Онлайн Редакція Вакансії Контакти Ігри Гороскоп
19 листопада, 14:01
27

Трамп не зможе піти на поступки Путіну: Пінкус пояснив, що змінилося у США

Борис Пінкус пояснив, чому Дональд Трамп прагне зустрічі з Путіним у Китаї, як новий Конгрес США може обмежити поступки Кремлю та чи можливе припинення війни по лінії фронту. Також – про удари по Кримському мосту та військову допомогу Україні.

Зустріч Дональда Трампа з Володимиром Путіним у Китаї відбувається після виборів до Конгресу США, які суттєво обмежили політичні можливості американського президента. Водночас Кремль намагається використати міжнародні переговори для повернення Путіна до кола впливових світових лідерів, попри українські удари по російських об'єктах та продовження війни.

Громадський діяч, президент Республіканського клубу імені Рональда Рейгана Борис Пінкус в ефірі 24 Каналу пояснив, чому Трампу буде складніше погоджуватися на вимоги Кремля та яку роль у цьому відіграватимуть Конгрес і його найближче оточення. Він також оцінив можливість зупинки війни по лінії фронту, реакцію Вашингтона на удари по Кримському мосту та ситуацію навколо подальшої допомоги Україні.

У Китаї Сі Цзіньпін продемонстрував Путіну його місце, тоді як Дональд Трамп хоче зустрітися з ним тет-а-тет. Навіщо американському президенту така зустріч і про що вони можуть говорити?

Ми теж уважно стежимо за тим, як поводиться Трамп щодо Путіна. Нагадаю, це їхня перша зустріч після тієї ганебної зустрічі 15 серпня 2025 року на червоній доріжці на Алясці. Відтоді багато чого змінилося, тому важливо дивитися не лише на рукостискання чи слова американського президента, а й на обставини, у яких він сьогодні перебуває.

Тобто Трамп може спробувати повернути "дух Анкориджа" й організувати своєрідний "Анкоридж-2" у Китаї?

Цілком можливо. Але подивімося на реалії. Відтоді багато води спливло, і вона була різною – і каламутною, і прозорою. За цей час відбулося дуже багато подій, які змінили становище самого Трампа. Його поведінка, звичайно, насторожує американську політичну еліту, але сьогодні він уже не перебуває у такому вільному становищі, як раніше.

Насамперед це пов'язано з результатами виборів 3 листопада. На мою думку, Трамп зазнав цілковитого провалу і втратив значну частину свого впливу на Конгрес. Новий склад законодавчого органу почне працювати 3 січня 2027 року, а до цього залишилося зовсім небагато часу. І це перше, що сьогодні впливає на рішення американського президента.

Другий чинник – загрози з боку демократів і зміна поведінки республіканців, зокрема того крила партії, яке орієнтується на політичну спадщину Рональда Рейгана. Багато хто з них уже не відчуває колишньої залежності від Трампа, адже наступний великий виборчий цикл відбудеться у 2028 році. Тоді знову переобиратимуть усю Палату представників і третину Сенату, а президентський термін самого Трампа поступово наближатиметься до завершення.

Сьогодні значна кількість конгресменів, які вже зняли свої маски, однозначно приєднуються до поміркованих демократів, які категорично проти зовнішньої політики Трампа, особливо щодо України,
– наголосив Пінкус.

Уже підготовлено проєкт надання Україні допомоги на двопартійній основі в розмірі 15 мільярдів доларів. Я особливо підкреслюю: це саме допомога, а не продаж озброєнь. І те, що така ініціатива має підтримку представників обох партій, надзвичайно важливо для України.

За тими результатами виборів, про які ми зараз говоримо, демократи можуть отримати 56 місць у Сенаті, а республіканці – 44. Це дуже суттєва зміна політичного балансу. Сенат бере участь у вирішенні фінансових питань, зокрема пов'язаних із допомогою, а також затверджує або відхиляє кандидатури суддів, послів і членів президентського кабінету. Тому Трамп змушений буде враховувати його позицію.

І тепер повернімося до того, як американський президент поводиться в Китаї. Ви правильно звернули увагу на контраст між його ставленням до Путіна й поведінкою Сі Цзіньпіна. Трамп демонструє російському диктатору значно більше прихильності, ніж китайський лідер.

