"Нє забудєм, нє простім, геть бандерівців" і все в такому руслі. Це не російський "КисельовТБ", а концерт, присвячений 9 травня на одному з українських каналів. Тоді активісти попереджали цей телеканал "Інтер" – приберіть скандальний шматок з ефіру. Не допомогло.
Читайте також: Порошенко підтримує законопроект про реєстрацію "агентів Кремля"
"Просто боліт за Донбас, я нє понімаю, как ето люді могут обстрєлівать". Автора цих слів звати Денис Жарких. І він дуже любить Донбас на одному з каналів терористів NewsFront. Проте згодом він став із гостя у терористичних пропагандистів ведучим на телеканалі "112 Україна". Ось така у нього стрімка кар'єра в Україні на п'ятому році війни з Росією. І тільки сьогодні президент України Петро Порошенко вирішив, що врешті-решт з інформаційним впливом Росії треба щось робити.
Я підтримую ідею законопроекту про реєстрацію агентів впливу держави агресора – Російської Федерації,
– заявив Порошенко.
Про розробку такого законопроекту напередодні заявив голова фракції "Народний фронт" Максим Бурбак. Згідно з документом, будь-яке медіа, що належить країні агресору та діє в його інтересах, має про це повідомляти своїй аудиторії.
Боротися з такими медіа вкрай важко. Вони зареєстровані як українські медіа, і довести той факт, що вони афілійовані з країною-агресором, надзвичайно складно,
– наголосив журналіст Павло Казарін.
У медійних колах думки стосовно цієї законодавчої ініціативи розділились. Дехто називає це наступом на свободу слова та проводить аналогію з Росією. Там вже є закон про іноземних агентів.
В Росії. В росії садять фігову "тучу" людей за сфабрикованими звинувачення у вбивствах. Я так розумію, в кримінальному кодексі України є стаття за вбивство. Давайте ми скасуємо в українському кримінальному кодексі статтю за вбивство, тому що в Росії садять за сфабрикованими звинуваченнями у вбивстві,
– висловив свою думку про скептичне ставлення до закону журналіст Аркадій Бабчекно.
Така стаття існує також у США із 1938 року. ЗМІ мають повідомляти про те, що вони представляють певну країну і відстоюють її інтереси. Зокрема, у минулому році примусили зареєструватись пропагандистів з Russia Today як іноземних агентів. В Україні ж із початком російської агресії створили міністерство інформації, яке мало б регулювати медіапростір, проте поки що їх роботу не дуже помітно. "В них насправді є можливість, була можливість координувати цю роботу, але вони відмовились від неї ще в 2015 році", – зазначила екс-заступниця міністра інформполітики Тетяна Попова.
Ще є Нацрада з питань телебачення та радіомовлення, яка видає ліцензії ЗМІ, і також має право їх забирати. Проте поки що ні в кого нічого не забрали. Можливо, новий закон змінить цю ситуацію. Військовий кореспондент Руслан Ярмолюк вважає, що це необхідність, яка потрібна "на вчора".
4 роки намагаємось протистояти пропаганді російській і намагаємось це робити усіма силами. Цього достатньо мало. Це має бути на рівні держави. Тобто контрпропаганда не має бути на рівні одного журналіста чи одного каналу. Це має бути державна політика,
– підкреслив військовий кореспондент Руслан Ярмолюк.
Поки ж російські агенти, прямі чи опосередковані, вільно себе почувають в українському медіапросторі. Коли ж закон про іноземних агентів країни агресора внесуть у порядок денний парламенту – невідомо. Тим паче, коли він нарешті може запрацювати.