Саме завдяки цьому закону прагнули надати дозвіл чоловікам, які працюють в ІТ, можливість безперешкодно виїжджати закордон. Обіцянка влади здобула прихильність ІТ компаній та фахівців, проте зустріла значний суспільний спротив та критику.

Тим часом московський суд оштрафував Google на 358 мільйонів доларів

Що відбувається з законопроєктом

Зважаючи на статус законопроєкту на сайті Верховної Ради, 8 липня відбувся його розгляд у першому читанні. Медіа все ще не рясніють новиною про "перемогу" Міністерства цифрової трансформації та ІТ компаній над бюрократією української влади та про тисячі врятованих українських ІТ спеціалістів. А значить, закон ще не пройшов перевірку на адекватність. На сайті наразі вказано, що "Головне управління висловлює зауваження до поданого законопроєкту", хоча точно невідомо, з яких причин.

Щодо цього законопроєкту у пресі звучало два основних запитання.

  • По-перше, такий закон викликав би значне невдоволення суспільства і сприяв його подальшому розділенню.
  • По-друге, такий дозвіл призвів би до зменшення доходів бюджету України.

Ми спробували детальніше розібратися, чому дозвіл на виїзд ІТ спеціалістів, як цього хочуть найбільші сервісні компанії, – це свідоме руйнування економіки країни, попри заяви влади та представників ІТ бізнесу.

Податки закордоном

Українські ІТ компанії голосно заявляють про те, що ІТ індустрія залишається єдиною галуззю, яка продовжує приносити прибуток у бюджет країни та забезпечує валютні надходження. Передбачувано, рівень доходів до бюджету у червні скоротився, адже війна затягнулася. Але якщо частина ІТ спеціалістів виїде закордон, то й доходи українського бюджету скоротяться ще більше. І станеться це не лише коштом "опосередкованих" податків, таких як податки від продажу продукції, яку купували ІТ спеціалісти в Україні, чи створення додаткових робочих місць. Станеться це власне шляхом недоотримання податків від самих ІТ спеціалістів.

Війна в Україні триває вже майже 5 місяців, тож ті ІТ спеціалісти, які від початку вторгнення знайшли прихисток у безпечних державах, незабаром можуть бути змушені платити податки у казну тієї країни, де вони наразі знаходяться. Мова йде про податкове резидентство.

У більшості країн Європи, куди масово виїжджали й надалі виїжджатимуть ІТ спеціалісти, через 183 дні перебування в країні наступає момент визнання такої людини податковим резидентом. А значить така людина буде змушена сплачувати податки до бюджету країни перебування. Такі країни як Португалія, Німеччина, Іспанія, Італія, Латвія, Естонія, Молдова, Туреччина, Грузія та Чехія визнають людину податковим резидентом якщо вона проживає сама, з усією родиною, або лише з дітьми, на їхній території більше ніж 183 днів. З додаткових факторів – оренда житла, навчання дітей в школі чи садочку, робота в країні чи рахунок в банку. Тож якщо припустити, що ІТ спеціаліст, сім’я якого вже виїхала закордон, встигла придбати чи орендувати собі житло та відправити дитину до школи, то батько після шести місяців в країні сплачуватиме податок вже у бюджет нової країни.

Звісно, можна говорити, що спеціалісти, які офіційно оформлені як співробітники, зможуть уникнути подвійного оподаткування завдяки домовленостям між Україною та західними партнерами. Але і тоді український бюджет недоотримає, а бюджети інших країн – навпаки.

Варто зазначити, що реєстрація громадян як фізичних осіб-підприємців є достатньою ознакою податкової резидентності України. Але наявність українського податкового резидентства не означає, що людина не вважатиметься резидентом іншої країни. Та у випадку ФОП домовленостей щодо подвійного оподаткування між країнами не існує. Тому і виходить, що податкове навантаження на людей зростатиме. Європейська Бізнес Асоціація зверталася до української влади із закликом вирішити цю ситуацію, проте результат досі незрозумілий.

Тим часом Польща запевняє, що українці будуть продовжувати сплачувати податки до бюджету України не дивлячись на піврічне перебування в країні, якщо упродовж війни центром їх життєвих інтересів залишається Україна. Але якщо ІТ спеціаліст вже встиг купити у Польщі квартиру і там вже знаходиться його сім’я – то виникають запитання. Щодо інших країн ситуація теж не до кінця зрозуміла.