При цьому Сі Цзіньпін уже зустрічався з Путіним приблизно за годину до того, як приймав Трампа в аеропорту. Вони спілкувалися близько години чи навіть півтори та виступили проти санкцій і тарифної політики американського президента. Це цілком зрозуміло, адже торговельні війни та обмеження негативно позначилися і на Китаї, і на Росії.

Але найцікавіше не це. Важливо, як Сі Цзіньпін поводиться з Путіним на очах у журналістів і команди Трампа. Пекін демонструє своє ставлення до російського диктатора публічно, тоді як американський президент продовжує виявляти до нього прихильність.

Є ще один дуже важливий момент, який поки не проявився повною мірою, але за яким ми уважно стежимо. Йдеться про Стіва Міллера, який отримав надзвичайно впливову роль в оточенні Трампа. Раніше він був пов'язаний із питаннями національної безпеки, а тепер, за тією інформацією, яку ми маємо, його повноваження значно зросли.

Його вплив може поширюватися на кадрові призначення, формування закордонних делегацій і підготовку зустрічей президента. Навіть державний секретар Марко Рубіо, який має близькі стосунки зі Стівом Міллером, перебуватиме в системі ухвалення рішень, на яку той може впливати. Тому нам важливо зрозуміти, яку позицію Міллер займе щодо України.

Стів Міллер досі жодного разу не висловлювався негативно щодо допомоги Україні. Ми за ним цього не спостерігали. Водночас від нього залежатиме, з ким Трамп зустрічатиметься, які будуть призначення, які делегації вирушатимуть за кордон. Найімовірніше, і щодо України це також залежатиме від Стіва Міллера,
– пояснив громадський діяч.

Буквально сьогодні вранці одне з моїх джерел припустило, що Стів Міллер може зайняти позитивну позицію щодо України. Пролунало навіть твердження про його особисте негативне ставлення до Трампа. Але поки це лише розмови, і я не хочу видавати їх за встановлений факт. Ми повинні побачити, як можливі зміни проявляться в конкретних діях американської адміністрації.

Міллер навряд чи залишатиметься нейтральним. Він може стати своєрідним "сірим кардиналом" або ж відкритим прихильником справедливішого політичного курсу. Також ходять чутки, що Трамп заради домовленостей із демократами може навіть пожертвувати Пітом Гегсетом. Попереду ще багато подій, які можуть вплинути на склад і поведінку президентського оточення.

Але повернімося до зустрічей у Китаї. Я не очікую від них негайного прориву. Водночас важливо, що Трамп і Сі Цзіньпін зустрічаються в умовах двох великих воєн: російської агресії проти України та війни, пов'язаної з Іраном, яка може загостритися ще сильніше. Китайський лідер не може залишатися осторонь цих процесів.

Путін, звичайно, дуже хотів би представити свою участь у переговорах як історичну подію. Є навіть такі порівняння, ніби він прагне опинитися в ролі Сталіна у 1945 році, коли за столом переговорів сиділи Рузвельт, Черчилль і Сталін. Російському диктатору дуже хотілося б продемонструвати власному населенню, що він разом із Трампом і Сі Цзіньпіном вирішує долю світу.

Особливо це важливо для нього зараз, коли Україна продовжує завдавати ударів по російських об'єктах. Ми бачимо атаки на Кримський міст, нафтопереробні заводи, проблеми з пальним та черги на заправках. На мою думку, усе це посилює невдоволення всередині Росії, і Путіну необхідно створювати для свого населення картину міжнародного успіху.

Здавалося б, Путіну було б чудово показати світу: подивіться, не так уже й погано в нас справи. Я ось із самим Трампом сиджу, із самим Сі. Ми вирішуємо долю світу. Дідька лисого! Уже з порога Сі Цзіньпін показав Путіну його місце,
– заявив Пінкус.

Але тоді виникає інше запитання: чому сам Трамп демонструє Путіну значно прихильніше ставлення, ніж господар зустрічі? Буквально за пів години до нашого ефіру я обговорював це з людиною, до оцінок якої дуже уважно прислухаюся. Я часто критично ставлюся до поведінки Трампа, але мій співрозмовник порадив не поспішати з висновками.

