Атаки ворога на портову інфраструктуру України створюють ризики для експорту зерна. Пошкодження елеваторів, обладнання та суден може уповільнити перевезення врожаю, підвищити логістичні витрати й вплинути на обсяги постачання на міжнародні ринки.

Україна вже відстає на понад 30% по загальному експорту агропродукції порівняно з минулим маркетинговим роком.

24 Канал дізнався, як страждає український агроекспорт через російські обстріли по портах, який вплив це матиме на вартість продукції та як забезпечити стабільний експорт у цих умовах.

Заступник голови ВАР Денис Марчук у розмові з 24 Каналом розповів, що вплив від обстрілів росіян української портової інфраструктури вже спостерігається, і він доволі суттєвий.

Читайте також Українські фермери зможуть безплатно отримати модульні зерносховища

Річ у тім, що у 2025 році затримка експорту відбулася через погодні умови. Відтак відбулося пізнє збирання збіжжя, а тому на ринку не було багато пропозицій. Таким чином, об'єми експорту зернових зменшилися.

Але до цього всього додався ще й фактор російських ударів. Порівняно з минулим роком Україна відстає на більш як 30% по загальному експорту аграрної пропозиції.

Денис Марчук

Заступник голови Всеукраїнської Аграрної Ради

Будь-які удари, які здійснюються ворогом, призводять до того, що руйнуються контракти. А невчасне виконання контрактів – це додаткові штрафи та пеня.

Внаслідок цього дорожчають страхові ризики, логістика. Й все це згодом враховується в ціну, яка зменшується для товаровиробника. І на сьогодні багато хто продає збіжжя значно дешевше, аніж передбачалося, каже пан Денис.

Подібні оцінки озвучує й економіст Олег Пендзин, який пояснює 24 Каналу, що проблема з обстрілами портової інфраструктури безперечно зменшує експортні можливості.

Олен Пендзин

Виконавчий директор Економічного дискусійного клубу

На експорт українського зерна впливає чимало чинників, серед яких стан портової інфраструктури, адже одразу після будь-якого прильоту страхова компанія різко підіймає страхові внески. Це, відповідно, впливає і на загальний дохід від українського експорту.

Крім того, загальний експорт українського зерна залежить ще й від обсягу врожаю. У 2025 році він становив менший обсяг, аніж у 2024 році, зокрема через погодні умови.

І йдеться лише про зернову групу, адже овочів у 2025 році було зібрано навпаки більше.

Як розповіла для 24 Каналу Світлана Литвин, керівниця аналітичного відділу УКАБ, у 2025 році через порти Одеської області було експортовано 39,8 мільйона тонн зернових, олійних та продуктів їх переробки.

Світлана Литвин

Керівниця аналітичного відділу УКАБ

Морські порти залишаються основним каналом експорту і на їх частку припадає 87% обсягів експорту цієї категорії. Далі слідують залізниця – 7%, річкові порти Дунаю – 3%, автотранспорт – 2% та інші.

Пані Світлана пояснює, що обстріли Одеси та відсутність електроенергії вплинули негативно на експорт продовольства в грудні.

Відтак за результатами грудня 2025 року через порти Одеської області було вивезено 3,6 мільйона тонн зернових, олійних та продуктів їх переробки, що на 8% менше аналогічного показника минулого місяця.

Натомість відомо, що загальний збір врожаю у 2025 році завершився на позначці в 57,6 мільйона тонн зернових та 17,3 мільйона тонн олійних культур, йдеться на урядовому порталі.

Очікується, що після завершення збирання кукурудзи загальний обсяг зернових може бути на рівні 60 мільйонів тонн.

  • Наразі такі показники свідчать, що Україна за обсягом виробництва зернових посідає 2 місце серед країна Європейського Союзу.
  • Перше місце належить Франції із показниками в 63,1 мільйона тонн. А Німеччина та Польща, які також входять у рейтинг, зібрали 45,2 мільйона тонн та 36,5 мільйона тонн відповідно.
  • Натомість за рівним врожайності зернових Україна посідає 18 місце серед 27 країн Євросоюзу. Українська врожайність на 15% вища, аніж в Іспанії, та на 11% – ніж в Румунії.

Натомість станом на листопад 2024 року, відповідно до даних Мінагрополітики, передає Інститут стратегічних досліджень, всього аграрії зібрали 73,6 мільйона тонн сільгосппродукції.

Окрім портової інфраструктури страждають ще й аграрні холдинги, стверджує Олег Пендзин:

  • Наприклад, у ніч з 24 на 25 грудня 2025 року росіяни завдали удару по олійножировому комбінату у місті Чорноморськ, Одеської області. Про це повідомила компанія Kernel.
  • А вже 5 січня ворог атакував олійний завод у Дніпрі, що належить американській агропромисловій компанії Bunge. Через обстріли на дороги міста вилилося 300 тонн рослинної олії, повідомив мер міста Борис Філатов.
  • Підприємство Bunge є виробником бутельованої соняшникової олії під брендом "Олейна".

Втім Пендзин зауважує, що далеко не весь експортний виторг з продажу українського зерна за кордон повертається в Україну.

Річ у тім, що жодна українська компанія на сьогодні не входить до лідерів щодо експорту зерна. Тобто всі основні трейдери – це іноземні компанії.

Відтак усі заяви про те, що прихід американського інвестора в Україну автоматично означатиме гарантії безпеки від російських обстрілів, не підтверджуються,
– мовить пан Олег.

