Розчарування процесом проведення реформ наразі є не тільки з боку Європи, а й з нашого боку, бо є певні речі, результати яких нам хотілося б бачити швидше, аніж є наразі.
Звичайно, що є незадоволення, але не варто забувати, що є зовнішня агресія. І порушений статус-кво в Європі. Європа це розуміє, і тому зважає на ту постійну напругу, яку дає конфлікт на Сході.
За словами політолога, власне у створенні цієї напруги і є задум Путіна. Бо, зауважує він, найбільшою загрозою для Путіна є успішна Україна.
Тому, зазначає Гарань, для того, щоб реформи відбувалися, потрібна, в першу чергу, економічна стабілізація. І буквально сьогодні Франція, Німеччина і Польща вирішили на рівні міністрів закордонних справ, що Україні потрібно надати додаткову допомогу. І це, на його думку, є величезним плюсом для України, як і перший транш від МВФ.
Я переконаний, що цей транш є стратегічно більш важливим, аніж надання летальної зброї. Бо без цієї допомоги не буде ані жодних реформ, ані жодної оборони,
— зазначає експерт.
Також політолог наголосив, що для успішного реформування важлива коаліційна єдність. Особливо, наголосив він, порозуміння і єдність між блоком Петра Порошенка і Народного фронту. Якщо з ця єдність буде відсутня, то, за його словами знов будуть дострокові вибори, що теж негативно відобразиться на загальній ситуації, хоча в європейській практиці такі випадки цілком можливі.
Будь-який тиск через незадоволення певними діями зараз можливо чинити лише всередині уряду і парламенту. Тобто це має бути внутрішній лобізм. Це ні в якому разі не варто виносити на загал і робити з цього ток-шоу, бо в такому форматі не вирішуються проблеми, а лише робляться рейтинги,
— переконаний Гарань.
Експерт прокоментував створення «опозиційного» уряду і зауважив, що причина його створення у тому, що ніхто з цього так званого уряду ще не поніс покарання за ті злочини, які було скоєно за часів Януковича, тому вони просто не бояться відповідальності.
Гарань пояснив, що в нормах допустимої критики влади під час війни варто користуватися досвідом інших країн. Наприклад є Ізраїль, де досвід дуже жорсткий: під час війни є дисципліна, військові не можуть допускати публічної критики керівництва, військові не мають права публічно поширювати інформацію стосовно ситуації безпосередньо у зоні бойових дій тощо.
Також політолог зауважив, що переважна кількість журналістів зараз просто не вміють правильно висвітлювати події, і припускаються тих помилок, які призводять до дуже поганих результатів. Тому, переконаний він, певні обмеження мають бути.
Ми зараз дуже радіємо тій демократії, яку здобули, але забуваємо про банальну безпеку, думаючи, що можемо публічно казати все, що вважаємо за потрібне. Але при цьому не думаємо, що такою демократією і свободою слова тільки допомагаємо зовнішній розвідці ворога,
— каже експерт.
Експерт розповів про технології інформаційної війни та про способи її перемоги.
Більше — дивіться у сюжеті.