Село Питомник розташоване на північ від Харкова далі за трасою після Руської Лозової. Перед штурмом останньої, який відбувся наприкінці квітня, один з окремих батальйонів ТрО Харкова зайняв панівні висоти навколо. Саме це і створило сприятливі умови щодо звільнення селища іншими підрозділами.

Варте уваги Вирви величезні: росіяни обстріляли дитячий табір на Харківщині

Ще один підрозділ відправили до Питомника. Найвищою та стратегічно важливою точкою тут стало перехрестя доріг, що веде до кількох населених пунктів. Саме там росіяни й мали свій "укріпрайон", який утримувався силами взводу.

"На той момент вони дуже добре "окопалися". Так що під час наших контрнаступальних дій ворог "не соромився" викликати вогонь на себе. Тобто це була така собі тактика – ми перебуваємо зверху, вони в укритті. Наші сили піддавалися артобстрілам, вони залишалися неушкодженими", – розповів комбат ТрО Костянтин.

Зведені українські підрозділи, до складу яких входив й окремий батальйон ТрО, два рази намагалися штурмувати позиції ворога. Друга спроба виявилася успішною. Все завдяки майстерним діям наших бійців: окупанти не очікували такого, тож були змушені відступити.

Але на цьому бій за перехрестя не закінчився. Росіяни намагалися повернути контроль над висотою. Для цього вони використовували все наявне в них на той час озброєння. Бій тривав впродовж 8 годин.

Та українські захисники обрали правильну тактику. І, попри значну перевагу ворога як в живій силі, так і озброєнні (українці мали лише стрілецьку зброю й гранатомети), нашим бійцям вдалося закріпитися на перехресті та вище за нього.

Нові невдалі спроби атаки

Після цього окупанти вже декілька разів намагалися штурмувати українські позиції. Першу спробу вони зробили в ніч після свого відступу. Але українські військові перехопили їх повідомлення, тож були готові до атаки. Та й самі окопи, які перед тим облаштували росіяни для себе, були зроблені дуже грамотно, щоб і зіграло проти самих же окупантів. Тож їх штурм було відбито.

Невдовзі росіяни зробили чергову спробу захопити панівну висоту.

"Того разу задум з їхнього боку був такий – під прикриттям МТЛБ доставити особовий склад на КамАЗі на перехрестя та знов штурмувати наш підрозділ. За 200 метрів вони підірвалися на нашому "мінному шлагбаумі", – розповів тероборонець.

Наступної ночі – чергова спроба штурму. Цього разу ворог відправив ДРГ під прикриттям снайперської групи, яка мала на озброєнні тепловізійні та нічні приціли. ДРГ мала зняти "мінні шлагбауми", на яких підірвалися її "попередники" попереднього разу.

"Але вони не врахували той факт, що на той момент там вже стояли протипіхотні міни, які вони ж, поспіхом полишаючи позиції, залишили нам як трофеї. Наші сапери замінували ними всі підступи до позицій. Тому залишки вцілілих "гостей" невдовзі відійшли до своїх позицій", – розповів Констянтин.

Постійні атаки

Ворожі штурми перехрестя періодично тривають й досі. Але все даремно – окупанти втрачають особовий склад, натомість українські військові отримують трофейне озброєння. Так, на рахунку окремого батальйону ТрО, який наразі самостійно обороняє стратегічну висоту, вже є МТЛБ, БРДМ тощо.

На Харківщині збили ворожий Су-34 – деталі дивіться на відео