У жовтні буде рік, як Павло Якимчук повернувся із зони бойових дій. Він воював 22 місяці. Пішов добровольцем. До того мав успішний будівельний бізнес. Однак, війна та стрибок долара зробили своє – Павло збанкрутував.
За місяць після дембеля я почав працювати. Хоча міг запити, хотів навіть, як і багато друзів, яких давно не бачив. Коли "дембельнувся", в кишені було 20 тисяч гривень зарплати. І їх довелось витратити на дитину. Бо йшла до школи, саме першокласниця,
– розповів ветеран АТО.
Тож півроку тому чоловік розпочав з нуля новий бізнес. На його думку, щоб знайти себе, потрібно мати бажання.
Читайте також: Як працюватиме унікальний український ресурс по розпізнаванню бойовиків Identigraf
"Для мене посттравматичний синдром що означає – приїхав додому, приїхала машина о 6 ранку, мусорні баки почали бахкати, я давай лізти під диван, закотився під диван і давай автомат свій шукати. Оце посттравматичний синдром. А те, що він не може знайти себе в житті, тільки було б бажання", – впевнений Якимчук.
Чоловік зібрав бригаду ремонтників. Зараз у його команді 30 людей. Більшість – ветерани АТО. Та працювати з ними, розповідає, найважче.
80% людей я звільнив, у першу чергу, через алкоголь. Просто людина до війни була алкоголіком, пішла на фронт, отримала корочку учасника бойових дій, проте таким алкоголіком і залишилась. Тобто статус учасника бойових дій не робить з м*дака людину,
– сказав бізнесмен.
Поки що бізнес Павла не тих масштабів, що були до війни. Однак солдат, який на фронті отримав позивний "Шустрий", упевнений, що обов'язково повністю відродить свою справу. А якщо буде потреба, поїде знову в АТО.
Читайте також: Перевірити себе і безвіз: десантник-атеїст вирушив у паломництво Європою дорогою Якова