Він звернув увагу на те, що становище Трампа після виборів стало значно гіршим. Є загрози, пов'язані з розслідуваннями та можливим переслідуванням представників його адміністрації. Тому навіть якщо Трамп хотів би й надалі підігравати Путіну, політичні обставини вже не дозволяють йому діяти так вільно, як раніше.

Мені кажуть: охолоди свій запал, не треба так перебільшувати. Трамп не цар, він не може робити все, що хоче. Йому не дадуть, навіть якщо він захоче. Трамп сьогодні не може грати в піддавки з Путіним,
– розповів Пінкус.

Звичайно, у мене залишаються запитання до поведінки американського президента. Чому протягом останніх місяців він продовжував підігравати Путіну? Чому не запроваджував окремі санкції, про які сам говорив, і допускав можливості економічних контактів із Росією?

Наприклад, була історія з двома танкерами, які перевозили російське дизельне пальне до США. За інформацією, яку ми обговорювали, саме двопартійний спротив не дозволив реалізувати ці постачання. Танкери змінили курс і попрямували до Бразилії. Після цього розмови про такі постачання припинилися.

Трамп водночас продовжував робити заяви про можливі територіальні поступки України. Але мені пояснюють, що його нинішня гра може врешті виявитися не на користь Путіна. Якщо він зустрінеться з російським диктатором у Китаї, то, найімовірніше, говоритиме про припинення війни по нинішній лінії фронту.

Чому? Тому що не лише Володимир Зеленський категорично проти передачі українських територій Росії. Європа також підтримує Україну, і Трамп не може просто проігнорувати позицію європейських партнерів.

Ми бачимо й певні зміни в розподілі зовнішньополітичних повноважень американської адміністрації. Трамп, за повідомленнями, зупинив ініціативу Джей Ді Венса провести переговори з представниками іранського керівництва щодо можливого перемир'я. Натомість питання зовнішньої політики він передає Марко Рубіо, який неодноразово наголошував на важливості Європи для міжнародної безпеки.

Позиції Рубіо та Венса щодо Європи суттєво відрізняються. А сьогодні Європа й Україна мають спільну позицію стосовно вимог Путіна. Це означає, що американський президент повинен враховувати не лише власні бажання, а й позицію своїх партнерів і нового Конгресу.

Тому я схиляюся до думки тих експертів, які не очікують від Трампа великих поступок Путіну. Навіть якщо він захоче це зробити, йому буде надзвичайно складно. До того ж він сам зацікавлений у домовленостях із Конгресом, адже має вирішувати питання, пов'язані з політичними загрозами для нього та його оточення.

Я не очікую, що зустріч у Китаї завершиться підписанням якихось великих угод. Прориву, найімовірніше, не буде. Але позитивом може стати обговорення зменшення ядерного потенціалу трьох найбільших ядерних держав. Сам Трамп уже порушує це питання.

Крім того, попри попередні твердження його оточення, Україна все-таки буде серед тем переговорів. Трамп сам повідомив перед вильотом, що планує окрему розмову про Україну. І, наскільки я розумію, це стосується як контактів із Сі Цзіньпіном, так і можливої зустрічі з Путіним.

Віткофф і Кушнер, за повідомленнями медіа, попередили Кремль, що після виборів до Конгресу умови мирної угоди можуть погіршитися для Росії. Чи може Трамп використати це на переговорах із Путіним і запропонувати домовленість зараз?

Поступка, про яку ми можемо говорити, – це те, що вже озвучував Володимир Зеленський. Йдеться про заморожування війни по нинішній лінії фронту. Ось це і є поступка. Але Кремль поки не приймає такого варіанта й продовжує вимагати, щоб Україна передала Росії весь Донбас.

Слухайте, мало чого Путін хоче. Ситуація змінилася, і тепер він повинен враховувати не лише свої вимоги, а й політичні процеси у Сполучених Штатах. Після 3 листопада час, на моє переконання, почав працювати проти російського диктатора.

У Путіна немає вибору, і час працює сьогодні вже не на його користь. Досі час працював на нього, а тепер після 3 листопада – проти нього. Це головний козир Трампа сьогодні проти Путіна,
– наголосив Пінкус.

