Директор ТОВ "Керамічні маси Донбасу" Володимир Меленець розповів, що вересні 2022 року у нього влучили російські ракети і зруйнували частину обладнання. Однак підприємство не планує полишати рідну Донецьку область.
Дивіться також Дім, який окупували першим․ Історії кримчанок, життя яких назавжди змінилось 10 років тому
Непохитне виробництво
Завод "Керамічні маси Донбасу" розміщений у Слов'янську, що за 30 кілометрів від нинішньої лінії фронту. Як розповів директор підприємства, вони ще у 2022 році мали план дій, на випадок початку війни.
Головний енергетик відключав електроенергію, відключав газ, щоб не було ризиків вибуху. Хтось займався документами, хтось комп’ютерами. Щоб зберегти життя персоналу ми закрили підприємство. Його охороняла державна служба охорони,
– розповів Володимир Меленець.
Аж до серпня 2022 року ніхто не з'являвся на заводі – тоді з'явилася можливість вивезти частину обладнання. "Керамічні маси Донбасу" релокувалися до Київської області. Водночас повністю перевезти виробництво надзвичайно дорого. Як зазначає Меленець, невідомо, що вийде дорожче – повністю перевезти все, або ж побудувати новий завод.
У ніч з 2 на 3 вересня 2022 року у будівлю "Керамічних мас Донбасу" влучили дві ракети. Вони знищили частину споруди, енергетичні комунікації та частину техніки. Зараз завод не має кількох стін, частини даху.
Торік нам вдалося відновити частину інженерних комунікацій та обладнання. На прохання наших клієнтів ми виробили приблизно 500 тонн керамічної маси,
– розповідає директор.
Зараз завод у Слов'янську готується до початку роботи. Працівники вже кілька днів готують обладнання та напівфабрикати для виробництва. Наразі на підприємстві у донецькому місті працює 15 людей.
Проблеми заводу
Перед "Керамічними масами Донбасу" після початку повномасштабного вторгнення постало одразу декілька викликів. Однак найбільшою проблемою є те, що у Європі вважають всю Донецьку область окупованою – через це торгівля практично заблокована.
Нам відмовляють, бо не хочуть ризикувати через санкції. Ми не можемо ні експортувати, ні імпортувати. Банки говорять, що вони бояться ризикувати й не хочуть мати справи з міжнародними судами,
– каже Меленець.
Окрім цього, частина ринку збуту просто зникла – наприклад, раніше компанія постачала сировину на "Азовсталь". Однак директор дивиться на майбутнє заводу позитивно – каже розглядає потужності підприємства для створення сумішей та матеріалів будівництва. Це буде корисним Україні для відбудови після війни.