"Пекельні санкції" з лазівками: професор із США пояснив, що не так із законопроєктом проти Росії

Його суть – інша: він на п'ять років блокує можливість американському президенту самостійно скасовувати чинні санкції, розповів 24 Каналу професор із США Ігор Айзенберг.

Що передбачає законопроєкт?

Єдиною і головною реальною нормою документа є блокування можливості будь-якого американського президента самовільно скасовувати вже чинні санкції протягом наступних п'яти років. 

Решта пунктів закону переважно дублюють раніше запроваджені рішення або надають Білому дому право, а не обов'язок діяти, зауважив експерт. При цьому документ створює нові ризики для міжнародної торгівлі та дає інструменти тиску на окремі іноземні компанії.

Прийнятий законопроєкт повністю взяв під заступництво Конгресу всі санкції проти фізичних та юридичних осіб Росії, запроваджені на підставі указу Джо Байдена від 15 квітня 2021 року. 

Це рішення охоплює сотні або й тисячі російських компаній і громадян, позбавляючи чинного та майбутніх президентів США права скасовувати ці обмеження без прямої згоди Конгресу протягом п'яти років.

Більшість інших положень закону лише повторюють вже наявні санкційні заходи проти Володимира Путіна, російських урядовців та скрапленого природного газу. Єдиною прямою забороною у документі стало повне припинення купівлі російського урану, який Сполучені Штати досі імпортували у невеликих обсягах, що має скоріше символічний характер.

Захист наявних обмежень та відсутність нових

Норма про захист санкцій від одноосібного скасування президентом є ключовим здобутком документа, адже робить неможливими будь-які домовленості з Кремлем поза Конгресом. Навіть у разі прямого тиску чи спроб домовитися з боку Москви, Дональд Трамп чи його наступники будуть змушені отримувати дозвіл від американських законодавців, які не погодяться на послаблення тиску.

Початковий варіант законопроєкту, запропонований сенаторами Гремом та Блюменталем півтора року тому, передбачав обов'язкове запровадження 500-відсоткових мит проти країн-імпортерів російської нафти. Однак у процесі тривалих компромісів текст суттєво пом'якшили, перетворивши обов'язок президента запроваджувати мита лише на його право.

Ризики застосування тарифів та позиція демократів

Очікувати запровадження мит проти Китаю, Індії чи Туреччини не варто, оскільки США вже мають негативний досвід торговельної війни з Пекіном. 

Попередні спроби митного тиску призвели до зупинки китайського імпорту американської сої та експорту рідкісноземельних мінералів, що завдало збитків американським фермерам і високотехнологічному сектору. 

Понад 150 демократів у Палаті представників проголосували проти законопроєкту через побоювання, що Білий дім використає нові повноваження проти Європейського Союзу. 

Приводом для застосування мит може стати дозвіл Брюсселя для Угорщини та Словаччини продовжувати імпорт російської нафти, а також заяви про можливі торговельні обмеження через статус Канади.

Попри відсутність глобальних тарифів проти Китаю та Індії, Вашингтон планує використовувати точкові санкції проти приватних компаній цих країн, які закуповують російську нафту. Такий персональний тиск може змусити окремих гравців добровільно скоротити обсяги закупівель.