Згідно з даними опитування, яке проводило DOU.org, найбільше українців наразі саме в Польщі. Менше їх у Німеччині, Румунії, Іспанії, Чехії, Туреччині, Португалії, Болгарії, на Кіпрі, в Словаччині та Угорщині.

Податки, ІТ, виїзд закордон
Дані за країнами з опитування DOU.org / Скриншот

Багато з цих країн керуються у визначенні податкового резидентства виключно терміном перебування на території країни. Тож коли українцям доведеться почати сплачувати податки у нових країнах – це лише питання часу. І враховуючи те, наскільки сильно вони відстоювали свої інтереси не дозволяючи підвищення 5% ставки єдиного податку в Україні, навряд чи вони готові будуть сплачувати два податки у різні бюджети, допоки жити вони будуть закордоном.

Переїзд ІТ компаній закордон

Але виїзд ІТ спеціалістів закордон має ще й інший вимір, про який не так активно говорять. Українські ІТ компанії працюють там, де у них є можливість наймати людей. Тож, якщо якась частина фахівців у сфері ІТ виїде закордон, туди ж перемістяться ІТ компанії зі своїми офісами й, відповідно, податками. Така тенденція вже розпочалась.

Для прикладу, компанія 3DLook вирішила відкрити наступний офіс в одному з польських міст і зараз активно перевозить туди співробітників. Залишається відкритим запитання як саме вони це роблять в той час, коли виїзд з України для чоловіків неможливий. Українська компанія Smart Solutions, Eleks та N-iX відкрили офіси у Кракові, а SoftServe вирішила відкрити центр розробки в Румунії. І така тенденція не закінчиться.

ІТ компанії очікують, що по закінченню війни закордон виїде ще 18-25% їх співробітників. А значить, компанії готуватимуть для них інфраструктуру, офіси та робочі місця. А разом з тим підлаштовуватимуть свої активності під законодавчу базу тієї країни, в якій вони будуть базуватися. Наразі понад 150 компаній вже релокувалися тією чи меншої мірою. І якщо такий запит від ІТ спеціалістів буде, компанії продовжуватимуть переводити свою діяльність закордон.

Як ІТ компанії оформлюють своїх фахівців закордоном

Цікаво також простежити, як ІТ компанії оформлюють співпрацю зі спеціалістами в інших країнах. Для прикладу Intellias має варіанти оформлення співробітників по трудовому договору або через спеціальну альтернативу ФОП та допомагають своїм спеціалістам з дозволом на працевлаштування. Проте Intellias не єдині у своїх намаганнях. Sigma Software розглядають можливість оформлення своїх спеціалістів як співробітників локальних закордонних компаній. SoftServe допомагають своїм спеціалістам переїхати до країн, де у них є власні хаби, та надають їм підтримку в легалізації у межах тих же локальних іноземних хабів. Gismart та GoWombat допомагатимуть спеціалістам відкрити закордоном аналог українського ФОПа. А G5 Games будуть оформлювати релокованих спеціалістів офіційно, залежно від законодавства країни.

Таким чином Україна втрачає не лише опосередковані податки ІТ спеціалістів, прямі податки від ІТ спеціалістів, а ще і недоотримує податки, які могли б сплачувати ІТ компанії. І вся іронія в тому, що найбільше тих фахівців, які релокуються, працюють у великих компаніях, які мають змогу сплачувати до казни найбільші суми. У компаніях, де працює понад 1200 людей, кількість релокованих спеціалістів досягає 32%. У середніх компаніях кількість релокованих спеціалістів нижче і становить близько четвертини співробітників, а в невеликих компаніях такий показник найнижчий – 14%.

Тож чи дозволить закон та дозвіл ІТ спеціалістам виїжджати закордон Україні зберегти власну ІТ індустрію – це питання, яке потребує відповіді. Зрозуміло, що в Україні досить сильно виражена конкуренція за таланти, тож ІТ компанії намагаються "рятувати" свій бізнес, створюючи для фахівців вдалі умови, хоч закордоном, хоч в Україні. Проте наскільки правильно подавати власні інтереси під соусом "порятунку сфери ІТ в Україні"?