Американський президент може пояснити Путіну, що зараз у нього ще залишається певна можливість впливати на переговори. Але після 3 січня, коли почне працювати новий Конгрес, його свобода дій буде значно обмеженішою.

По суті, Трамп міг би запропонувати російському диктатору хоча б припинити стрілянину й погодитися на заморожування війни. Зробити це він може у своєму звичному стилі – із компліментами, приємними словами, демонстрацією особистої прихильності. Мене не дуже цікавить форма, якщо це справді дозволить досягти результату.

Нехай солодкими словами, компліментами, як це Трамп уміє робити на адресу всіх диктаторів світу, не лише Путіна, нехай він досягне якогось результату. Нас сьогодні влаштовує заморожування лінії фронту, щоб зупинити стрілянину. Ось ми цього хочемо. Нехай із цього він почне,
– пояснив громадський діяч.

До речі, Сі Цзіньпін також, за повідомленнями китайських медіа, виступає за зупинення війни в Україні. І це дуже важливо, адже Китай має значний вплив на Росію. Водночас питання України тісно пов'язане з подіями в Ірані та Перській затоці.

Іран за останній час значно наростив виробництво ракет і безпілотників. Ми говоримо не лише про кількість, а й про розвиток окремих видів озброєнь, зокрема балістичних ракет. На моє переконання, Росія допомагає Ірану в цьому напрямку. Про таку підтримку, за наявними повідомленнями, говорять і американські, й ізраїльські розвідувальні структури.

Тому ми бачимо, наскільки пов'язані між собою ці конфлікти. Сі Цзіньпін не зацікавлений у тому, щоб одночасно загострювалися війна в Україні та ситуація в Перській затоці. Для Китаю це створює серйозні економічні й політичні ризики.

Дуже багато залежатиме від здатності Дональда Трампа переконати китайського лідера, що співпраця зі Сполученими Штатами вигідніша за продовження підтримки авторитарних режимів. Але для цього Вашингтону доведеться запропонувати Пекіну щось конкретне.

Звичайно, найбільшим подарунком для Сі Цзіньпіна був би Тайвань. Проте, наскільки я розумію, ця тема не внесена до порядку денного переговорів. І це правильно, адже питання Тайваню існує вже багато років, тоді як війни в Україні та навколо Ірану потребують невідкладного вирішення.

Трамп має й інші важелі впливу на Китай. Насамперед це торговельні тарифи, які він може суттєво знизити. Якщо сьогодні вони, за тими оцінками, які ми обговорюємо, коливаються в межах 25 – 50%, то зменшення, наприклад, до 15% було б надзвичайно вигідним для Пекіна.

Наступного року в Китаї відбуватимуться важливі політичні події всередині Комуністичної партії. Я не сумніваюся, що Сі Цзіньпін збереже свої позиції, але в нього також є внутрішні опоненти. І для нього було б дуже важливо продемонструвати покращення економічної ситуації.

Подивіться на темпи економічного зростання сусідніх держав. Індія демонструє зростання ВВП більш ніж на 5%, Філіппіни – приблизно на 6%, також розвивається В'єтнам. На цьому тлі китайська економіка, за оцінками, про які я говорю, зростає повільніше, ніж хотілося б її керівництву. До того ж у Китаю є серйозні проблеми у сфері нерухомості.

Не випадково разом із Трампом до Китаю прибув Ілон Маск. Його компанії можуть розширювати виробництво на китайській території, зокрема йдеться про заводи Tesla. Раніше обговорювалася можливість перенесення частини виробництва до Індії, чого Пекін, звичайно, не хотів би.

Крім того, є питання співпраці у сфері штучного інтелекту, високих технологій та космічних розробок. Усе це становить значний інтерес для Китаю і може бути частиною ширших домовленостей зі Сполученими Штатами.

Я вважаю, що у Трампа є хороші важелі, якими він може скористатися, щоб перекрити головний кисень путінського режиму. Це Китай. Саме Китай сьогодні може одним махом зупинити війну в Україні. Одним тільки дзвінком, одним словом: закінчуй, мені це набридло, припиняй. І все. Ми на це дуже покладаємо надії,
– заявив Пінкус.

