Чи узгоджував відставку з президентом
— Рік тому 3 грудня одразу після свого призначення я озвучив, що у мене є місія, яка складається з чотирьох пунктів, і в мене є час, рівно рік, щоб виконати пункти цієї місії, і я обов'язково через рік подам у відставку. Мені складно говорити, що буде відбуватися з Міністерством Інформаційної політики, тому що у мене не було з цього приводу розмови ні з депутатами, ні з прем'єром, ні з Президентом. Якщо воно буде ліквідовано, то це буде великою помилкою. Таку помилку вже робили в 1918 році, і коли була оголошена Незалежність України. Якби подібний орган влади існував, тоді ми б говорили, що Україна має свою не тільки інформаційну політику, а і геополітику. Вона має не тільки бачення того, що відбувається в країні, але і вона розуміє свій статус у світі.
Ще десять років тому, що знали про Україну у світі? Потім з часом, всі стали говорити, що Україна — це Чорнобиль. Ще десь там через пару років, Україна — це Андрій Шевченко та брати Кличко, потім, що це Руслана, і все. Тобто Україна ніколи не займалася своїм статусом у світі, це і називається відсутність інформаційної політики держави.
Чи підтримає відставку ВР
— Для прийняття відставки потрібні голоси народних депутатів, 226 голосів. Я буду серед тих, хто буде збирати ці голоси. Сьогодні я тільки оприлюднив свою заяву. Я її зареєструю у Верховній Раді до кінця тижня, і згідно з процедурою вона буде легітимною з моменту реєстрації, і відповідно, я почну займатися цим. Якщо не назбирається 226 голосів, мені важко казати, що в цій ситуації буде, але я точно буду виконувати до кінця свої функції. У першу чергу, це довести до кінця справи, які я почав. Закінчити реформу іномовлення. Очевидно, що, пройшовши всі юридичні процедури, це не буде день, два, три. Мені все одно потрібно буде закінчувати цей рік, враховуючи якісь бюджетні справи, передачу повноважень, формування бюджету на наступний рік.
Плани на майбутнє
— До моменту призначення міністром, я займався також інформаційною безпекою, тільки в іншому статусі. Я був керівником управління інформаційної безпеки Нацгвардії, главою комітету зі свободи слова та інформаційної політики Верховної Ради і так далі. Все моє життя — це або media-planning, або медіа-технології. Я можу сказати, що я точно буду займатися інфобезпекою в тому, чи іншому статусі. У мене є чотири можливих варіанти розвитку подій стосовно моєї кар'єри. І жоден з цих напрямків зараз не визначений, оскільки, ще раз кажу, мають відбутись консультації з Президентом, Прем'єром, депутатами коаліції і тільки після цього я буду приймати рішення.
Про успіхи та невдачі на посаді міністра
— Мовлення на Донбасі вдалося відновити відсотків на 70, це можна побачити звідти. На лінії зіткнення можна почути громадське радіо, українське. Можна побачити програми Громадського ТБ Донбасу, можна побачити громадське мовлення. Але навіть у тих "білих" плямах, де ми цього не зможемо зробити з об'єктивних причин, наприклад, де йдуть обстріли або де рельєф не дозволяє поставити передавачі, ми вирішили по-іншому цю проблему. Ми зараз там встановили близько 180 супутникових антен, супутникового обладнання. І на це обладнання держава не витратила жодної копійки своїх коштів.
Також першим моїм завданням було спробувати зробити так, щоб був запобіжник побажанням кого-небудь від влади, представника будь-якої гілки влади втручатися в роботу журналіста. І це плюс, який я можу поставити собі.
Немає жодного чиновника, який би пробував тиснути або впливати на роботу незалежних засобів масової інформації і не одержав би за це "по руках", у тому числі від мене.
В Україні немає жодного журналіста, який би сказав, що ми стали "міністерством цензури".
Інформаційне мовлення України за кордоном
— На фінансування громадського телебачення на наступний 2016 рік виділена рекордна сума у більш ніж 600 млн грн. У нас є маркетингова стратегія, в тому числі і рестарту телеканалу. Ключове, що мені потрібно зробити - це знайти мотивацію для тих людей, які працюють зараз там. Зарплата співробітника всесвітньої служби "УТР" 2800-4000 грн. Люди гідні того, щоб робити більш якісний продукт, але потрібно щоб держава це оцінило. У мене щотижня відбуваються 5-7 зустрічей з послами країн, де проживають українці, або люди, які споживають контент російською мовою. Ізраїль, Туреччина, Болгарія, Румунія, Кіпр, Греція, Канада, Австралія - у мене було дуже багато зустрічей з чиновниками цих країн, де вони вже зараз мені допомагають включати український телеканал "ЮА ТБ" на тій території.
Укладено договори, є телеканал "ЮА ТБ", його можуть бачити в Балтійських країнах, в Молдові, в Канаді, в Ізраїлі. На 2016 рік завдання щоб телеканал "ЮА ТБ" зробив рестарт, зробив набагато якісніший продукт. Якщо будуть враховані мої пропозиції з приводу бюджету на наступний рік, то я переконаний в тому, що ті люди, які зараз працюють, і ті люди, які приєднаються до каналу «ЮА ТБ» зроблять набагато якісніший контент. Це ми зробимо протягом перших місяців зими.
Про інформаційні війська
— Є два ключових прикладу. Один про "розп'ятого хлопчика", який програв інформаційну битву. І інший про малайзійський літак — буквально протягом 3 годин ми зібрали велику кількість фото і відео доказів того, що малайзійський літак був збитий з території, яку не контролює українська влада. І ми дуже швидко передали ці матеріали нашим партнерам, у тому числі місії ОБСЄ, і в інші організації.
Чи були спроби довести аргументами, що ніякої історії з "розп'ятим хлопчиком" не було? У інформаційних волонтерів, блогерів були. Вони так само доводили в своїх соціальних медіа про те, що це неправда. Чи почули їх? Ні, не почули. Чи робили те ж саме ці інформаційні волонтери під час цієї історії з малазійським боїнгом? Так, але достукатися до кабінетів керівників європейських чи інших країн світу їм набагато складніше, ніж мені. Все, що ми зробили — це зібрали всі фото і відео докази і дуже швидко передали їх. Ми і зараз це робимо постійно.
Чисельність добровлілних помічників у інформаційній війні складає десь 50% українського сегменту соціальних медіа. Кількість людей, які дійсно активно допомагають за власною ініціативою більше, ніж 100 тисяч.У нас велика кількість меморандумів про співпрацю підписаних, які діють з багатьма. У тому числі зі "Стоп фейк".
Є дві групи людей, які дійсно працюють і отримують за це зарплату. Вони працюють у міністерстві - це моніторингова група та аналітики. Моніторингова група відстежує, чи з'явився якийсь фейк. Тут же аналітики швидко знаходять відповіді на ці питання і знаходять спікерів з цих питань, і тут же просто на цю базу розкидають інформацію.
"Інформаційні волонтери" робили це до того, як зявилось наше міністрество, і вони це будуть робити після того, як я піду.
Чи керує Міністерство "порохоботами"
— Це занадто примітивно і просто, і це не цікаво. Для того, щоб створити умовно армію ботів, для цього необхідний консалтинг в чистому вигляді - ти платиш гроші і таких людей приймають на роботу. Це примітивно, пошло, не цікаво і не гідно.
Боти є у кожної політичної сили і навіть в окремих політиків. Але всі це бачать і все розуміють. Більше того, а що заважає зайти на аккаунт людини і подивитися, що у нього три повідомлення всього-навсього і він створив цей аккаунт всього три дні тому?