Як пояснив у коментарі сайту "24" головний спеціаліст Реанімаційного пакету реформ з питань судової реформи Роман Куйбіда, зміни до Конституції щодо правосуддя тільки відкривають можливості для реформування судової системи. І ефективність судової реформи буде залежати від тих законів, які будуть прийняті на виконання, імплементацію цих конституційних змін.

Але навіть сам факт того, що нашими законотворцями розроблено хоч щось, вже викликає почуття надії.

Втім, експерти відзначають, що хоч законопроект № 3524 пропонує і позитивні зміни, але при цьому не усуває усі "хвороби" української судової системи.

Позитиви законопроекту

Зменшення політичних впливів, що дає можливість посилити незалежність судді. Це проявляється в тому, що парламент і президент усуваються від вирішення питань кар’єри судді. Вони не зможуть ні переводити суддів – ні вгору, ні по горизонталі, ні звільняти їх. Зараз за ними це повноваження є. А залишиться тільки повноваження президента призначати на посаду судді, і то за поданням Вищої ради правосуддя. Єдине – президент може не призначати того, кого запропонують. Але це тільки ризик, і не значить, що так і буде.

Можливість для спрощення судової системи. Чинна Конституція визначає 4 рівні судів: місцеві, апеляційні, вищі, і Верховний суд.

Венеційська комісія і Рада Європи давно наполегливо рекомендували нам спростити нашу судову систему, зробити її трирівневою, прибрати касаційні суди і створити один Вищий суд. Тоді справа проходитиме не чотири інстанції, а три, що прискорить вирішення справ,
— зауважив Роман Куйбіда.

Згідно зі змінами – саме цієї чотириланковості вже не передбачено. Це дасть можливість через закон спростити цю систему. Але якщо такий закон не буде прийнятий, то все залишиться, як є.

Оновлення суддівського корпусу. Передбачено кваліфікаційне оцінювання всіх суддів, так звана переатестація. У випадку реорганізації судів, наприклад, якщо буде створений новий Верховний суд, на чому і наполягають активісти судової реформи, важливо ввести практику, щоб посади у ньому займалися на підставі конкурсу. Будь-який діючий суддя зможе взяти участь у цьому конкурсі, або подати у відставку. Крім того, у цьому конкурсі зможуть взяти участь люди з-поза меж судової системи.

"Це відкриє двері для зовсім інших людей, з іншою системою цінностей, іншими звичками, потрапити на суддівську посаду",— відзначив Куйбіда.

Суддю можна буде звільнити з посади за незаконні статки. Сьогодні для того, щоб звільнити суддю з посади, треба довести, що він живе не на свої статки. А це дуже важко зробити. Законопроект 3524 пропонує перекласти обов’язок доведення законності власних прибутків на самого суддю. Якщо суддя не доведе, що його видатки не відповідають його доходам, то його може бути звільнено з посади.

Негативи

Законопроектом не передбачено змін щодо призначення генпрокурора. А отже — зберігається політичний спосіб його призначення: президентом за згодою парламенту. Виправити цей недолік буде можна, якщо законом буде передбачено конкурсний спосіб добору генерального прокурора: тобто, відбувається конкурс, і вже переможця призначає президент за згодою парламенту. Це дасть можливість деполітизувати фігуру генпрокурора. Адже фактично з часів незалежності майже усі генпрокурори фактично виконували вказівки президента.

Монополія адвокатури. Передбачено, що якщо людина захоче мати представника у суді, вона змушена буде вибирати виключно серед адвокатів. І навіть передбачені три роки для впровадження цього пункту.

Для цього немає передумов поки що. Не можна сказати, що у нас є достатня кількість адвокатів, і що якість їх роботи є доброю. На жаль, і доступ до адвокатської професії часто пов'язаний з якимись хабарями, чи домовленостями,
— уточнив Куйбіда.

Ще один пункт, який викликає неоднозначну реакцію активістів судової реформи — відстрочення ратифікації Римського статуту. Йдеться про визнання юрисдикції Міжнародного кримінального суду. Змінами до Конституції передбачено, що тільки через три роки після набрання чинності цим законом, норма, яка даватиме можливість ратифікувати Римський статут, набере чинність.

На думку Романа Куйбіди, поясненням цьому може бути досвід Грузії: коли вони визнали юрисдикцію міжнародного суду, Росія цим користувалася. Ініціювала звернення до цього суду щодо влади Грузії. Хоч сама Росія і не визнавала його рішень, але на Грузію туди подавала, і робила довкола цього багато піару, що наносило шкоду репутації тодішній грузинській владі.

Час, зміни і депутати

Згідно з українським законодавством і регламентом Ради, Конституційний суд має проаналізувати запропоновані зміни і надати висновки щодо відповідності законопроекту статтям 157 і 158 Основного закону. Після чого нардепи мають схвалити законопроект 226 голосами у першому читанні, і остаточно – конституційною більшістю у не менше, ніж 300 голосів.

За словами Куйбіди, оптимістичний сценарій – Конституційний суд швидко розглядає законопроект, дає свій висновок. Після цього Верховна Рада, не закриваючи сесію, голосує у першому читанні. І вже на наступній сесії, у лютому, голосує за законопроект 3524 остаточно. Якщо цього не відбудеться, то наступний шанс прийняти зміни – у вересні наступного року.

Ці 300 голосів можуть сильно залежати від пакету імплементацій них законів. Не виключаю, що депутати будуть готові підтримати ці зміни, коли побачать чітку перспективу впровадження цих конституційних змін. Деякі представники фракцій навіть заявили, що голосуватимуть за зміни тільки одночасно з законами, спрямованими на імплементацію цих змін,
— зауважив експерт.

А ці закони поки що тільки розробляються.

Читайте також: Реалії боротьби з корупцією: кого, за що і коли каратимуть?