Подобається чи ні, але рішення треба: відверте інтерв'ю з Подоляком про мобілізацію і Залужного

2 лютого 2024, 09:00
Читать новость на русском

В Україні розглядають зміни до закону про мобілізацію. Це потрібно, щоб процес мобілізації відповідав вимогам війни та був справедливим. Попри те, що це рішення багатьом може не подобатися – це потрібно нашій державі.

Утім, це зовсім не означає, що всі опиняться на передовій. Радник голови Офісу Президента України в ексклюзивному інтерв'ю 24 Каналу прокоментував необхідність змін до цього закону, а також чутки про нібито звільнення Валерія Залужного з посади Головнокомандувача ЗСУ.

До речі Оновлений законопроєкт про мобілізацію: все про документ, який подали у Раду

Нагадаємо, що в першій частині інтерв'ю ми писали про те, які зміни потрібні для нового наступу ЗСУ. Більше цікавих деталей – читайте за посиланням.

Про "звільнення" Залужного й можливу кандидатуру Буданова

Раніше Кирило Буданов розказував про плани ГУР в Криму, про роботу в тилу ворога тощо. Зараз він коментує контрнаступ України. Чи говорить це про те, що Кирило Буданов стане наступним Головнокомандувачем Збройних Сил України?

Це точно не до мене питання. Я виходжу з прагматичних позицій. Для мене війна – це війна, політичного процесу немає. Усе, що стосується кадрових рішень – це безпосередньо до вертикалі Верховного Головнокомандувача.

Я хочу, щоб усі розуміли, що стратегічна відповідальність за війну лежить на Верховному Головнокомандувачі. Його безпосередня лінія підпорядкування призначає, вибачте за таке порівняння, операційних менеджерів війни. Це не виборні чи політичні посади.

З огляду на необхідність реалізації стратегічної цілі, йому потрібні оперативно-тактичні рішення та розуміння того, що ми робимо завтра чи післязавтра. Але ще раз підкреслюю, це його безпосередня вертикаль.

Я взагалі не розумію цієї політизації та спекуляцій навколо цього. Пан Буданов говорить з точки зору військової розвідки. Що він бачить в ній – це супер. Він має абсолютно актуальну інформацію, розуміє, що робить Росія, аналізує дії та резерв ворога з точки зору кількості, якості і так далі.


Очільник ГУР Кирило Буданов / Getty Images

Так само він прогнозує з військової точки зору як розвідник, що може робити Україна для протидії Росії. Це оптимальна поведінка керівника військової розвідки.

Зверніть увагу! Очільник ГУР Міноборони Кирило Буданов в інтерв'ю The Telegraph припустив, що навесні 2024 року Україна піде в новий контрнаступ.

Президент може приймати будь-які кадрові рішення у межах його безпосередньої вертикалі, без політики. Я хотів би, щоб ми все ж на цьому етапі зрозуміли, війна – це не політика, війна – це не про те, хто кому подобається чи не подобається. Війна – це про результати. Якщо ці результати є, тоді як вони можуть бути далі реалізовані, тому що Росія устами Путіна заявляє, що продовжуватиме нас атакувати.

Тобто Путін заявляє, що війна триватиме у масштабному вигляді. Тому нам з вами треба отримати такі операційні відповіді:

  • як ми "витискатимемо" на тому чи іншому напрямку Росію;
  • як ми знищуватимемо великий обсяг російської техніки і мобілізованих;
  • як все це розумітимуть наші партнери з точки зору конкретних, оперативно-тактичних завдань;
  • хто це все виконуватиме;
  • які корективи ми вноситимемо, якщо щось буде йти не так.

На ці питання треба отримати відповіді, і тому я ще раз підкреслю: або війна є війною, або війна – це політика. І тоді взагалі не можна говорити про те, що в України є якийсь шанс.

За даними видання CNN, пана Залужного нібито викликали на зустріч в Офісі Президента в понеділок та повідомили про звільнення. Одне з джерел CNN каже, що указ президента про відставку Залужного очікується до кінця цього тижня. Зважаючи на цю інформацію, ви зараз для нас як офіційне джерело з Офісу Президента.

Я взагалі вважаю, що прогнозування та політизація цього процесу – це вкрай негативне явище. Ми маємо обговорювати, не те що нам хтось подобається чи не подобається, а обговорювати результативність тих чи інших дій з урахуванням війни як такої.