До п'ятірки найбільших компаній, які є трейдерами українського зерна, входять:

  • Компанія Kernel, яка є найбільшим експортером українського зерна. У 2025 році частка експорту зросла до 12%, а обсяг відвантажень склав 5,4 мільйона тонн, пише Latifundist.
  • До рейтингу також входять французька міжнародна торгова компанія Louis Dreyfus Company (LDC), американські агробізнеси Archer Daniels Midland (ADM) та Cargill, а замикає п'ятірку український агрохолдинг "НІБУЛОН", зазначає видання з посиланням на дані Міністерства економіки, екології та сільського господарства.

Цікаво! З 2022 року найбільшим джерелом надходження валюти в Україну є не експорт, пояснює Олег Пендзин, а макрофінансова допомога. За його словами, така ситуація триватиме цього року та, найімовірніше, й наступного року.

У період з 26 грудня 2025 року по 1 січня 2026 року, росіяни атакували Одеську область щонайменше тричі:

  • Станом на 26 грудня 2025 року, як повідомив голова Одеської ОВА, росіяни завдали ударів в області не лише по промисловій інфраструктурі, але й по портовій.

У результаті обстрілів на території елеватора пошкоджено обладнання для транспортування зерна. Крім того, під удар потрапили судна під прапорами Словаччини та Республіки Палау.

  • Через декілька днів, а саме 30 грудня 2025 року, Росія атакувала Одещину ударними безпілотниками. Були пошкоджені об'єкти у портах Південний та Чорноморськ.

Унаслідок влучань по промисловому підприємству пошкоджено порожні резервуари для зберігання олії, повідомляє Одеська обласна військова адміністрація. Також пошкоджень зазнало цивільне судно із зерном під прапором Панами.

  • Згодом у ніч проти 1 січня росіяни знову атакували портову інфраструктуру Одеської області. Під прицілом були Одеський та Ізмаїльський порти.

Як повідомив міністр розвитку громад і територій Олексій Кулеба, в Ізмаїльському порту є пошкодження портових приладів і техніки. Натомість в Одеському порту уламками ворожих дронів і вибуховою хвилею також уражено портове обладнання, транспортні засоби та окремі об’єкти інфраструктури.

Денис Марчук зауважує, що вплив від атак Росії відчувається і на загальних ринках. Контрагенти, які купують українську продукцію, теж мають власні укладені контракти виконання в різних точках світу.

Зокрема в Азії та Африці, куди найбільше експортує Україна. Відтак обстріли можуть призвести до того, що угоди переконтрактовуються на інші країни,
– каже Марчук.

Однак пан Денис додає, що попри обстріли, навіть із вищими ставками на фрахт та умовами зі страхування, український експорт не залишається на місці.

Зараз Україна має можливості та завдання вийти на показники з експорту своєї продукції, які будуть не гіршими, аніж минулого року. Враховуючи, що показники щодо зернової групи у цьому сезоні трішки кращі, ніж були торік.

Що таке фрахт: це плата за оренду судна або ж місця на ньому. Коли ставки на фрахт ростуть, то перевозити зерно стає дорожче. Ці додаткові витрати лягають на бізнес.

Світлана Литвин пояснює, що наявність експорту морським шляхом сильно підсилює конкурентоспроможність української продукції. Крім того, це найдешевший варіант логістики, особливо коли потрібно експортувати значні обсяги.

А ще це єдиний варіант дістатися до регіонів, де є попит на продовольство, як-от Африка чи Південно-Східна Азія. Однак, морська експортна логістика повинна працювати без затримок та загроз, які ми маємо зараз через постійні атаки,
– додає Литвин.

Марчук зауважує, що альтернативні маршрути щодо експорту працюють завжди, адже система вже давно диверсифікована. Загалом на сьогодні є основні 4 напрямки руху, з них найбільшу частку займають великі порти Одеси.

Однак удари ворога здійснюються не лише на портову інфраструктуру Одеси, але й на порти Дунаю. Страждає ще й інфраструктура мостів, зокрема сполучення між Бесарабією та материковою частиною країни.

Вони призводять до часткової втрати логістики об'їзних маршрутів. І це потім закладається в собівартість, тобто здорожчує об'єми,
– каже Марчук.

Нагадуємо! Росія вдарила по мосту в населеному пункті Маяки, Одеської області 19 грудня 2025 року. За добу було здійснено 10 ударів по об'єкту. Річ у тім, що це важливе транспортне сполучення Одеса-Рені, через яке проходить основний потік транспорту, що з'єднує південь Одещини з обласним центром, портовою інфраструктурою, кордоном з Молдовою та Румунією тощо.

До того ж, як пояснює Марчук, новий маркетинговий рік Україна розпочала з липня 2025 року. А тому, умовно, з липня 2025 року по липень 2026 року треба експортувати орієнтовно 50 мільйонів тонн аграрної продукції. І для такого експорту потрібно щомісяця відвантажувати певний показник.

Однак такий об'єм може забезпечувати лише море. Навіть за кращих умов роботи портової інфраструктури Дунаю показник доходив лише до 3 мільйонів тонн. А перевезення автомобілями та залізницями не здатне перекрити решту,
– зазначає заступник голови ВАР.

Тому в будь-якому випадку ставка в Україні має робитися на захист портової інфраструктури, тому що проблема обстрілу Одеси та області – це не проблема регіональна, а загальнонаціональна. Це не дає можливості експортувати, а отже, отримати вчасно валютний виторг.

Крім того, це проблема ще й світова, бо українська продукція не постачається вчасно на ринки, що призводить до певних затримок й зростання ціни.