Після вибуху на АЕС графітові стержні розкидало довкола на сотні метрів. Територію атомної станції розбили на кілька зон – Н, Д, К, М. Аби звучало не так офіційно, називали між собою жіночими іменами. "Катя", "Люда" та "Ніна" – поводились доволі лагідно – 1-2 тисячі рентген.
Читайте також: Який вигляд має Чорнобиль сьогодні: фото та відео
Зона "Маша" була біля самісінького жерла реактора. Близько восьми тисяч рентген означали, що людині там не місце.
Роботи під час ліквідації Чорнобильської АЕС
Проблеми з розчищення даху мали взяти на себе роботи. Для початку міні-розвідники обдивлялись територію і вимірювали дозу радіації. А далі перед ліквідаторами пройшов парад безглуздої техніки, найбільше привертав увагу "стіл на колесах". Ліквідатори жартували, що його, мабуть, діти спроектували. Але насправді – Ленінградський інститут робототехніки.
Реставровані роботи, які брали участь у ліквідації Чорнобильської АЕС
Найменше нарікань викликали СТР-1 – збудовані на шасі місяцехода. Вони хоч і повільно, але трохи допомагали. А справжньою робочою конячкою на даху АЕС виявився звичайний трактор із ковшем, який обшили свинцевими листами та керували ним дистанційно.
Робот СТР-1
Виставка радіокерованої техніки у Чорнобилі
На противагу недолугим радянським роботам мав прибути німецький "гість". Joker повинен був розчистити графіт із зони М. Гвинтокрилами його висадили на дах. Робот проїхав заледве метр, але зупинився. Камера огляду була малою. Аби подивитися, що з ним не так – потрібно було підійти впритул. Як пізніше виявилось, він зачепився гусеницею за графітовий блок.
Довелось провести цілу спецоперацію, аби його підняти і переставити. Команді це вдалось, але Joker так і стояв, заклякнувши. Виявилось, що замовляючи робота Кремль у кілька разів применшив дозу радіації, тому електроніка згоріла за кілька хвилин. Диво-робот – не скинув з даху жодної цеглинки.
Німецький робот Joker
"Біороботи" замінили техніку
А це означало одне – на зону М потрібно посилати людей, тобто "біороботів". Наказ про застосування робочої сили уже давно лежав підписаний. Країна, яка десятиліттями вихвалялась космічними технологіями, нічого кращого за 20-30-річних солдатів запропонувати не могла.
До найстрашнішої зони залучили 20-річних хлопців
Костюм радіаційного захисту – це військова форма, на яку одягали зібрані з листів свинцю жилетку, налобник, захист для потилиці, так званий "кошик для яєць", аби захистити делікатні органи, поверх – прогумований фартух. Головне знаряддя праці – звичайна лопата. Тривалість зміни – дві хвилини. Про це сповіщав дзвін у рейку, адже рацій теж не було. Після цього – в душ і відпочивати.
Костюм радіаційного захисту
У зоні М лежали найбільші графітові блоки, які брали руками. Чоловіки бігали доти, поки сумарна кількість отриманої радіації не сягала 25 бер. Це офіційна цифра, однак, насправді – це у кілька разів вище.
Ліквідатори на Чорнобильській АЕС
"Біоконвеєр" виявився надійним і безвідмовним – усе почистили, повісили червоне знамено і роз'їхалися.
Чорнобильська катастрофа у цифрах