Але я не очікую, що це відбудеться вже 19 листопада. Ця зустріч може стати лише початком процесу. Хотілося б сподіватися, що він приведе до зупинки війни ще цього року, можливо, у грудні. Але це саме сподівання, а не гарантія.

Йдеться про припинення бойових дій по нинішній лінії фронту, без передачі Росії українських територій. Жодної п'яді землі не потрібно віддавати через фантазії Путіна про зміну політичних кордонів Європи.

Кремль продовжує висувати старі вимоги, зокрема щодо членства України в НАТО, присутності військ Альянсу поблизу російських кордонів та інших питань європейської безпеки. Лунають навіть абсурдні ідеї щодо Фінляндії та НАТО. Але все це вже належить минулому, такі підходи не відповідають нинішній ситуації.

Тому можлива особиста розмова Трампа з Путіним буде важливою насамперед тим, чи зможе американський президент донести до російського диктатора нові обставини. Ми повинні побачити, що він скаже Путіну про припинення війни, українські території та подальші відносини Росії із Заходом.

З'явилася версія, що США могли обмежувати роботу Starshield, знаючи про підготовку української операції проти Кримського мосту. Чому у Вашингтоні досі можуть негативно реагувати на удари України по символічно важливих для Путіна об'єктах?

Біда полягає в іншому. У голові Дональда Трампа досі залишаються ілюзорні плани економічного співробітництва з путінським режимом. Я вже неодноразово говорив, що поки поруч із ним перебувають такі люди, як Стів Віткофф і Джаред Кушнер, розмови про можливі ділові домовленості з Путіним не припиняться.

Ви думаєте, вони просто так їздять на переговори? Звичайно, ні. У цих людей постійно виникають ідеї про можливості співпраці з Росією. Там є нафта, газ, Арктика, нафтогазова інфраструктура, а також "Північний потік". Вони продовжують розмірковувати, як можна було б використати ці ресурси для спільних економічних проєктів.

Є також європейська нафтогазова інфраструктура, частина якої раніше була пов'язана з Росією. Звідси виникають різноманітні фантастичні плани про можливі домовленості та розподіл економічних інтересів. Я не вірю, що ці проєкти реалізуються, але такі ідеї, на мою думку, досі існують в оточенні Трампа.

Поки існують такі Віткоффи й Кушнери, ділові відносини з диктатором Путіним залишатимуться в силі. У цьому вся біда. У Путіна є нафта, газ, Арктика. Є "Північний потік", яким можна скористатися. Є багато фантастичних планів, які ніколи не здійсняться, але в цих людей вони ще залишаються в головах,
– пояснив Пінкус.

Подивіться хоча б на те, як деякі американські представники поводяться під час поїздок до Москви. Вони погоджуються приймати символічні подарунки, фотографуватися в куртках із написом "Росія" і демонструють таку прихильність до Кремля, яку я вважаю абсолютно неприйнятною. Адже йдеться про заможних та впливових людей, які повинні розуміти, з ким вони мають справу.

І на цьому тлі Трамп продовжує пропонувати Путіну певні перспективи економічного співробітництва. Мовляв, погоджуйся на наші умови, а ми потім разом щось розвиватимемо, повернемо Росію до міжнародних форматів і відкриємо нові можливості. Я вважаю такі плани відірваними від реальності.

Заступник міністра оборони США з політичних питань Елбрідж Колбі заявив, що українські удари вглиб Росії нібито не зупиняють її військ, а лише згуртовують російське суспільство. Як ви оцінюєте таку позицію, зважаючи на постійні російські атаки по Україні?

Це залишки тієї старої політики Трампа, яка існувала до 3 листопада. Але тепер вона вже не працюватиме так, як раніше. Конгрес не дозволить американській адміністрації безперешкодно проводити подібний курс.

Ми добре знаємо характер Трампа. Він підтримує сильного. І саме тому удари України по Кримському мосту можуть змінювати його тональність щодо нашої держави. Американський президент не може ігнорувати те, що Україна демонструє власні військові та технологічні можливості.

Ми ж знаємо характер Трампа. Він підтримує сильного. Удари України по Кримському мосту змінюють тон самого Трампа. Він не може це ігнорувати. Абсолютно ні,
– наголосив Пінкус.

