Як війна впливає на виробництво добрив?

Експерти зазначають, що дефіцит добрив уже починає загрожувати виробництву риса, зерна та іншого продовольства на кількох континентах, пише Financial Times.

Дивіться також Дефіцит селітри в Україні критично зріс: що робити аграріям

Річ у тім, що атаки Ірану атаки вивели з ладу значну частину виробництва карбаміду на Близькому Сході. А саме карбамід є найпоширенішим у світі азотним добривом.

Водночас дефіцит газу змусив виробників добрив у Південній Азії скорочувати виробництво:

  • у Пакистані та Бангладеші деякі заводи вже повністю зупинили виробництво;
  • у Пакистані, зокрема, припинила випуск карбаміду одна з найбільших компаній галузі – Agritech Limited.

У результаті, за даними Kpler, майже половина із 2,1 мільйона тонн карбаміду, які зазвичай експортували в останні два тижні, так не була відвантажена.

На додачу понад 1,1 мільйона тонн добрив і сировини для їх виробництва фактично застрягли у Перській затоці. Серед них і 570 тисяч тонн карбаміду.

При цьому проблеми з постачанням добрив виникли саме в період посівної кампанії в Північній півкулі. Аграрії вже попереджають, що дефіцит добрив може призвести до зниження врожаїв головних культур, зокрема рису.

Якщо перебої триватимуть, це буде значно гірше, ніж у 2022 році. Чим довше триває конфлікт, тим критичнішою стає ситуація,
– наголошує старша економістка Вероніка Най із The Fertilizer Institute.

Зауважте! Близький Схід на сьогодні є центром світових ланцюгів постачання енергії та добрив. За даними аналітичної компанії CRU, через Ормузьку протоку, яка зараз фактично заблокована, проходить близько третини світового експорту карбаміду та 45% експорту сірки, яка є важливим компонентом фосфорних добрив.

Чому війна загрожує голодом?

Дефіцит добрив, який виник після зупинки деяких заводів, викликав стрімке зростання цін на агрохімікати. За даними аналітиків, вартість карбаміду з початку війни в Ірані підскочила більш ніж на 40%.

Зростання вартості добрив означає, що й ціни на продукцію підуть вгору.

Економісти попереджають, що споживачі відчують ріст цін на їжу ще до того, як дефіцит добрив вплине на врожай, через подорожчання палива для транспортування та обробки продуктів.

Деякі регіони можуть постраждати непропорційно сильно, особливо ті, де велика кількість дрібних фермерів і господарств, що працюють на самозабезпечення,
– попереджає гендиректорка Міжнародної асоціації виробників добрив Алжбета Кляйн.

Аналітик Кріс Лоусон з CRU додає, що світ може опинитися в значно складнішій ситуації, ніж у 2022 році, коли через війну в Україні відбулося різке зростання цін на їжу та енергоносії і спричинило хвилю протестів у різних країнах.

Усе це означає, що цього року у світі буде більше голоду,
– резюмує дослідник продовольчих систем Радж Патель.

Як ще війна в Ірані впливає на світовий ринок?

  • Блокада Ормузької протоки фактично перекрила постачання сірки – побічного продукту переробки нафти та газу. Ця сировина має стратегічне значення для багатьох галузей промисловості: її використовують у виробництві добрив і хімікатів, а також у металургії та високотехнологічній індустрії.

  • Через перебої з транспортуванням через Перську затоку проблеми з доступом до критично важливої сировини вже починають відчувати різні галузі економіки.

  • Зокрема, ризики зростають для виробників мікрочіпів. Для виробництва мікросхем використовується сірчана кислота, яку застосовують для очищення кремнієвих пластин під час технологічного процесу.

  • Аналітики прогнозують, що першими наслідки дефіциту сірки відчують виробники добрив. Водночас із часом проблеми можуть поширитися і на металургійну галузь, яка також значною мірою залежить від цієї сировини.