Сьогодні у Києві під будівлею Міністерства внутрішніх справ відбувся флешмоб проти підпільного грального бізнесу. Назвали його промовисто – "Казино внутрішніх справ". Активісти "Автомайдану" прийшли під стіни МВС з протестом проти невирішеної ситуації з нелегальними казино та гральними закладами.

Нагадаємо, легальна діяльність грального бізнесу в нашій державі була припинена законом "Про заборону грального бізнесу в Україні" у 2009 році. Відтоді гральний бізнес та участь в азартних іграх – поза законом, окрім організації та проведення лотерей. Але по факту гральний бізнес у статусі нелегального не так вже й пригнічено себе почуває.

Як розповів журналістам після завершення флешмобу директор департаменту комунікацій МВС України Артем Шевченко, з початку грудня під час оперативної роботи виявлено 418 гральних закладів у країні. Вилучено 6655 одиниць грального обладнання приблизною вартістю 17 мільйонів гривень, а також гроші, які були безпосередньо предметом забороненої гри – близько 2 мільйонів. Закінчились ці дії відкриттям 355 кримінальних проваджень за виявленими правопорушеннями, і 20 особам вже повідомлено про підозру. Але факт залишається – підпільний гральний бізнес не обмежується кількома казино. Більше того, за словами того ж Шевченка оперативним шляхом встановлено діяльність понад 1,5 тисячі гральних закладів в країні, при цьому "кількість викритих і реально знищених таких точок стає дедалі більшою". Чи то поліція так добре працює, чи ті гральні точки як гриби…

Так флешмобили під МВС

"Сильні світу" за легалізацію

Мінстра МВС Арсена Авакова учасники флешмобу назвали причетним до "кришування" підпільних казино.

Місяць тому, у листопаді, Аваков виклав у ФБ емоційний пост про те, як його "дістало" боротися з нелегальним гральним бізнесом.

Підпільні казино "накриваємо" регулярно, два-три на місяць, іноді разом з покриваючими їх поліцейськими, іноді з чиновниками і службовцями з сусідніх служб. Дістало вже. Це боротьба з вітряними млинами. Звертаюся до Верховної Ради із закликом: невідкладно розглянути законопроекти і прийняти будь-який проект, що встановить правила, обмеження на цьому ринку і поверне цей тіньовий грошовий потік під контроль держави!
— закликав міністр.

Аваков наголосив, що "нам потрібні ці податки", і оцінив недоотримання в бюджет з грального сектора на суму не менше 300 мільйонів доларів.

Чинний генпрокурор Юрій Луценко у жовтні цього року також виступив за скасування заборони на діяльність казино в Україні. Щоправда, його позиція – дозволити офіційну роботу казино в 5-зіркових готелях та в елітних закладах, "куди ніколи не потраплять школярі та прості українці".

Казино і політика

Якщо найголовніші силовики країни – за легалізацію грального бізнесу, чому ж питання пробуксовує? Як пояснив у коментарі сайту "24" адвокат Володимир Лебедєв, це тому, що питання легалізації грального бізнесу не є суто юридичним. Воно, скоріше, політичне.

Для того, аби почати рух у напрямку легалізації, необхідно просто вжити заходів до припинення дії закону про заборону грального бізнесу, прийнятого у 2009 році, а для цього – депутатам натиснути кнопку "за" у Верховній Раді при відповідному голосуванні. Нині у парламенті є, як мінімум, два законопроекти, що пов'язані з легалізацією грального бізнесу. Вони прописані, є відповідні експертні висновки. Тому, щоб зробити перший крок, треба внести хоча б якийсь законопроект у зал, прийняти його за основу,
— акцентував Лебедєв.

А далі – обговорювати, вносити правки, виправляти недоліки тощо і при цьому ж говорити про супутні аспекти: вирішувати питання вартості ліцензій, оподаткування виграшів, думати над проблемами безпеки і впливу азартних ігор тощо. Все ж таки, наголосив адвокат, з одного боку, легалізація грального бізнесу – це дійсно додаткові надходження до бюджету, з іншого – азартні ігри не можна вважати стовідсотково безпечним або корисним суспільним явищем.