Україна сьогодні показує, що здатна самостійно розробляти озброєння й проводити складні операції. Зокрема, йдеться про удари по Кримському мосту, які, як стверджується, вдалося провести без використання американського Starlink. Це демонструє, що наші можливості не обмежуються лише західною допомогою.

І якщо росіяни спробують відновлювати переправу, Україна, як я вважаю, матиме можливість продовжувати свої операції. Трамп це розуміє. Він уже позитивно оцінював успіхи українських військових, і ці слова не можна відокремлювати від того, що відбувається зараз.

Американський президент також знає про українські розробки у сфері протидії безпілотникам. Україна готова продавати або обмінювати власні технології, зокрема на ракети для систем Patriot. Ідеться про надзвичайно перспективні антидронові рішення, які можуть бути цікавими Сполученим Штатам.

Усе це, разом зі змінами в Конгресі, дає мені підстави дивитися на майбутнє з певним оптимізмом. Я також не думаю, що Сі Цзіньпін після переговорів із Трампом не продемонструє бажання обговорювати завершення війни в Україні.

Є експерти, які вважають, що Китай зацікавлений у продовженні війн у Європі та на Близькому Сході, щоб Сполучені Штати були змушені витрачати на них ресурси й менше уваги приділяли Тихоокеанському регіону. Але я з такою оцінкою не погоджуюся.

Я так не вважаю. Сі Цзіньпін дуже розумний політик, він прекрасно розуміє, що сьогодні ми підійшли до точки, яка може стати неповоротною. Треба закінчувати цю війну з Путіним,
– сказав громадський діяч.

На мою думку, китайський лідер може запропонувати Трампу ширші економічні домовленості. Наприклад, зниження американських тарифів, доступ до мікрочипів, високих технологій і розробок у сфері штучного інтелекту. Натомість сторони могли б спільно працювати над припиненням воєн в Україні та Перській затоці.

Я дуже хотів би, щоб саме в такому напрямку розвивалися переговори. І якщо сам Трамп не прийде до такого рішення, можливо, його оточення, зокрема Стів Міллер, підкаже йому подібний шлях. Адже внутрішні проблеми США та міжнародні конфлікти тісно пов'язані, і американському президенту доведеться думати про свою політичну спадщину.

Вважаю, що варто почати хоча б із припинення бойових дій по нинішній лінії фронту. Після цього можна буде говорити про подальші кроки. Іншого реалістичного варіанта швидко зупинити стрілянину я зараз не бачу.

Водночас у Республіканській партії дедалі більше впливових політиків відкрито критикують Трампа. Наприклад, сенатор Том Коттон, який має значний вплив у партії, різко виступив проти переговорів із Путіним. Він поставив запитання, як узагалі можна домовлятися з людиною, яку він називає злочинцем.

Подібні настрої демонструє і губернатор Флориди Рон Десантіс. Я вважаю його одним із потенційних майбутніх лідерів Республіканської партії. Мені навіть здається цікавою можливість політичного тандему Марко Рубіо та Десантіса. Обидва, на мою думку, можуть відігравати важливу роль у подальшому розвитку партії.

Я особисто був на політичному заході, де був присутній Десантіс. Ми обговорювали багато питань – від економіки до майбутнього Республіканської партії. І я бачу, що всередині партії відбуваються зміни, які можуть мати позитивні наслідки для України та Ізраїлю.

Тому сьогодні я налаштований оптимістично, хоча не очікую прориву від переговорів 19 листопада в Китаї. Вони можуть започаткувати процес деескалації міжнародної ситуації, який значною мірою залежатиме від контактів керівників двох найбільших економік світу – США та Китаю.

За повідомленнями NBC News, республіканці можуть намагатися прибрати з оборонного бюджету США на 2027 рік положення про військову допомогу Україні, передачу розвідданих і нові санкції проти Росії. Чи справді підтримка України може стати предметом партійного торгу у Вашингтоні?

Я не вірю в такий сценарій. Подібні повідомлення можуть з'являтися досить часто, але потрібно дивитися на реальні політичні можливості сторін. Навіть якщо окремі республіканці захочуть провести такі зміни, я сумніваюся, що їм вдасться це зробити до завершення роботи нинішнього складу Конгресу.

