Таку думку висловив журналіст і військовий оглядач Олександр Гольц, передає "Сноб".
За його словами, удар "Томагавками" по режиму чинного президента Башара Асада завдав більшої шкоди не сирійському диктатору, а зовнішній політиці Кремля.
"Політиці, яка, відверто кажучи, будується на тих же засадах, що і політика Кім Чен Ина. Пхеньян є переконаним (і не без підстав), що володіння ядерною зброєю наділяє його імунітетом перед будь-якими вимогами світової спільноти. Хто ризикне використовувати силу проти диктатора, який може знищити принаймні Корейський півострів?" – наголошує журналіст.
Читайте також: Позиція Трампа щодо України буде набагато жорсткішою за позицію Обами, – експерт
Також він підкреслює і той факт, що упродовж останніх років загроза безпосереднього військового зіткнення з ядерною Росією і була тим чарівним засобом, який змушував Захід відступати щоразу, коли Москва діяла всупереч міжнародному праву.
"Достатньо згадати, як в момент приєднання Криму російський президент погрожував привести в бойову готовність стратегічні ядерні сили. Загроза військового зіткнення з Заходом була рушійною силою військової операції в Сирії. До осені 2015-го стало очевидним: Кремль перебуває у глухій міжнародній ізоляції через Крим і Донбасу. Але Путін прорвав її, розмістивши бойові літаки в Сирії. Адже в результаті в повітряному просторі країни виявлялися і російські, і американські літаки, що тягнуло за собою інциденти. Обама не побажав ризикувати життями своїх пілотів. Таким чином, Путін домігся зустрічі з американським президентом, відновив контакти з іншими світовими лідерами", – зауважив фахівець.
Крім того, військовий експерт оприлюднив одну цікаву деталь щодо хвалених Кремлем протиракетних комплексів С-400 та С-300.
"Виявилося, що насправді перехоплення є можливим на відстані не далі 25 кілометрів від установки ППО, а зовсім не в радіусі 250-400 кілометрів. Однак, після попередження про атаку, Кремль навіть не спробував перехопити хоч одну ракету", – зауважив Гольц.
Відтак, він робить висновок, що Путін виявився зовсім не тим безбашенним зверхником, яким він так успішно позиціонував себе протягом всіх останніх років.
Такий прояв розумного боягузтва можна тільки вітати. Москва усвідомлює всі ризики безпосереднього військового протистояння з США та намагається його уникнути. Однак, як тільки світові лідери усвідомлюють: Путін – цілком нормальний, він не є готовим натиснути кнопку, це парадоксальним чином знижує вплив Росії на світовій арені. Адже, крім непередбачуваності, помноженої на кількість боєголовок, Москві нічого покласти на стіл переговорів: ні економічної могутності, ні конструктивних зовнішньополітичних ідей. Пхеньян приблизно в такому ж становищі. Відмінність лише в ступені жорстокості режиму і кількості боєголовок. А чим їх менше, тим вище повинна бути непередбачуваність,
– вважає журналіст.
Читайте також: Адміністрація Трампа взялася до більш жорсткої позиції щодо Росії, – Гонгадзе
Крім того, він додає, що Путін тест на безумство, який запропонував йому президент США Дональд Трамп, провалив.
"На особливу розмову заслуговує і американський президент, який, на відміну від попередника, готовий рішуче піднімати ставки в протистоянні з будь-яким опонентом і тим самим піддавати ризику і свою країну, і все інше людство. Зовнішня політика Трампа знову стає дуже небезпечною справою. А військове стримування перетворюється в найважливіший фактор цієї політики. Причому формула такого стримування буде куди складнішою, аніж 40 років тому. Перш за все тому, що замість взаємного стримування двох наддержав передбачається "нове стримування". Стримування "всіх проти всіх". Визначальний елемент стримування – здатність і, головне, готовність завдати "неприйнятного збитку" потенційному агресору. Він це знає і утримується від агресії. Однак в новому, так стрімко мінливому світі визначити, в чому ця шкода полягає та яким чином її можна заподіяти, - не такі вже й прості питання", – додає він і прогнозує, що після нещодавнього приниження Кремль може підтвердити свою непередбачуваність, а Трамп знову відповість, піднявши ставки.