У Радянському Союзі велике значення мала народна самодіяльність. Хоча українці, і без команди зверху, чудово давали собі раду.
Читайте також: Згадати Все: Спорт під час війни
У величезній хаті збиралися люди – це були залишки традиційних українських забав. Дорослі перевдягалися, мінялись костюмами. Це ще не була радянщина, яка прийшла пізніше. В тому була велика цінність, було дуже щиро, весело, це о'бєднувало всіх, – згадав автор-виконавець, режисер Сергій Файфура.
Ота велика хата, куди збиралася молодь скажімо на вечорниці з часом трансформувалась у нову форму культурного життя – сільський будинок культури.
Була кафельна груба, її треба було ще протопити. Я пам'ятаю запах тих дров дотепер. Обов'язково приходив чоловік з бензопилою, було cвіже дерево та бензин,
– сказав народний артист України Петро Мага.
У теплому клубі час проводили абсолютно по-різному. Розваги на будь-який смак – обов'язково при клубі була бібліотека, в яку практично ніхто не ходив. Вона завжди пахла фарбою і книгами. А у вечірні години осередок сільської культури окуповували "спортсмени".
"Процвітала дідівщина поряд з тенісним столом, якщо приходив хтось старший, то лунала команда "ракетки на стіл"", – згадав Петро Мага.
Проте це все – факультативні заняття. Основна місія будинку культури – організовувати різноманітні творчі колективи співу, танцю, естрадної музики, декламування поезії, патріотичної пісні. Нових артистів збирали з-під палки, бо був план з народної самодіяльності, який не можна не виконати.
Самодіяльність була й примусовою
Для дітей з головою зануритись у самодіяльність – не проблема. А от дорослі від добровільно-примусових концертів у захваті не були.
Навіть в селах відчувалася штучність всього. Тому що була біднота і злиденне життя. Всі рахували копійки і тут треба жовтневій революції тішитися. Треба було показати, що всім добре,
– сказав автор-виконавець, режисер Сергій Файфура.
Радянській машині потрібно було примусово завантажувати людей культурою, бо так нав'язувалася ідеологія. творчість була переважно російською мовою, а все що українське у ті часи автоматично означало шароварщину.
Культура була засобом для пропаганди
Будь-яка самодіяльність поза офіційними клубами культури автоматично незаконна. Квартирні концерти, читання заборонених письменників і обмін самвидавом – теж народна самодіяльність. Її карали реальними тюремними термінами. І після цього слухати концерти з оспівуванням жовтневої революції хотілося уже не всім.
Більше – дивіться у відео.