Закон про особливий статус Донбасу: що насправді обговорювали в Мінську

Про який закон щодо особливого статусу Донбасу мовиться

Як переконує український представник окупованих територій у мінській ТКГ журналіст Сергій Гармаш, Єрмак говорив не про новий, а про перший закон "Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької і Луганської областей" з імплементованою "формулою Штайнмаєра". Про це Гармаш написав у фейсбуці.

Актуально Україна в Мінську вимагає відновлення дії законодавства і податків на окупованому Донбасі

Перший" – це перший з трьох, які взагалі повинні обговорювати згідно з Комплексом заходів Мінських переговорів на ТКГ: закон "про особливий статус", закон про амністію, закон про спеціальні вибори– зауважив він.

Гармаш додає, що під час минулого засідання політичної підгрупи ТКГ дійсно обговорювали поправки до цього документу 2014 року. І там справді мовиться про формулу Штайнмаєра. А згідно з останньою, цей закон набирає чинності після проведення виборів і визнання їх з боку ОБСЄ демократичними та прозорими.

Водночас Київ заявляє, що самі вибори можуть відбутися тільки за таких умов:

• стабільного припинення вогню,
• контролю України над своїм кордоном,
• виведення з території окупованого Донбасу незаконних збройних формувань та іноземних військ.

Якщо цих умов дотримуватиметься Росія, то Україна дійсно є готовою провести вибори вже 25 жовтня та ввести в дію горезвісну формулу Штайнмаєра.

Чому Україна не може ухвалити новий закон

Гармаш вважає, якби був якийсь новий законопроєкт, то який сенс обговорювати на ТКГ поправки до старого? Тим більше, що і в старий інша сторона вносить такі поправки, які Україна вважає за недоцільні. Крім того, саме на цей закон йде посилання в Комплексі заходів мінських угод.

Представник України зауважив, уже хоча б тому Україна не може ухвалити новий закон. А може лише продовжити або не продовжити дію старого та внести до нього деякі поправки, взяті як зобов'язання під час нормандської зустрічі в Парижі.

"Загалом я впевнений, що ніякого глобально нового закону "про особливий статус" просто немає. Очільника Офісу Президента неправильно зрозуміли. Принаймні, ми на ТКГ таке точно не обговорювали", – підсумував Сергій Гармаш.

Цікаво Лідери ЄС обговорять мінські угоди: що буде з Донбасом

Головне про мінські угоди

Це узагальнювальний термін на позначення трьох спільних документів сторін-учасників врегулювання ситуації на Донбасі в нормандському форматі:

• Мінський протокол;

• Меморандум про виконання положень Протоколу;

• Комплекс заходів щодо виконання Мінського протоколу.

Хоча мінські угоди й розділяють на "перші" і "другі", офіційно існує лише Протокол, який містить низку домовленостей і Комплекс заходів щодо їх виконання.

Мінські угоди є передусім політичними, а не юридично обов'язковими документами. Вони – не ратифіковані Верховною Радою України як міжнародно-правові договори.

11 – 12 лютого 2015 року було узгоджено Комплекс заходів щодо виконання Мінського протоколу (так званий "Мінськ – 2"). Угоду також підписала контактна група, що складається з представників Росії, України та окупованого Донбасу. Документ містить 13 пунктів, а його мета – деескалація збройного конфлікту на Сході України.

Що передбачає Комплекс заходів щодо виконання Мінського протоколу

• Негайне та всеосяжне припинення вогню в окремих районах Донецької та Луганської областей України та його суворе виконання.
• Відведення важких озброєнь обома сторонами на рівні відстані з метою створення зони безпеки.
• Моніторинг з боку ОБСЄ режиму припинення вогню.
• Відведення важкого озброєння із застосуванням всіх необхідних технічних систем.

Деякі поправки до мінських угод уже вносили. Наприклад, про розведення сил та "формулу Штайнмаєра", яку 1 жовтня 2019 року підписали члени ТКГ у Мінську.