На цьому тлі в парламенті посилилися позиції голови податкового комітету Данила Гетманцева, якого дедалі частіше розглядають як одного з політиків, здатних впливати на ухвалення критично важливих рішень. Про це пише видання Главком.

Дивіться також Відому мережу спіймали на "дробленні бізнесу" та фейкових чеках, – Гетманцев

Що відомо про це?

26 березня Данило Гетманцев публічно заявив із трибуни парламенту про ризик фінансової катастрофи. За його словами, Україна фактично зірвала низку ключових індикаторів, від яких залежить зовнішнє фінансування.

Зокрема, як заявив Гетманцев, у 2025 році Україна не виконала 14 показників програми Ukraine Facility, через що не отримала 3,9 мільярда євро. Із цієї суми 300 мільйонів євро остаточно втратили 1 квітня. За перший квартал 2026 року, за його словами, не виконали жодного з п’яти необхідних показників. Окремо він вказав на ризики для фінансування від Світового банку.

Голова податкового комітету пояснив, що мовиться про чотири законопроєкти, без яких Україна не зможе отримати 3,3 мільярда доларів. Під загрозою, за його словами, опинилися також 90 мільярдів євро допомоги від Євросоюзу і виконання меморандуму з МВФ, який у березні не реалізували через відсутність необхідних урядових ініціатив у парламенті. За словами співрозмовників у Верховній Раді, саме після цієї заяви роль Гетманцева в парламентських переговорах стала ще помітнішою.

Також вони вказують, що якщо раніше його вплив асоціювався передусім із податковою політикою, то тепер його дедалі частіше сприймають як одного з учасників нового центру ухвалення рішень у сесійній залі. Додатковим політичним сигналом для Ради стало і дослідження SOCIS, яке обговорювали минулого тижня. За його даними, умовний політичний проєкт за участі Данила Гетманцева, Віталія Кіма, Ігоря Терехова та Олександра Вілкула показав рейтинг, вищий за "Слугу народу".

Видання Главком відзначає, що у парламенті це сприйняли як індикатор того, що навколо Гетманцева може формуватися не лише ситуативний альянс, а окрема політична конструкція. Журналісти вважають, що у підсумку криза голосувань у Верховній Раді вийшла далеко за межі технічного збою та показала ослаблення позицій уряду, Банкової та самого президента.

ЗМІ пише, що відтепер проходження ключових рішень дедалі більше залежатиме не від формальної вертикалі, а від здатності домовлятися з новими впливовими гравцями.