Архів
Курси валют
Погода
      youtube @24
      Loading...
      google @24
      RSS СТРІЧКА
      Загальний RSS

      Топ новини

      Відео новини

      Згадати Все. Дружинники: добровільно чи примусово?

      Перший досвід наглядача кожна радянська людина мала ще в школі: червона пов’язка на руку і ти – черговий. Згодом, за студентства, тебе вже примушували партулювати вулиці. І та ж історія повторювалася, коли ти ставав трудівником заводу чи фабрики. У когось це задоволення викликало маніакальний потяг, а комусь – лиш би втекти зі штабу та кілька годин патрулювання провести весело. Хто який обере?

      На початку 1950-х років в Ленінграді з'явилися перші народні дружини охорони громадського порядку. Ініціатива справді йшла з низів. Міліція нездатна побороти розгул криміналу

      Читайте також: Згадати Все. Школа по-радянськи

      Добровольці у ті часи на кшталт народних месників. Траплялися навіть трагедії, коли дружинники гинули від рук бандитів. У партійних верхах результат роботи народних патрулів оцінили, тому це діло вирішили зробити масовим, а отже примусовим. І уже ніхто не вірив цим пропагандистським документальним фільмам.

      Дружинники в СРСР
      Дружинники в СРСР

      А починалося все ще зі школи. Червона пов'язка на руці і ти король коридорів – черговий. Саме солодке слово "влада" робило рух народних дружин привабливим для деяких ентузіастів. Навіть у радянському агітпропі образ дружинника далекий від месника, який захищає народ від криміналу. Вороги народних дружин – безпритульні.

      А, ну і як же без боротьби з асоціальними елементами. Ще одні вороги дружинників – усі, хто вирізнявся із сірої маси гомосовєтікусів. Те саме стосувалося одягу. Ну не личить радянському громадянину вдягатися в яскраві кольори. Стилязі громадський осуд. І, звичайно, цей народ мав слухати одну музику. Ніяких рокерів з-за кордону, жодної політичної лірики. За цим простежить музичний патруль.

      Дружинник захищав народ від криміналу
      Дружинник захищав народ від криміналу

      З 60-х років відколи добровільні народні дружини стали примусовими – ставлення до них у народу відповідне. Відбути цю кляту панщину і бігом додому. І велике щастя, якщо тебе не побачили з червоною пов'язкою друзі та сусіди. Обов'язок патрулювання вулиць не минав ні студента, ні робітника. Чітко за графіком добровольці виходили боротися зі злочинністю.

      На заводах у народні дружини зібрати бійців ще важче. Всі дорослі люди і тратити свій післяробочий час на бездумне ходіння вулицями мало кого приваблювало. Але у всьому треба шукати позитив. Ну раз вже довелося вчепити на піджак значок "дружинник" а на руку пов'язку ДНД – вмій і в патрулюванні знайти собі втіху.

      Значок дружинника
      Значок дружинника

      У 1984-ому в Союзі нараховувалося 13 мільйонів дружинників. Існували групи контролю квитків в транспорті, допомоги Даішникам у регулюванні руху, рятувальників на пляжі, охорони природи і навіть дружина боротьби з радіохуліганством. І все це добровільно, безкоштовно і з любов'ю до своєї великої країни. 

      Джерело: 24 канал
      powered by lun.ua
      Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
      Коментарі
      Більше новин
      При цитуванні і використанні будь-яких матеріалів в Інтернеті відкриті для пошукових систем гіперпосилання
      не нижче першого абзацу на Телеканал новини «24» — обов’язкові.
      Цитування і використання матеріалів у оффлайн-медіа, Мобільних додатках, SmartTV можливе лише з письмової згоди Телеканалу новин «24».
      Матеріали з маркуванням «Реклама» публікуються на правах реклами.
      Усі права захищені. © 2005—2017, ПрАТ «Телерадіокомпанія “Люкс”», Телеканал новин «24»
      Залиште відгук