Ви говорите, що остаточний текст законопроєкту можуть затвердити вже в перший тиждень грудня. Але демократи мають власний порядок денний, свої політичні пріоритети та плани. І навіть перебуваючи до кінця року в меншості, вони здатні чинити опір рішенням, які вважатимуть неприйнятними.

Це неправда, друзі мої. Такі чутки з'являтимуться дуже часто. Навіть якщо республіканці захочуть, вони не встигнуть до кінця листопада – грудня це зробити. У демократів також є своя програма, свій план,
– переконаний Пінкус.

Я також хотів би звернути увагу на республіканців, які послідовно підтримують Україну. Один із них – Браян Фіцпатрік, надзвичайно важлива фігура в американській політиці. Він брав участь у підготовці ініціатив, спрямованих на обмеження торгівлі США з Росією.

Зокрема, обговорювалося створення нового законодавчого механізму, який забороняв би адміністрації Трампа розширювати економічні відносини з Москвою. Але виникло питання, навіщо ухвалювати новий закон, якщо вже існують обмеження, запроваджені ще у 2022 році. На мою думку, необхідно насамперед забезпечувати виконання чинних норм.

Я вже згадував історію з танкерами, які перевозили російське дизельне пальне. За тією інформацією, яку ми маємо, саме наявні обмеження та політичний спротив дозволили зупинити їхнє постачання до США. Це приклад того, що Конгрес і чинне законодавство можуть реально впливати на рішення американської адміністрації.

Тому я не став би сприймати кожну публікацію про можливе скорочення допомоги як остаточне рішення. Американські медіа також зацікавлені в увазі авдиторії, а повідомлення про політичні конфлікти привертають читачів і глядачів. Але потрібно відрізняти політичні чутки від уже ухвалених рішень.

Допомога Україні узаконена Конгресом. Як вони можуть зараз це скасувати? Не зможуть, не наберуть необхідної кількості голосів. І я не вірю, що це може статися. Абсолютно не вірю,
– заявив громадський діяч.

Що стосується Майка Джонсона, я не вважаю, що він неодмінно піде на такі кроки. Загалом він неодноразово демонстрував позитивне ставлення до України. Звичайно, був дуже важкий період у 2024 році, коли надання американської допомоги затримали приблизно на шість місяців.

Тоді Джонсон, на мою думку, підіграв Трампу, і це стало серйозною проблемою для України. Ми пам'ятаємо, наскільки складними були ті місяці та яких втрат зазнавали українські військові й цивільне населення. Я вважаю, що згодом він усвідомив наслідки тієї затримки.

Але зараз становище Джонсона також змінюється. Якщо він залишатиме посаду спікера, його залежність від Трампа може зменшитися. Він повинен думати про власну подальшу політичну кар'єру, а також про ставлення до нього з боку виборців і релігійних громад.

Джонсон є євангельським християнином, а це впливова частина американського суспільства. Я звернув увагу на повідомлення про суттєве зниження підтримки Трампа серед євангелістів. За озвученими оцінками, вона могла впасти до 17%, хоча ці дані, звичайно, потрібно розглядати в контексті конкретних опитувань.

Для багатьох вірян-американців питання війни проти України має не лише політичне, а й моральне значення. Вони бачать страждання українського населення та руйнування, які спричиняє російська агресія. Тому підтримка політиків, які готові підігравати Кремлю, може ставати дедалі проблематичнішою.

Трампа сьогодні не підтримують, тому що він, як кажуть ці люди, ігнорує життя справжніх християн, якими є українці. А Путін знищує християнство в центрі Європи. Ось така думка євангелістів. І Джонсону цього не пробачать, якщо він продовжить підігравати агресору,
– наголосив Пінкус.

Тому я не очікую, що питання військової допомоги Україні можна буде просто використати як предмет торгу між партіями. Політична ситуація у Вашингтоні вже змінилася, і після початку роботи нового Конгресу ці зміни стануть ще помітнішими. Я сподіваюся, що це дозволить посилити підтримку України та обмежити можливості тих, хто досі розраховує на домовленості з путінською Росією.

Пінкус спрогнозував, чим завершиться зустріч Трампа і Путіна: дивіться відео

Пов'язані теми: