Балаклійський сюрприз: російські окупанти не вгадали, де їм зроблять "бо-бо"
Джерело:
фейсбук Костянтина Машовцярашистам дуже не хочеться відходити з району Балаклії та загалом залишати район північно-західніше Ізюма. Тому протягом декількох попередніх тижнів вони намагалися південно-східніше Чугуєва "вирішити питання" із загрозами з цього напрямку.
"Спецоперація" пішла не за планом
Спочатку противник, задіявши принаймні 2 БТГр зі складу тієї самої 144-ї мотострілецької дивізії (зосередженої на північно-східному напрямку від Харкова у бєлгородській області "про всяк випадок"), підсилених принаймні одним "батальйоном мобілізаційного резерву", спробував прорватися до лінії Печеніги – Стара Гнилиця. Але його спіткала невдача.
Важливе Каскад підкрався непомітно: ЗСУ розбирають оборону окупантів, як "Лего", на всіх фронтах
Однак в подальшому командування противника зрозуміло, що цей напрямок не такий загрозливий, як "природній плацдарм" ЗСУ, створений закрутом річки Сіверський Донець південніше Балаклії. Саме цим пояснюються вперті та неоднократні спроби противника прорватися через Гусарівку на південь, по суті у тил нашим підрозділам, які вийшли впритул до рубежу Іванівка – Щасливе, на ближні північно-західні підступи до Ізюма.Дивно, але до серпня місяця російське командування жодним чином "не бачило тут ніякої загрози". І лише у серпні противник почав свої наполегливі атаки біля Гусарівки".
Актуальне Лебедина пісня путіна, або В що росія "загорнула" план нових загарбань
Вдалий "сюрприз" для окупантів
Чесно кажучи, я не знаю – читають мене у російських штабах, чи не читають. Переповідає Арестович мої висновки у розмовах з Фейгіним, чи не переповідає. Це винятково їх справа. Однак одне я можу сказати точно – рашистькі так звані "воєнкори" та усі численні "дописувачі" з ватного боку зараз дуже неправі у власних оцінках стосовно свого командування.
Воно насправді свого часу не тільки намагалося завадити активним діям ЗСУ на правому фланзі свого Ізюмського угрупування військ і цілком розуміло свою слабкість на цій ділянці фронту, а й прагнуло докорінним чином вирішити усю цю проблему. Інша справа, що того в нього ніх*ра не вийшло, бо воно так і не визначилося, де саме буде "бо-бо" – північніше Балаклії або південніше неї. Ну й не вгадало, буває. Власне, так звана "таємниця 144-ї мотострілецької дивізії" цими днями по-суті, думаю, перестане бути такою.
До теми – чим важливе звільнення Балаклії: дивіться відео