З яким закликом активісти в Києві звернулися до Руслана Стефанчука?
Українці виклали свої пропозиції у понад 100 сторінках листа до голови Верховної Ради. Вони кажуть, що без цих норм новий Цивільний кодекс не враховуватиме деякі права людей. На цьому наголошувалося раніше, коли законопроєкт ще навіть не був зареєстрований. Але законодавці не врахували пропозиції активістів. про це розповів адвокаційний менеджер громадської організації "Точка опори UA" Олег Максим'як, передає hromadske.
Дивіться також "Текст створює більше невизначеності, ніж вирішує": які ризики для майна і прав є в проєкті Цивільного кодексу
Так 20 травня активісти підписали спільний лист з вимогою підтримати пропозиції й урахувати їх під час підготовки законопроєкту №15150 до другого читання. Співавторами правок стали 85 громадських активістів.
За словами Максим'яка, "Точка опори UA" подавала свої пропозиції під час закритого обговорення законопроєкту ще у грудні 2025 року. Але, коли в січні документ зареєстрували в Раді, то відповідних змін активісти не побачили. У тому вигляді майбутній Цивільний кодекс дуже критикували, тому його дещо змінили й зареєстрували знову. Активісти знову намагалися вплинути на зміни.
З лютого почала працювати робоча група, і я мав за можливість координувати процес збору цих поправок і пропозицій для того, щоб можна було оформити це все в один документ. До напрацювання в той час долучилося понад 10 громадських організацій,
– сказав представник ГО "Точка опори UA".
Тепер активісти хочуть ще раз звернути увагу на неприпустимі норми законопроєкту за допомогою листа. Вони також вимагали проведення зустрічі з громадськістю, але голова верховної Ради так і не відповів.
Крім того, лист з пропозиціями також розіслали понад 80 народним депутатам, з якими співпрацює громадська організація. Таким чином деякі зміни вдалося зареєструвати в системі електронного документообігу Верховної Ради. Тому вони потраплять на розгляд профільного комітету.
Була також пропозиція про те, щоб кількох представників громадськості включили до робочої групи, яка доопрацьовує цей законопроєкт.
Нагадаємо, раніше в коментарі 24 Каналу народна депутатка Інна Совсун заявила, що законопроєкт про оновлення Цивільного кодексу дещо повертає Україну до норм Радянського Союзу. Вона звертає увагу саме на частину, що регулює сімейне право й заявляє про відсутність підтримки деяких категорій громадян та обмеження права на розлучення.
Це такий чистий "руский мір", який тягнуть в українське законодавство ще під гаслами, що це, мовляв, європейська інтеграція. От тому по Сімейному кодексу я звичайно буду подавати поправки й пробувати це виправляти,
– зазначила Совсун.
Раніше різні активісти говорили, що законопроєкт містить аж понад 800 сторінок, але в ньому погано врегульовані права партнерів в незареєстрованих стосунках, механізми розірвання шлюбу та питання щодо виплати аліментів. Саме ці положення стали предметом найбільшої критики з боку правозахисних організацій.
Водночас юристи називають реформу Цивільного кодексу однією з наймасштабніших змін приватного права за роки незалежності. У ньому прописали й об'єднали майнові, сімейні права, норми договорів та частину особистих немайнових прав громадян. Тому будь-які зміни до нього можуть впливати на мільйони українців і зміни в судовій системі.
Загалом дискусії навколо оновлення Цивільного кодексу тривають уже кілька років. Постійно тривають обговорення й залучення фахівців до його розробки. Документ кілка разів переписували, проте окремі положення досі викликають критику не лише з боку громадських організацій, а й правників та частини народних депутатів.
Що буде далі?
Нові поправки врахують і внесуть в законопроєкт до другого читання. Коли воно відбуватиметься – поки що невідомо. Спочатку, як і завжди, готовність проєкту оцінить профільний комітет Верховної Ради. Саме на цьому етапі вирішуватимуть, чи потраплять суперечливі норми до остаточної редакції нового Цивільного кодексу.
Зараз фактично вирішується доля того, яка модель приватного та сімейного права діятиме в України протягом наступних років – більш консервативна чи орієнтована на сучасні європейські стандарти захисту прав людини.
Верховна Рада зробила перший крок до оновлення редакції Цивільного кодексу
ЦК за планом його авторів складатиметься з 9 різних книг. 254 народних депутати проголосували за підтримання проєкту №15150 в першому читанні. Після цього питання необхідних змін і доцільності оновлення почали обговорювати дедалі більше.
Руслан Стефанчук почав пояснювати суспільству, що оновлені норми необхідні, не суперечать старим правилам й вносять деякі уточнення. Так, за його словами, термін "доброзвичайність" – це не просто незрозуміле слово, а чітке визначення для заміни поняття "моральних засад суспільства".
У ЄС теж почали вивчати оновлення українського Цивільного кодексу, вважаючи, що зміни норм уперше за 23 роки – потрібні. Пані посол ЄС Катаріна Матернова зазначила, що партнери допоможуть оновити частину ЦК, що стосується основних прав людини.