Керівництво МВС активісти звинувачують у бездіяльності щодо питань нелегального грального бізнесу

Економічний і політичний аналітик Андрій Вігірінський у коментарі сайту "24" зауважив, що суспільна складова азартних ігор також залежить від їх легалізації.

Вони існують сьогодні поза законом та мають попит, а раз так, то є корупціогенним фактором, що за рахунок матеріальної складової дозволяє органам, покликаним боротись з нею, не помічати тих чи інших суб’єктів, які таким бізнесом займаються. Далі – відсутній будь-який контроль за участю гравців та захистом їх прав, а що головніше – прав та інтересів сімей тих осіб, які мають залежність від азартних ігор та неконтрольовано допускаються до них,
– пояснив експерт.

Економічні "бонуси"

З точки зору економічної складової, відзначив Вігірінський, азартні ігри повинні бути легалізовані. Адже від них можуть бути акумульовані наступні надходження: одноразова строкова ліцензія на місце, зал, технічну одиницю (стіл,автомат, комп'ютер), що при розумному визначенні вартості та місць може стати непоганим фактором наповнення бюджету. Крім того – податок на прибуток отримувача ліцензії від отриманих доходів з провадження діяльності, плюс ПДВ на супутні послуги, плюс можна умовами ліцензії визначити і додаткове соціальне навантаження.

Ще легалізація – це офіційні працевлаштування працівників закладів (законодавчо встановлені вимоги щодо кількості та зарплатні) зі сплатою податку на прибуток та ЄСВ, обслуговуюча інфраструктура, інвестиції, розвиток туризму, за рахунок приїзду гравців, за аналогією з тим, як це роблять наші гравці за кордоном у казино. Крім того – оподаткування отриманого виграшу,
– додав фахівець.

Є ще й неекономічні плюси – контроль за особами, залежними від ігор, з обмеженням їх допуску до гральних залів на підставі даних єдиного реєстру, контроль за доходами та витратами громадян, легалізація капіталу та як наслідок можливість оподаткування, зменшення корупційних чинників – юридичні особи, які сплатять вартість ліцензій, в першу чергу будуть зацікавлені в тому, щоб їхні конкуренти припинили свою діяльність, якщо вони її вестимуть без дозволу.

Тобто загалом, впевнений Вігірінський, державі треба виписати правила, сформувати регулятора та "не парити" людям голову тим, що це зло.

Адже зло і так є, на нього просто за платню заплющують очі, а ця платня в масштабах країни величезна і вона у тіні, так само як і люди, які у ній зайняті,
– відзначив він.

Серед нюансів, які мають враховувати законопроекти щодо легалізації грального бізнесу (і окремі там враховані, до слова) – можливість членів сім'ї звернутись до уповноваженого органу із заявою про внесення родича до переліку тих, кому участь у таких іграх заборонена в силу наявності діагнозу про залежність. Крім цього, штрафи за порушення ліцензійних умов мають бути настільки значними, щоб жодна компанія-ліцензіат навіть не задумувалась про те, щоб їх порушувати, а за повторне порушення – прописати позбавлення ліцензії. Також можна виписати правила, щоб діяльність на перших етапах була організована виключно підприємствами, заснованими українцями, без права перепродажу частки.

Таких умов і нюансів безліч. Про них, власне, і говорив Володимир Лебедєв. Але – потрібне в першу чергу політичне рішення.

Гральний бізнес і закон

Зараз у Раді зареєстрований проект Закону про азартні ігри. (№ 3094 від 15.09.2015). Його статус – перебуває на розгляді в комітеті. А проект Закону про детінізацію ринку азартних ігор та забезпечення доходами бюджету з метою виконання соціальних зобов'язань, внесений в Раду у грудні 2015, було відкликано – можливо, це й на краще, адже експерти відзначали його корупційну складову.

На цьому поки що все. Чекаємо, що переможе – популізм, здоровий глузд, чи поліція таки поборе нелегальний гральний бізнес.

Всі фото — з ФБ сторінки "АвтоМайдан"