Обдурити смерть і жити до 150: як Путін, Сі та мільярдери хочуть не старіти та правити вічно

У вересні 2025 року під час військового параду в Пекіні мимоволі розкрилася незвична розмова між лідерами двох авторитарних держав – Китаю та Росії. Диктатор Володимир Путін і голова КНР Сі Цзіньпін, обидва на той час 72-річні, були спіймані невимкненим мікрофоном за обговоренням теми, яка більше пасувала б для наукової фантастики. 

Путін через перекладача розмірковував, що з розвитком біотехнологій "людські органи можна постійно пересаджувати, тож люди можуть ставати молодшими й навіть досягти безсмертя". Сі відповів, що "в цьому столітті люди, ймовірно, житимуть до 150 років". Поруч крокував усміхнений північнокорейський лідер Кім Чен Ин, наче теж заслухавшись про такі перспективи. 

Цей обмін репліками миттєво привернув увагу світових ЗМІ та підігрів розмови про одвічну мрію сильних світу цього – продовження життя за будь-яку ціну. 24 Канал розповідає, чому диктатори прагнуть довголіття та чи реально цього досягти за сучасного рівня науки.

До теми Путін буквально заявив, що хоче жити вічно: Bloomberg публікує діалог із Сі з параду

Чому автократи хочуть досягти довголіття? 

Для авторитарних правителів питання тривалості життя – це не лише нормальне людське прагнення до здоров'я, а й жага до політичного довголіття. У режимах без реальної зміни влади саме фізичний вік лідера часто визначає термін його правління. 

Путін і Сі явно налаштовані правити якнайдовше – Сі Цзіньпін скасував обмеження на кількість каденцій, фактично відкривши собі шлях керувати довічно. А Володимир Путін провів реформу, що дозволяє йому лишатися при владі до 2036 року, коли йому виповниться 83 роки. Жоден з них не називав наступника, тож їхня розмова про "150 років життя" – свідчення того, як далеко можуть вони зайти у своєму прагненні спинити невблаганний час.

Зверніть увагу! Пошук способів обдурити смерть серед правителів має довгу історію. Ще перший імператор об'єднаного Китаю Цінь Шихуанді посилав експедиції на пошуки еліксиру безсмертя, але отруйні ртутні зілля лише прискорили його кончину. Відомо, що й македонський цар Олександр Великий, за легендами, мріяв знайти "живу воду" для вічного життя. 

У XX – XXI століттях деякі лідери теж не цуралися експериментів. Італійський прем'єр-мільярдер Сільвіо Берлусконі демонстрував показову боротьбу зі старістю – від пересадки волосся до омолоджувальних процедур із кров'ю. 

Казахстанський експрезидент Нурсултан Назарбаєв ще у 2010 році створив в Астані інститут для вивчення "омолодження організму", геному людини та генних методів лікування. 

Люди мого віку дуже сподіваються, що все це станеться якнайшвидше,
– відверто зізнавався він вченим.

Утім, Берлусконі зрештою помер у 86 років від ускладнень звичайної інфекції, а 85-річний Назарбаєв вже усунутий від влади.

Володимир Путін, судячи з усього, має намір зайти найдалі у прагненні продовжити своє життя і владу. Він давно відомий одержимістю здоров'ям: за непідтвердженими даними, російський лідер постійно тримає поруч команду лікарів і навіть вдається до нетрадиційної медицини. Російський журналіст-розслідувач Михайло Рубін стверджує, що інтерес Путіна виходить за межі типового оздоровлення – мова саме про спроби відтермінувати фінал життя.

Не дивно, що після згаданого інциденту в Пекіні Путін без вагань повторив ці ідеї публічно на пресконференції. Він заявив, що сучасні медичні технології, зокрема операції із заміни органів, "дають людству надію, що тривалість активного життя значно зросте". 

Ба більше, російська держава вже інвестує чималі кошти в науку про довголіття. Близький друг Путіна, фізик Михайло Ковальчук, очолює декілька інститутів, які отримали державне фінансування на дослідження шляхів досягнення практично безсмертя – від друку органів зі стовбурових клітин до інших передових біотехнологій, пише The Guardian. 

Старша донька президента, Марія Воронцова, ендокринолог за фахом, теж отримала великі гранти на проєкти з продовження активного людського життя і курує генетичні дослідження у цій сфері.

