Земельна реформа: хто користуватиметься землею та скільки вона коштуватиме

Про земельну реформу

Хто має стати основним користувачем земельної реформи? В чиїх інтересах відкривається ринок?

Тарас Висоцький: Однозначно є дві основні цільові групи: це безпосередньо українці, в тому числі власники земельних паїв, та аграрії, які працюють або хочуть працювати на українській землі.

Читайте також: Як українці ставляться до земельного питання: опитування

Для них ми маємо три основні бенефіти:

– українці мають отримати право вільно розпоряджатися своєю власністю;
– українці мають отримати чесну ціну за розпорядження своєї землі;
– аграрний сектор має отримати економічний імпульс для розвитку.

Тарас Висоцький: Також важливими є те, що аграрії, які працюють там, повинні мати всі можливості зберегти свої підприємства і розвиватися.

Михайло Соколов: Дивіться, ринок землі, як і будь-який інститут, це річ, яка направлена на те, аби стимулювати ріст економіки для конкретного результату.

На думку Михайла Соколова, дрібні й середні фермери є кращими господарями та створюють більше робочих місць, ніж холдинги, тому саме мають бути цільовою аудиторією земельної реформи.

Михайло Соколов: Середній бізнес дає більше робочих міст і більше додаткової вартості з гектара, тому якщо повертатися до законопроєкту про земельну реформу, то ми виступаємо проти того, щоб були допущені іноземці, адже вони не приходять для того, аби інвестувати малого чи середнього фермера, їм це не цікаво. Тому вони входять в великі холдинги.

Уряд пропонує свій законопроєкт земельної реформи, а депутати подали багато своїх законопроєктів. Яку ж модель брали за основу, коли уряд розробляв законопроєкт? Досвід якої країни вивчали, чи підтримає уряд депутатський законопроєкт?

Тарас Висоцький: Ми орієнтувалися на американсько-канадський досвід, тому що там середній розмір фермерського господарства від 700 (у США) до 2000 (у Канаді) гектарів, а не є дрібним. В тому числі там вільний ліберальний ринок, тобто є доступ всіх суб’єктів і невелика оборотність – від 2 до 3% на рік.

Гість програми Тарас Висоцький

Тарас Висоцький: У цих країнах присутні агрохолдинги, але їхня частка не панівна. Адже в Україні ми бачимо, що є великі компанії, які обробляють десь 25 відсотків, і їхня частка за останні два роки трохи зменшилася. Тобто зараз обмежень ніяких немає.

А чи не буде так, що після прийняття законопроєкту їхня частка збільшиться через те, що в них сьогодні більше грошей, ніж у звичайного фермера?

Тарас Висоцький: Їхня частка збільшитися не може, апріорі, тому що є обмеження по концентрації. В тому числі, ми підтримуємо ідею, що в області концентрація має бути зменшена до 8 %.

Чи підтримуєте ви депутатський законопроєкт?

Тарас Висоцький: Для нас різниця одна – часовий горизонт, а ціль земельної реформи однаковий що в урядовому варіанті законопроєкту, що в депутатському. Ми вважаємо, що потрібно отримати максимальну корисність якнайшвидше.

Михайло Соколов: Якщо ми візьмемо США, то в них в кожному штаті є своє законодавство. Там діють доволі жорсткі обмеження на купівлю землі. Ми постійно кажемо, що ринок земля дасть нам завтра якийсь економічний розвиток, але це не правда. Тому що все, що відбудеться через рік-два, буде означати наступне: що сільськогосподарські підприємства, які до цього часу розвивалися внаслідок власних інвестицій, тепер будуть ці гроші вкладати в купівлю землі. Від цього підприємства рости не будуть.

Гість програми Михайло Соколов

Михайло Соколов: Тому якщо чесно порахувати модель, то виходить, що ми на найближчі 5 років отримаємо не прискорення темпів росту, а їх падіння. Від’ємний результат в нас вийде, якщо ми виходимо на допуск іноземців та отримаємо ціну в районі 2,7 тисячі доларів.

А якщо будуть лише фермери та українські юридичні особи?

Михайло Соколов: Ситуація наступна: що в принципі падіння виробництва при запуску ринку землі буде в будь-якій моделі. Це ціна за запуск ринку.

Позитивний ефект буде згодом, коли вони викуплять землю. Питання лише в тому, яка глибина просідання. І в тій моделі, де будуть тільки наші фермери й компанії з якимись обмеженнями, глибина падіння буде меншою і ми швидше з неї вийдемо. Насправді є ціна запуску ринку і її доведеться заплатити,
– переконаний Соколов.

Що пропонують фермери

Що пропонують дрібні та середні фермери уряду як альтернативу, щоб забезпечити їх права, а агрохолдинги не були панівними?

Михайло Соколов: Ми кажемо про таке:

• Перше – не впускаємо іноземців
• Друге – вводимо обмеження, зокрема і на кількість землі в одні руки.

Михайло Соколов: Це точно не 100-200 тисяч гектарів, ми пропонуємо 5-10 тисяч, бо це оптимальний розмір господарства. Тобто в принципі потрібно знизити цю планку захмарних гектарів набагато нижче, тоді це буде раціонально.

• Третє – аби на першому етапі не було спекуляцій, ми пропонуємо зробити так, щоб землю могли купувати лише фізичні особи громадяни України.

Михайло Соколов: Це не назавжди, лише на перехідний період, але лише за цієї умови можна зробити так, щоб не було спекулятивних перепродажів землі.

Тарас Висоцький: Відкриття ринку лише для фізичних осіб не принесе жодної користі жодній групі, окрім тих, хто володітиме цими доходами. Тобто економічного ефекту від цього точно не буде ніякого. Це умовно просто люди, які зараз мають вільні кошти й можуть їх інвестувати. До того ж, буде обмежена ціна на попит.

Прогнози уряду

Чи має уряд прогнози, якою буде ціна оренди та чи вона зросте після відкриття ринку?

Тарас Висоцький: Ми прогнозуємо зростання в, мінімум, півтора раза. У питанні оренди ми говоримо про реальні цифри – середня ціна буде у розмірі 4000 гривень, хоча зараз офіційна – 1700 гривень. Також ми закладаємо зростання продажу землі з 40 до 60 тисяч гривень за один гектар.

Сьогодні говорять про ціну від 800 до 1500 тисячі доларів за гектар. Ця ціна також зросте?

Тарас Висоцький: Ми закладаємо, що буде від 2000 до 2500 тисяч доларів протягом перших п'яти років. А в перспективі буде ціна до 11 тисяч доларів за гектар, проте для цього потрібно ще інвестувати в інфраструктуру тощо.

Більше – дивіться у програмі.