Раніше сайт "24" розповідав про суть реформування у публікації "Реформа держслужби-2: що змінять у міністерствах".

Цього разу за допомогою експертів "Реанімаційного пакету реформ" та представників уряду розбиралися детальніше: якими будуть вимоги для зайняття нових високооплачуваних урядових посад, як відбуватимуться конкурси, які саме обов’язки будуть у нових фахівців, і що робитимуть нинішні співробітники міністерств.

Портал вакансій вже створено. І хоч переліку вакансій ще немає, на ньому вже можна зареєструватися, створивши профіль, і почати подачу документів у електронному вигляді.

Мета реформи

Міністр Кабінету міністрів Олександр Саєнко зауважив, що набір нових урядовців – це важливий етап комплексної і кардинальної реформи державного управління.

Він пояснив: ключове завдання міністерств – формувати політику, регулювати суспільні відносини, встановлювати "правила гри" для бізнесу і громадян. Досі міністерства змушені були управляти державними компаніями, надавали сервіси і сертифікати, здійснювали контроль, натомість мало приділяли увагу розробці, прогнозуванню і підготовці урядових рішень. І саме для цієї функції – формування політики міністерства за відповідними напрямками і займатимуться директорати, що створюються.

До кінця року ми зможемо набрати цю тисячу людей. Важливий інакший підхід до їхнього набору. Ми не шукаємо людей, що знають напам'ять стос паперів. Ми шукаємо людей з аналітичним і стратегічним мисленням, навиками управління персоналом і комунікації, які зможуть правильно організувати всю процедуру підготовки урядових рішень,
– уточнив Саєнко.

Отже, завдання наступне: не просто оновити кадровий склад міністерств, а прийняти на роботу людей, що будуть здатні дійсно формувати політику міністерств.

Завдання для директоратів

Голова Центру політико-правових реформ, головний експерт з питань публічної адміністрації "Реанімаційного пакету реформ" Ігор Коліушко пояснив, що "формувати політику" означає вибрати стратегію розвитку тієї чи іншої сфери. Але не просто вибрати, а й пояснити суспільству, в тому числі політикам, бізнесу, громадянам – чому саме вибрали те чи інше і чим займається уряд.

Ефективний уряд – коли кожне міністерство у своїй сфері відповідальності повинне чітко розуміти, який стан справ, проблеми і загрози є у цій сфері. Вони повинні все це обговорювати з громадянами, зацікавленими особами. Завдяки цим комунікаціям і починається розуміння знизу, чому уряд робить те чи інше,
– пояснив Коліушко.

Наступний етап – коли вже ідентифіковані проблеми, потрібно вибрати варіанти їх вирішення. І так само – комунікувати під час вибору рішення, а вже потім втілювати його в життя. І так само публічно – обговорювати результати.

Нинішній уряд, за словами Коліушка, до такої методики роботи не здатний, тому що його робота організована таким чином, що на ці найголовніші завдання не залишається часу.

Основне завдання реформи полягає не в кадровому оновленні, а для створення у міністерствах нових структурних підрозділів, які повинні бути позбавлені обов'язку робити рутинну адміністративну роботу, а зайняті виключно аналізом стану справ у сфері, за яку вони відповідають, і комунікацією з суспільством,
– наголосив Коліушко.

Також для працівників міністерств відтепер вводиться поняття KPI – система оцінки ефективності діяльності, робота службовця буде зорієнтована на певний результат, який вимірюватиметься певними показниками. Від цього залежатиме зарплата працівника міністерства і навіть його перебування на посаді.

Пілотні міністерства

Їх 10: Мінсоцполітики, Міністерство охорони здоров’я, Мінагрополітики, Міністерство освіти та науки, Мінфін, Мінрегіон, Міненерго, Мінінфраструктури, Мінкульт та Мін’юст.

Наступного року реформа продовжиться в інших міністерствах та пошириться на центральні органи виконавчої влади.

Конкурсна комісія і відбір

Конкурсний відбір досить складний і жорсткий. Кандидат має пройти онлайн-тестуваня на знання законодавства, ще один – на знання української мови, якщо людина навчалася за кордоном. Також кандидат має пройти низку структурованих інтерв'ю, успішно виконати ситуативні завдання. Оцінюватимуться при цьому його аналітичні здібності і здатність до критичного мислення та роботи з великим обсягом інформації.

Конкурсна комісія складатиметься як мінімум з трьох осіб: двоє експертів у сфері політики і один у сфері ейчару. Обов'язково туди увійдуть представники власне міністерства, і також – представники громадськості.

