2 
Володимир Зеленський повідомив, що уражений НПЗ розташований за близько 700 кілометрів від нашої території. Таку заяву президент зробив за підсумками доповіді Головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського щодо застосування далекобійних дронів проти російської нафтопереробки та експортних позицій.
Дивіться також Україна виходить із "пастки дозволів" США, – Newsweek про погані новини для Путіна
Як Зеленський прокоментував удар по НПЗ у Ярославлі?
Повертаємо війну додому, в Росію, і це цілком справедливо,
– наголосив глава держави.
За його словами, були атаковані й визначені цілі на тимчасово окупованій території України.
Крім того, президент анонсував підготовку інших далекобійних і середніх атак у відповідь на російські удари по наших містах та громадах.
Зауважимо, що губернатор Ярославської області Михайло Євраєв підтвердив нічну атаку українських БпЛА на регіон. У Ярославлі перекривали дороги, лунала сирена.
Імовірною метою нічної атаки українських дронів став НПЗ ПАТ "Славнефть-ЯНОС". Цей завод у середньому переробляє близько 15 мільйонів тонн нафти на рік і входить до п'ятірки найбільших російських НПЗ.
Завод є основним переробним активом вертикально-інтегрованої компанії ПАТ "НГК "Славнефть", 99,7% акцій якої на паритетних засадах контролюється компаніями ПАТ "НК "Роснефть" та ПАТ "Газпром".
Українські дрони неодноразово атакували цей завод раніше. Внаслідок атаки на Ярославль у ніч проти 8 травня на НПЗ сталася пожежа.
Як удари по НПЗ впливають на здатність Росії вести війну?
Україна дедалі більше робить ставку не на виснажливі бої на фронті, а на далекобійні удари по військових і стратегічних об'єктах у глибині Росії. Така тактика вже починає давати результати.
Навесні 2026 року Україна значно посилила атаки на російські військові, енергетичні та логістичні об'єкти. Для цього використовують далекобійні ракети та високоточні дрони. Мета таких ударів – послабити економіку Росії та її оборонну промисловість.
Історик Ульф Бруннбауер вважає, що така стратегія зміцнює позиції Києва перед можливими мирними переговорами та підвищує тиск на Росію.
Практично всі нафтопереробні заводи в центральній частині Росії зазнали ударів. Частина підприємств скоротила виробництво, а деякі взагалі припинили роботу.
Станом на 21 травня потужності НПЗ, які зупинилися або працюють не на повну, перевищили 83 мільйони тонн на рік. Це приблизно чверть усіх нафтопереробних потужностей Росії.
За словами Володимира Зеленського, лише за останні місяці Росія втратила близько 10% нафтопереробки, а російські нафтові компанії змушені зупиняти свердловини – це є найбільш болючим для ворога.
Через скорочення переробки нафти посилюється тиск на бюджет країни, який уже має великий дефіцит. За перші чотири місяці 2026 року дефіцит російського бюджету сягнув 78,4 мільярда доларів, хоча за весь рік очікували 50,5 мільярда.
У Службі зовнішньої розвідки України зазначають, що російська економіка дедалі більше залежить від держвитрат і боргів, тоді як доходи від нафти падають. Москва, ймовірно, намагатиметься перекривати дефіцит підвищенням податків, новими запозиченнями та скороченням витрат.
Проблеми з НПЗ уже вплинули й на ринок пального. Щоб уникнути дефіциту, Росія ще у квітні заборонила експорт бензину до кінця липня. За оцінками, пошкоджені заводи забезпечували близько 30% виробництва бензину та 25% дизельного пального в Росії.
Як пояснив для 24 Каналу майор ЗСУ Андрій Ткачук, удари України вглиб Росії стали серйозним викликом для Кремля. Росія втрачає образ держави, яка нібито повністю контролює власну територію. Після атак, зокрема на Москву 17 травня 2026 року, росіяни самі бачать вибухи й пожежі, які вже неможливо приховати пропагандою. Для влади Росії це стає внутрішньою проблемою, адже люди все більше бояться ударів по енергетиці восени та взимку, а Кремлю дедалі важче приховувати реальну ситуацію.