Про це в інтерв'ю 24 Каналу розповів генеральний директор Федерації роботодавців України Руслан Іллічов. Крім того, експерт поділився думками, які кроки допоможуть пришвидшить розблокування портів. Про головне, розповідаємо далі.

До теми Як росіяни у Бердянську використовують порт: Дудукалов назвав головні цілі

Які галузі найбільше потерпають від блокування портів

Ще минулого року Федерація роботодавців України виступила з ініціативою про розблокування портів і вільне судноплавство в акваторії Чорного моря. За цей час позиція організації не змінилася. Тут наголошують – допоки ситуація не зміниться, більшість українських галузей продовжать стикатися зі збитками. Якщо говорити у цифрах, внаслідок блокади трубна промисловість просіла на 40%, кольорова металургія – на 82% проти довоєнних показників.

Насправді ми говоримо чітко, що страждають всі галузі. До війни саме через порти здійснювалася більшість експортно-імпортних операцій. Сьогодні ми можемо назвати і галузі про які мало хто каже, наприклад, про комплектуючі для машинобудівництва, які завозилися контейнерами. Дуже великий обсяг зовнішнього торгівельного обороту був саме через морські порти,
– пояснює Руслан Іллічов.

Він додає, що особливо важко компенсувати відсутність експорту через порти металургії. Зокрема, гірничо-металургійному комплексу, кольоровій металургії, трубній та хімічній промисловості. Також від блокади страждає вугільна енергетика та будівельна галузь.

Кількість цих галузей дуже велика і не варто обмежувати їх лише зерном, рудою чи металом. Це велика кількість і номенклатура товарів, яка ішла через морські порти,
– каже генеральний директор Федерації роботодавців України.

Чому інші шляхи поставок малоефективні

Повторити об'єми поставок, які фіксували в довоєнні часи, неможливо ні залізничними, ні автомобільними шляхами через західний кордон. І питання навіть не у кількості пунктів пропуску, а у логістиці.

Якщо ми говоримо Близький Схід, куди ми експортували раніше, то тут дійсно морський шлях був оптимальним і логістично-вигідним. Адже йдеться не лише про перевезення. Далі товар потрібно везти до порту. Це порти Румунії чи, наприклад, порти Гданську в Польщі. Перевантажувати. Тому тут справа не лише в пропускній можливості нашого західного кордону,
– наголошує експерт.

Звісно, ускладнена логістика впливає на економічний фактор. І навпаки – забезпечення вільного судноплавства і експорту та імпорту товарів через морські порти допоможе збільшити надходження в бюджет країни.

Ми порахували, що за рік це приблизно 135 мільярдів гривень надходжень, десь 18 мільярдів доларів валютної виручки. І ми рахували зайнятість: при таких оптимістичних розрахунках близько 500 тисяч робочих місць може бути відновлено. Тобто цифри цілком реальні, розуміючи, які обсяги торгівлі ішли через морські шляхи,
– підкреслює Іллічов.

Як Україна та світ повинні тиснути на країну-агресора, щоб пришвидшити розблокування портів

Сьогодні головне завдання Україн – домовлятися про посилення позиції НАТО. Далі, безперечно, важлива передача додаткових засобів протиракетної оборони та дипломатичні кроки, націлені на співпрацю з країнами глобального півдня. Приміром Китай, який до повномасштабного вторгнення був одним із головних споживачів української залізної руди, напряму зацікавлений в повноцінному відновленні нашого експорту.

Паралельно, на думку Руслана Іллічова, важливо запроваджувати фонд гарантійної компенсації шкоди, яка буде заподіяна судам, що заходять в Україну. Розповсюджувати його варто на всі типи товарів. Ще один крок – забезпечення супроводу, можливо, торгівельних караванів.

Насправді я дуже сумніваюся, що країна-агресор ризикне в цьому випадку застосовувати силу до військового флоту НАТО. І, звичайно, країни НАТО здатні посилити допомогу в технічному плані та захистити наші порти. Все це цілком можливо і на це непотрібно багато зусиль. Ці всі речі дуже легко реалізуються,
– підсумовує експерт.