Це ж конкретні смерті, конкретні втрати і конкретне просування чи непросування кудись. Президент має щоденне спілкування з військовими, включно з Головнокомандувачем, Генеральним штабом, керівниками оперативно-тактичних напрямків тощо. Я не бачу тут новини.

Я раджу всім прагматично підходити до цього. Під час війни Верховний Головнокомандувач та його вертикаль приймає чи не приймає рішення. Але лише коли певне рішення таки ухвалено – він виходить і про це говорить.

Президент у постійній комунікації, він постійно спілкується із суспільством, пояснюючи мотиви своїх дій та рішень. Але ми маємо виходити з того, які цілі будуть далі, як далі війна розвиватиметься, які для цього потрібні ресурси, чи зможемо ми зламати лінію фронту.


У ЗМІ з'явилася інформація, нібито Залужного хочуть звільнити / Getty Images

Єдиний спосіб покарати Росію за всі воєнні злочини – це не дати їй перемогти. Інших способів не існує. Ні дипломатичних, ні санкційних, ні інформаційних. Усе це не матиме жодного впливу на той тип Росії, що ми сьогодні бачимо. Щойно вона отримає кілька тактичних, суттєвих поразок, тоді матимемо шанс, що ця Росія перестане існувати у такому вигляді.

На що Україна витратить 50 мільярдів від ЄС

Усі 27 лідерів країн ЄС погодили додатковий пакет підтримки для України у розмірі 50 мільярдів євро у межах бюджету Євросоюзу. Це забезпечує стабільне довгострокове та передбачуване фінансування для України.

Ми говорили про те, що це буде обов'язково. Чому? Тому що природа політичних відносин і в Європі, і в демократичному світі суттєво змінилась. Усі розуміють ризики, усі розуміють вагу і сьогоднішню роль України. Тому і військове, і макрофінансове фінансування буде обов'язково. Включно з фінансуванням з боку Сполучених Штатів.

До теми Зеленський звернувся до лідерів ЄС після рішення виділити 50 мільярдів для України

Ми для себе маємо вирішити, у межах нашої стратегії щодо деокупації територій та обов'язкового військового програшу Росії, які тактично-оперативні заходи ми робимо. І це якраз таки відсилає нас до слів Буданова. Наша розвідка добре прогнозує, що треба робити, куди треба рухатися, як розвиватимуться події далі.

Це говорить про те, що ми все ж розуміємо, на якому етапі війни ми перебуваємо, що і як потрібно робити. Я думаю, що і президент це прекрасно розуміє.

Ці 50 мільярдів не виділять одномоментно, їх виділятимуть певними траншами. На що використають ці гроші. На підтримку армії?

Ні, макрофінансова допомога – це підтримка економіки як такої, щоб держава могла виконувати всі свої соціальні бюджетні зобов'язання. Тобто, безумовно, це транші. Але з цими питаннями вже потрібно звертатися до міністра фінансів. Він може розписати цю програму, показати, на що і як ці гроші використовуватимуть.

Ми втратили частину нашої економіки, транзитивних можливостей. Тому нам, з огляду на кількість соціального навантаження на державу, треба чітко розуміти, яке в нас буде фінансування з урахуванням дефіциту нашого бюджету.

У нас є певний дефіцит. Є левова частка грошей, яка йде на фінансування армії. Ми самі фінансуємо і заробітні плати в армії, і соціальні трансферти, і виплати. А є ще ж низка соціальних зобов'язань держави, які треба виконувати. Мовиться про зарплати бюджетникам, виплати пенсій, інші соціальні виплати. Якраз на оці необхідності буде направлена допомога від ЄС.

Це стабілізує макрофінансову ситуацію. Це точно гарантує, що не буде ніяких суттєвих коливань курсів, обвалів, невиплат тощо. Це точно стабілізує нам ситуацію щонайменше на 4 роки, з урахуванням того, що далі відбуватиметься у межах війни.

Про необхідність змін до закону про мобілізацію

Щодо законопроєкту про мобілізацію. На вашу думку, чи мають всі чоловіки бути на лінії фронту?

