Як війна на Близькому Сході впливає на постачання добрив у світі?

Попередження Всесвітньої продовольчої програми ООН, дослідників Міжнародного інституту досліджень продовольчої політики (IFPRI) та ринкових даних, зібраних S&P Global Energy, свідчать про те, що вплив від конфлікту поширюється за межі регіону не лише через зростання цін на пальне та порушення морських шляхів, але й через скорочення постачання добрив. А це все в загальному впливає на світове виробництво харчових продуктів.

Дивіться також Фермери масово переходять на соняшник: експерти прогнозують історичний урожай

Як відомо, через перекриття Ормузької протоки світовий шлях постачань добрив може скоротися орієнтовно на 33%, повідомляють в турецькому інформагентстві Anadolu Ajansı. Натомість в ще раніше в Reuters повідомлялося, що виробники добрив у Малайзії вже призупинили нові замовлення через перебої в ланцюгах постачання.

Цікаво! Основною сировиною для аміаку, з якого виготовляють азотні добрива, є блакитне паливо. За даними The Fertilizer Institute, країни Перської затоки прямо чи опосередковано забезпечують 49% світового експорту карбаміду, 30% аміаку і майже 50% світової торгівлі сіркою, що є ключовими компонентами для фосфатних добрив. Такі країни, як Катар, Саудівська Аравія, Бахрейн та Оман є великими експортерами сечовини, діамонійфосфату (DAP) та безводного аміаку.

Таким чином, проблеми на Близькому Сході щодо постачання та росту ціни на газ вже вплинули на вартість виробництва аміаку, зокрема і в Європі. Що цікаво, за оцінкою IFPRI, якщо збої в постачанні надалі зберігатимуться, це може вплинути на третину світової торгівлі добривами.

За даними аналітики ринку, йдеться у виданні Farmonaut, у лютому ціни на добрива були на такому рівні:

  • Карбамід – приблизно 580 – 700 доларів за тонну,
  • DAP – близько 630 – 780 доларів за тонну,
  • Калійні добрива – приблизно 525 – 720 доларів за тонну,
  • Аміачна селітра – орієнтовно 550 – 700 доларів за тонну.

Важливо! Ще у перший тиждень березня, після початку операції США та Ізраїлю проти Ірану, ціни на сечовину на Близькому Сході закрилися на позначці 590 доларів за тонну, що на 90 доларів більше, ніж тижнем раніше.

Як порушення постачання впливає на український аграрний сектор

Заступник голови Всеукраїнської агарної ради Денис Марчук для 24 Каналу розповів, що вся ця ситуація з постачанням безпосередньо вплине і на український аграрний ринок, адже Україна є споживачем великої кількості імпортованих добрив.

Денис Марчук,

заступник голови Всеукраїнської агарної ради

Ще до великої війни у нас був присутній імпорт, а зараз ще й внутрішньо скоротилося їхнє виробництво, зокрема щодо азотних добрив. І власне те, що відбувається у світі через зростання цін впливає і на Україну.

Експерт з УКАБ Євген Барков для 24 Каналу заявляє, що оскільки газ є основною сировиною для синтезу азотних добрив, то кореляція між ціною на енергоносій та ціною кінцевого продукту є максимальною. Відтак витрати на добрива зросли в середньому на 27 – 29% в залежності від культури в порівнянні з 2025 роком: аміачна селітра – +37%, карбамід – +43%, КАС-32 – +54%.

Євген Барков,

координатор комітету операторів ринку добрив УКАБ

Водночас проблема з логістикою та скорочення вітчизняного виробництва аміачної селітри з 1,99 мільйона тонн у 2024 – 2025 роках до 1,016 мільйона тонн в сезоні 2025 – 2026 років через атаки ворога на інфраструктуру та відключення електроенергії призвели до нестачі аміачної селітри для весняної посівної кампанії до 190 тисяч тонн станом на початок березня 2026 року.

Зверніть увагу! За словами Баркова, основними постачальниками для карбаміду є Азербайджан та Туркменістан. Що стосується аміачної селітри, то основним логістичним хабом є Європейський Союз. А в питанні постачальників в пріоритеті залишаються Грузія та Болгарія.

Як пояснює економіст Іван Ус в розмові з 24 Каналом, найперше на що варто звернути увагу – це карбамід (сечовину). Серед основних постачальників цього добрива є Оман та Саудівська Аравія.

Iван Ус,

Головний консультант у Національному інституті стратегічних досліджень, кандидат економічних наук

Втім це більше проблема інших країн, аніж України, адже країни Затоки не є основними постачальниками добрива для нас.

Таким чином, на думку Уса, перебої з постачанням добрив поки не матимуть для України критичного впливу, але глобальний дефіцит може змінити загалом світовий ринок добрив. А це вже означатиме ризики й для України.

Такий погляд і в Марчука, який додає, що попри те, що Україна напряму не закуповує добрива на Близькому Сході, глобальні коливання цін усе одно впливають на наш ринок, бо ми є його частиною. Експерт зауважує, що "Незалежно від того, де Україна купує добрива – у Європі чи Центральній Азії – їхня вартість зростає через скорочення пропозиції при стабільно високому попиті. Додатково на ціни тисне подорожчання газу, який є основною сировиною для виробництва".

Посівна-2026 дорожчає: в уряді розповіли, на скільки зросли витрати аграріїв

  • Витрати українських аграріїв на посівну кампанію 2026 року зросли приблизно на 5%, незважаючи на подорожчання дизельного пального на 30–40%.

  • Уряд забезпечує підтримку аграріїв через пільгове кредитування та програми агрострахування, плануючи обговорення актуальних питань з аграріями на зустрічі.