В Офісі Президента відбулося детальне обговорення Стратегії розвитку органів правосуддя та конституційного судочинства на 2021 – 2023 роки. Її представили Зеленському.
Окрім того Зеленський хоче врізати повноваження Окружного адмінсуду: текст законопроєкту
Судова система в Україні на сьогодні є однією з найбільших проблем. Насамперед – для звичайних українців, які не мають надії на справедливість у судах і не відчувають захисту судової системи… На судовій реформі наголошують усі міжнародні партнери України, і нам треба її зробити,
– зазначив Зеленський.
В обговоренні взяли участь:
- віце-прем'єр-міністрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольга Стефанішина,
- міністр юстиції Денис Малюська,
- заступник керівника Офісу Президента Андрій Смирнов,
- народний депутат, голова Комітету Верховної Ради України з питань правової політики Андрій Костін,
- народний депутат, заступник голови парламентського Комітету з питань правоохоронної діяльності, голова Комісії з питань правової реформи Сергій Іонушас.
Окрім іншого, на нараді обговорили законопроєкт про Вищу раду правосуддя та питання відбору Вищої кваліфікаційної комісії суддів і запуск Суду інтелектуальної власності.
Окремою темою виділили запровадження інституту суду присяжних.
Цією законодавчою ініціативою ми насамперед турбуємося про справедливість через залучення людей до правосуддя. Такий суд присяжних підвищує довіру суспільства загалом до судової гілки влади,
– наголосив Володимир Зеленський.
Учасники погодили, що найближчим часом має зібратися комісія з питань правової реформи при президентові України.
Законопроєкт №3711: що передбачає
- Зменшення кількості суддів Верховного Суду України з 200 до 100.
При тому у березні 2020 року Конституційний Суд визнав скорочення кількості суддів Верховного Суду неконституційним.
- Кількість працівників Вищої кваліфікаційної комісії суддів зменшується з 16 до 12. Їх призначатимуть на 4 роки Вищою радою правосуддя за результатами конкурсу.
- Нові підстави для звільнення членів ВККС: власна заява про звільнення, неспроможність виконувати повноваження, невідповідність вимогам до члена комісії, порушення вимог у сфері запобігання корупції, прогули впродовж місяця, нехтування обов'язками.