Згадати Все. Товариські суди
"Винести на суд громадськості". Радянське кліше, яким, буває, грішать і донині, коли говорять про осуд з боку суспільства. Але в совковий період це був суд у буквальному сенсі. Називався він товариським.
Товариські суди розглядали дрібні правопорушення. П’янка на виробництві, брак, незначні крадіжки, спекуляція, бійки. Коротше кажучи, всіляка "битовуха".
Читайте також: Згадати Все. Будні дитячих садків
Суди товариські були альтернативою судам державним. Організовували їх абослютно всюди: при ЖЕКах, вишах, колгоспах і заводах. А щоб стати суддею, необов’язково мати юридичну освіту. Долі радянських п’яничок, прогульників, забіяк і халтурщиків вершили люди, які, як тоді казали, "користувалися непохитним авторитетом у суспільстві".
Головною причиною засідань товариських судів був, без сумніву, алкоголь. Бо саме через оковиту горе-пролетар піднімав руку на жінку і халтурив за верстатом. А в Союзі, як відомо, пили всі, пили все і пили всюди.
Читайте також: Згадати Все. Іноземці за залізною завісою
Саме мешканці комуналок – одні з найбільш регулярних учасників товариських судів. Посваритись з сусідами по комуналці – справа настільки ж буденна, як сходити на роботу чи почистити зуби. Обмежена площа, низький рівень життя і постійний дефіцит усього на світі неминуче призводили до побутових конфліктів.
Нас жило 9 сусідів в одному коридорі. Ви уявляєте, що там робилось? Там були бійки між жінками. І от вони поб’ються чи поскандалять – тоді скликався товариський суд в ЖЕКу, де, надувши щоки, сиділи жеківські працівники, яким до лампочки був цей суд, бо він був безкінечний,
– розповів письменник та сценарист Богдан Жолдак.
На лаві підсудних, бувало, опинялися не лише заводські трудяги чи дворові п’янички. Лиха доля не оминала й людей творчих професій. В театральну постановку перетворювалися й самі засідання товариських судів. Класична формула "хліба й видовищ" в умовах розвиненого соціалізму кульгала на обидві ноги. Дефіцит продуктів вирішував блат. А брак шоу компенсували саме товариські суди.
Засідання товариських судів підживлювали міський фольклор. Подробиці сусідських чвар чи дворового мордобою смакувалися в деталях і ширилися містом зі швидкістю світла. Траплялося так, що засідання товариського суду перетікало в зовсім неочікуване русло.
Наприклад, судяться двоє сусідів про якусь там лампочку, і раптом виникають подробиці зовсім інші. "До тебе он приходив офіцер. Коли твій чоловік був на дежурстві, до тебе офіцер приходив інший". Тобто там виникав цілий театр всіх цих взаємостосунків. І це якраз створювало ту енергію, якою живилися товариські суди,
– згадує Жолдак.
За аналогією з комсомольскими чи профспілковими зборами, явка на товариські суди була обов’язковою для всіх членів трудового колективу. Хоча часто знаходились ті, хто відвідував товариські суди з власної волі.
Для кого товариські суди ставали інструментом хитрих маніпуляцій – дивіться у програмі.