Звісно, публіка сприймає такі амбіції неоднозначно. У Китаї запис розмови Путіна і Сі швидко потрапив під часткову цензуру – з пошукових систем соцмережі Weibo видаляли результати за запитом "150 років".

Читайте також Китай обмежив пошукові запити після витоку розмови Путіна, Сі та Кіма про безсмертя

Однак сам факт, що тема довголіття лунає з вуст очільників держав, породжує і жартівливі, і тривожні коментарі. Російський письменник Іван Філіппов, який у 2024 році видав сатиричний роман про вигаданий секретний проєкт з продовження життя Путіна, каже, що не здивований реальними подіями. 

За його словами, Путін майже одержимий ідеєю жити якомога довше, а можливо, й вічно. Фантастичність таких планів не зупиняє лідерів-автократів – поки ті при владі і мають ресурси, вони готові вкладати їх у пошук еліксиру молодості XXI століття.

Мільярдери проти старіння

Не лише диктатори прагнуть відсунути межу смерті. Серед мільярдерів Кремнієвої долини та Волл-стріт теж триває справжній бум інвестицій у науку про довголіття. За даними The Wall Street Journal, за останні 25 років ультрабагатії вклали понад 5 мільярдів доларів у розвиток відповідних біомедичних технологій.

Ціла мережа інвесторів-ентузіастів (серед яких фігурують відомі імена, як Пітер Тіль, Сем Альтман, Юрій Мільнер, Марк Андріссен) фінансує стартапи та дослідницькі проєкти, що обіцяють боротьбу зі старінням. Якщо раніше продовження життя було маргінальною темою десь на периферії академічної науки, то тепер завдяки грошам Кремнієвої долини вона перейшла в мейнстрим. І хоча багато проєктів можуть виявитися невдалими, магнати готові ризикувати капіталами в надії першими отримати ключ до продовження молодості.

Вражає масштаб окремих ініціатив. Наприклад, компанія Altos Labs, створена у 2022 році за підтримки засновника Amazon Джеффа Безоса, залучила рекордні 3 мільярди доларів інвестицій – на розробку технологій омолодження клітин і тканин організму. Інший напрямок – стартапи, що шукають ліки проти вікових хвороб: таких налічується близько 60, і вони сукупно зібрали майже 5 мільярдів доларів фінансування. 

Деякі з них уже виходять на біржу: так, компанія BioAge Labs у 2024 році провела IPO, аби залучити кошти на розробку препаратів проти ожиріння та інших вікових недуг.

Значні інвестиції йдуть і в менш наукові, зате популярні серед публіки проєкти – від модних біохакерських ґаджетів до "чарівних" БАДів та косметики. Сумарно сектор товарів і послуг, що обіцяють поліпшити здоров'я та продовжити життя вже зараз, отримав близько 2,6 мільярда доларів вкладень.

Самі венчурні фонди відзначають стрімке зростання інтересу до “антивікових” підприємств. Середній розмір інвестиційного раунду для компаній цієї галузі зріс більш ніж на 20% за останнє десятиліття – до 43 мільйонів доларів у 2025 році. Простіше кажучи, проєкти з продовження життя тепер фінансуються так само щедро, як свого часу соцмережі чи мобільні застосунки.

Що ж спонукає мільярдерів гнатися за "еліксиром молодості"? Багато хто називає особисті мотиви. Наприклад, бізнесмен Навін Джайн після смерті батька від раку інвестував 30 мільйонів доларів власних коштів у стартап Viome – сервіс аналізу здоров'я за мікробіомом і підбору персоналізованих дієт та добавок.

Я хочу зробити старіння необов'язковим, 
– пояснює Джайн свою кінцеву мету.

Ще один приклад – Стефан Бансель, генеральний директор Moderna. Він захопився концепцією "дієти, що імітує голодування" від біогеронтолога Валтера Лонго і не тільки випробував її на собі, а й вклав 47 мільйонів доларів у компанію L-Nutra, що розробляє продукти для такого режиму харчування. Бансель каже, що прагне прожити довше, щоби мати більше часу для впливу на світ.

Чимало відомих інвесторів відкрито говорять про свої амбіції перемогти старіння. Вінод Хосла, один із венчурних піонерів Кремнієвої долини, профінансував десятки проєктів у цій царині – від терапії старечих хвороб до омолодження тканин. 