Це неправильна позиція. Ідеального світу не буває. Не всі чоловіки однаково сприймають війну. Хтось справді абсолютно щиро налаштований на те, щоб знищувати ворога безпосередньо на лінії фронту, а хтось готовий працювати і сплачувати податки. Треба до цього ставитись, як і в будь-якій демократичній країні. У кожного буде своє рішення.

Так, мобілізація – це тяжкий процес. Вона матиме інакший вигляд, ніж в будь-якій європейській країні. У цьому сенсі ми більше заточені на те, щоб захищати свою країну. Я не хочу нікого ображати, але це точно показує соціологія, що Україна – це єдина країна в Європі, яка може протистояти Росії.

Важливо Новий закон, виїзд за кордон і е-повістки: якою може бути мобілізація в лютому 2024

Однак закон про мобілізацію треба модернізувати. Він має відповідати вимогам війни того типу, яку ми сьогодні маємо. Це велика, довготривала, масштабна війна. Законопроєкт має бути справедливішим.


В Україні розглядають зміни до закону про мобілізацію / Shutterstock

Треба чітко зафіксувати проблеми демобілізації, проблеми ротації, проблеми навчання, тренування, спосіб надсилання тих же повісток тощо. Тобто регламентувати функції ТЦК, щоб не було в нас невеликих інформаційних епізодів, що на вулиці когось затримують і тому подібне. Бо все це дуже активно масштабує російська пропаганда. Усе це треба упорядкувати, щоб воно виглядало юридично пристойно.

Чи подобатиметься закон про мобілізацію України? Ні, не буде. Чому? Тому що це війна, вона не подобається, це мобілізація, вона не подобається. Але чи може країна обійтися без мобілізації? Ні, не може. Чи будуть всі на передньому краї? Ні, не будуть. Президент про це говорив дуже чітко.

Я хочу, щоб ми не забували про цю формулу. Один воює, але для того, щоб він мав можливості воювати, 5 – 6 мають працювати і платити податки. Війна – це й економіка, не забуваємо. Тому, безумовно, всі не будуть на передньому краї. Я б з повагою ставився до тих людей, які працюють в тилу, але ефективно працюють, сплачують  багато податків та інвестують в перемогу.

Яка ситуація з поверненням азовців із полону

Напередодні відбувся один з наймасштабніших обмінів полоненими. У тому списку, як кажуть, не було тих, кого хотіли поміняти, коли відбувся інцидент з Іл-76. Чи є якийсь перелік тих, кого ми мали б поміняти тоді і кого нам не віддають? Бо що з ними, я так розумію, ми не знаємо. Крім того, 900 бійців "Азову" і досі у полоні, їх чи не найскладніше обмінювати, тому що з російської сторони їх не хочуть віддавати.

Потрібно обережно говорити про обмін. Це складний процес, ми ж розуміємо, з ким ми воюємо, і хто не дотримується тих чи інших конвенцій щодо поводження з військовополоненими. Небагато є країн, які готові виконувати посередницькі функції, але саме завдяки їм і можна все ж проводити обмінні процеси.

Ніхто не знає, що було та хто був на борту Іл-76. Ми не можемо сказати, чи були там люди, яких мали б обміняти, чи ні. Однак процес обміну йде не дуже швидко, як би нам цього хотілося. Але за кожного Україна бореться, Координаційний штаб працює. Є багато різних майданчиків, де проходять переговори, є різні списки, де є всі, кого ми можемо ідентифікувати.


Напередодні в Україну повернулися 207 захисників / Телеграм Андрія Єрмака

Я думаю, що обміни продовжуватимуться. Але нам потрібно вірити в те, що Росію таки "дотиснемо" військовим шляхом, а це призведе до зовсім інших, зокрема обмінних процесів.

Щодо "Азову" – складно, але цим процесом також займаються, пробують обміняти, подекуди є представники "Азову" у тих списках, які йдуть на обмін. Їх обмінюють, не в тій кількості, про яку говорить пан Прокопенко (Денис "Редіс" Прокопенко, командир "Азову" – 24 Канал). Але безумовно всі військовополонені є в актуальній увазі Координаційного штабу.

Про всіх говоримо, всіх хочемо забрати, тому що для нас вони точно не є людьми, які мають підпадати під якісь кримінальні провадження у Росії. Якщо є можливість їх обміняти – їх треба обміняти. Але, я ще раз підкреслюю, це ж Росія, а Росія не дотримується жодних конвенцій.