Зарплати директорату

Голова Національного агентства з питань державної служби Костянтин Ващенко розповів, що, як і оголошувалось раніше, новим посадовцям буде встановлена надбавка до заробітної плати у розмірі 40-45 тисяч гривень для керівника директорату, 35-40 – для керівника підрозділу у директораті, 30 тисяч гривень – для державного експерта. Разом з посадовим окладом, виплатою за ранг держслужбовця та за вислугу років платня працівників директоратів (в залежності від рівня посади) становитиме озвучені раніше 40-60 тисяч гривень.

Читайте також: Велика різниця: скільки в Україні заробляють чоловіки і жінки?

Втім, за словами Ващенка, в майбутньому завдяки реформі і перебудові діяльності міністерств розрив у зарплаті між новими і старими працівниками міністерств буде поступово скорочуватись.

Ми повинні отримати мобільні, сучасні міністерства, які виконують ключову функцію аналізу політики, оцінки ризиків, роботи з суспільством. Це призведе до оптимізації чисельності міністерств і зростання заробітної плати всіх службовців,
— сказав Ващенко.

Куди подінуться старі урядовці

Як пояснила Ірина Гнутова, керівник HR-служби Міністерства регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ, 5 директоратів цього року в їхньому міністерстві створюються за рахунок додаткової чисельності. Але це тимчасова міра, і коли директорат буде цілком спроможним працювати, існуюча структура припинить своє існування.

Щоб не було конфлікту між новими і старими працівниками, ми прийняли рішення швидко реформувати все міністерство. Не ввести 10-20 посад і 1-2 директорати, а швидко перейти на нову систему роботи і нову організаційну структуру,
— відзначила Гнутова.

Щоб скоротити розрив між зарплатами, у Мінрегіонбуді використовують фонд оплати праці для виплат стимулюючих премій.

"Старі" працівники міністерств при цьому також можуть взяти участь у конкурсі для роботи у новостворених директоратах і обійняти там посади там у випадку успішного відбору.

Кошти для реформи

Для запуску кадрової урядової реформи європейськими партнерами Україні виділено близько 100 мільйонів євро. У 2017 році вже отримали першу частину цієї допомоги – 10 мільйонів. Ці кошти, за словами Олександра Саєнка, пішли не на радників чи аналітичні звіти, а безпосередньо до держбюджету України, і завдяки ним реформа розпочалась.

Завдання цієї реформи – не створити тимчасові структури, які працюватимуть, допоки йтимуть європейські кошти. Завдання – перебудувати в цілому роботу міністерств. На 2020 рік ми хочемо вийти на повноцінно функціонуюче міністерство, не обтяжене не властивими повноваженнями, з нормальною чисельністю працівників, що мають відповідну компетенцію і фаховий рівень і конкурентну заробітну плату вже з держбюджету,
— пояснив Саєнко.

Отже, європейські гроші потрібні на першому етапі. Далі робота міністерств вибудується таким чином: коли скоротиться кількість непотрібних функцій, буде оптимізовано до 70% відсотків обслуговуючої роботи.

Ризики реформи

Головний ризик, за словами Ігоря Коліушка, в тому, що провести конкурси одночасно в усіх 5-6 директоратах одного міністерства буде тяжко технічно. Тому цю схему почали змінювати: дозволили проводити конкурси не в усі директорати, а поступово.

І це привело до того, що міністерства пішли різними шляхами. Деякі міністерства почали множити директорати, зрозумівши, що за кількістю директоратів приходить кількість високооплачуваних робочих місць. З'явилося по 8 і навіть 10 директоратів, як у Мінрегіоні. Це вже в жодні концепції не влазить,
— пояснив експерт.

Отримуємо ситуацію, коли немає затвердженої структури з усіма директоратами з усіма сферами політики, за які відповідає міністерство, і громадяни, які б хотіли піти на посади, тепер не знають, чи йти відразу, чи почекати півроку, бо, наприклад, в іншому директораті його вміння були б більш затребувані. Тому зараз потрібно, щоб усі міністерства продумали і затвердили свою структуру з усіма директоратами і показали її суспільству, наголосив Коліушко.

Коли з'являться перші директорати

За очікуваннями експертів та урядовців, на початку жовтня мають бути проведені перші конкурси, а у 20-тих числах можуть бути сформовані і перші директорати.

Отже, найближчим часом чекаємо затвердження усіх директоратів, а також — наповнення сайту з тисячею вакансій. І далі будемо стежити, кого ж саме обирають у директорати.

Читайте також: Нові стандарти освіти в Україні: що змінить реформа