У 70 років людина має почуватись як у 40,
 – вважає Хосла.

Водночас виникла ціла когорта "гуру довголіття", які популяризують цю тему серед широкої публіки та багатіїв. Наприклад, лікар Пітер Аттія став автором бестселера про продовження життя і веде популярний подкаст; він також заснував елітну клініку для тих, хто бажає жити довше. Девід Сінклер, професор генетики з Гарварду, відомий своїми лекціями про старіння – його лабораторію регулярно відвідують заможні фанати біотехнологій, часом стаючи спонсорами його досліджень. 

А технопідприємець Браян Джонсон прославився тим, що витрачає понад 1 мільйона доларів на рік на власний набір експериментальних процедур, добавок та вимірювань, аби "обернути старіння". Його радикальний підхід навіть став темою документального фільму на Netflix.

Ці персонажі підсилюють віру аудиторії (і інвесторів) у те, що старіння – це проблема, яку технології здатні вирішити.

Наука довголіття: прогрес і реальність

Потоки грошей і ентузіазму вливаються в дослідження, що ще недавно вважалися фантастикою. У лабораторіях вже досягли разючих результатів на рівні тварин і клітин: від часткового "оживлення" мертвого мозку свині через 4 години після смерті – до перспективи вирощувати цілі органи з власних клітин пацієнта (так звані bodyoids, тілець-органоїдів зі стовбурових клітин). 

Недарма уявлення про те, що прожити 150 років стане новою нормою, все частіше з'являються в мас-медіа та навіть у заявах деяких науковців. Однак реальність поки що не наздогнала ці сміливі мрії. Наразі не існує жодної доведеної технології, що б дозволяла значно продовжити максимальний термін життя людини. 

Статистично, середня тривалість життя зростала у XX столітті здебільшого внаслідок подолання ранньої смертності, тоді як максимальний зафіксований вік людей (близько 120 років) не збільшився, стверджують у Гарварді. Темпи прогресу в підвищенні середньої тривалості життя останніми десятиліттями сповільнилися. 

У 2024 році група демографів опублікувала в журналі Nature Aging дослідження, де дійшла висновку: кардинальних стрибків у довголітті цього сторіччя не буде, якщо тільки наука не навчиться сповільнювати сам біологічний процес старіння. Іншими словами, щоб суттєво змістити межу людського життя, недостатньо лікувати окремі хвороби – треба змінити базову прошивку організму, відповідальну за старіння клітин.

Поки що такі зломи системи залишаються гіпотетичними. На думку дослідників, навіть новітні експерименти (на кшталт описаного оживлення мозку свині) показують, що подолати смерть органа надзвичайно складно – відновлені клітини можуть подати ознаки життєдіяльності, але це ще далеко до повернення повноцінної функції чи свідомості. 

• Надія на вирощування запасних органів із власних тканин теж поки що більше фантастика, ніж реальність: такі проєкти перебувають на дуже ранніх стадіях, і вчені визнають, що до практичного застосування мине багато років.
• До того ж старіння – надзвичайно складний процес, пов'язаний із генами, обміном речовин, накопиченням пошкоджень у клітинах та багатьма іншими факторами. Сучасна геронтологія лише починає розуміти, як цим управляти, і кожне нове відкриття породжує нові питання.
• Радикальні "омолоджувальні" втручання (наприклад, перезавантаження клітин до молодшого стану за допомогою генної терапії) – це високий ризик і поки що експерименти в пробірках. 

Читайте також Як і де режим Кім Чен Ина заробляє на балістичні ракети та зброю масового знищення

Отже, мрія про безсмертя залишається недосяжною навіть для найбагатших і найвпливовіших людей планети. Але це їх не зупиняє. Гроші продовжують текти в "індустрію довголіття", адже потенційний приз – подолання смерті – безпрецедентний. 

Зрештою, питання продовження життя – це не лише про науку, а й про фундаментальне людське бажання. І поки існують ті, хто має і ресурси, і мотивацію, спроби реалізувати це бажання триватимуть. Чи побачимо ми реальні технології, що дозволять правителям і мільярдерам жити до 150 років, чи це так і лишиться фантазією – покаже прогрес науки. Але вже зараз очевидно: гонитва за довголіттям стала новою великою авантюрою XXI століття, де амбіції сплітаються з передовою наукою, а мільярди доларів – із мріями про вічне життя.