“Якось притиралися одне до одного, вчилися шанувати звичаї, традиції одне одного. Є міжнаціональні шлюби - це не дуже поширено, але є. Є постійні взаємовідвідувальні фестивалі, які проводять наші національні меншини протягом року і які відвідують різні національності”, - каже історик Сергій Федака.
Село Ратівці за 15 кілометрів від Ужгорода. 92% тутешнього населення угорськомовне. Навчання в школі, як і робота в сільських держустановах ведеться переважно угорською.
“Навчання в нас проводиться угорською, це у нас суто угорська школа. Є також відкриті класи для українських діточок. Робота проводиться на угорській мові, але сесії ведуться українською у зв’язку з тим, що на цьому позиву депутатів трішечки добавилося українців, зазвичай це були абсолютно угорці”, - каже сільський голова Ратівців Тетяна Андрусь.
Угорська - основна мова й сільського садочку. Тут із тридцяти восьми вихованців, усього дванадцять україномовні.
“У нас вихователі говорять по-українськи, і по-угорськи. Спершу вони говорять українською з дітьми, а потом з нами. Діти навчаються і угорської і української мови. І батьки дуже раді, що у нас і такі, і такі діти, що навчаться одне в одного мови”, - каже завідуюча дитячим садочком с. Ратівці Аліса Мормуль.
Рідна мова 3-річної Анастасії - українська. Хоча родина дівчинки україномовна, дитина добре володіє й угорською.
За 700 років існування села Ратівці, тут про міжмовні конфлікти не чули. Подібна ситуація спостерігається у всьому Закарпатті.