Керівниця медичної служби "Ульф" батальйону "Вовки Да Вінчі" розповіла 24 Каналу, як пережила втрату коханого. Також Аліна Михайлова поділилася своїм досвідом, як пройти цей важкий шлях, і він може бути важливим для жінок, чиї чоловіки загинули на війні.

Читайте також Вже немає кого саджати в окопи, – відверте інтерв'ю Аліни Михайлової про фронт і евакуацію поранених

Чи допомагали фахівці пережити втрату?

"Не можу сказати, що пройшов певний період часу, і я прийняла. Я живу просто у світі, де він (Дмитро Коцюбайло – 24 Канал) просто поїхав кудись дуже далеко і нам довелося розлучитися. Не знаю, як це працює, але я фізично відчуваю, що він якимось чином присутній поруч зі мною", – сказала Михайлова.

Вона сподівається, що багато жінок її розуміє. У Аліни з часом сум змінився на довготривалу радість від очікування якоїсь незрозумілої зустрічі.

Це звучить дуже дивно та це самообман, але я чекаю на зустріч, і в цьому самообмані ти просто можеш жити та працювати далі,
– пояснила керівниця медичної служби "Ульф".

Велику роль у тому, що вона пережила цей важкий період, відіграла робота з психіатром. Аліна досі перебуває в терапії та не цурається цього. На її думку, це той шлях, на який має прийти людина, якщо втратила чоловіка, батька, сина, дитину.

"Тому, що без цього, напевно, намагання жити нормально розтягнулося б в часі. А з цими препаратами ти просто трохи коригуєш організм і допомагаєш йому впоратися. Це також може бути самообманом, але якщо це працює, то ніхто ж не забороняє це робити", – підкреслила вона.

Які поради для, тих хто переживає втрату?

Щодо порад для тих, хто переживає досвід втрати близької людини, то універсальної – рекомендації немає. На думку Аліни, кожен має прожити цей досвід так, як він це бачить і хоче.

"Зараз дуже багато жінок засуджують за те, що вона нібито мало постраждала. Чому ви вирішили, що можете когось засуджувати? А от та страждала п'ять років, а та – три, а та – усього рік. З ким і чим ви міряєтеся? Я б навіть тим, хто це пише у бік людей, що втратили на цій війні близького, ніколи не побажала це пережити", – підкреслила керівниця медичної служби "Ульф".

Важливо! Дмитро Коцюбайло захищав Україну з 2014 року, коли йому було лише 18. А у 2021-му він став першим добровольцем, котрий отримав звання Героя України прижиттєво. "Да Вінчі" загинув в бою 7 березня 2023 року під Бахмутом, захищаючи Україну від російських загарбників.

Вона побажала тим, хто переживає втрати, не реагувати на такі слова. Не треба засуджувати себе за відчуття, що стало легше, – так має бути. Потрібно жити так, як комфортно та не ставити під сумнів свої відчуття.

Потрібно навчитися жити з цим осудом, хейтом, бо він буде завжди. Ти десь посміхнулася не так, вдягнулася красиво, і вже говорять – вона не справжня удова. Але треба жити так, як ти хочеш. Бажаєш вдягатися, фарбуватися – роби це. Не треба дивитися, що хтось каже,
– пояснила Аліна Михайлова.

На її думку, немає універсального "довідника", як треба пережити біль, скільки треба страждати, скільки – радіти, як вдягатися. Тому її порада – не зважати взагалі ні на кого, хто є навколо, і проживати це так, як відчуваєте.

Які ще спогади Аліни Михайлової про "Да Вінчі"?

  • Вона згадувала, що Дмитро дуже любив гори, та вони принаймні двічі на рік їздили на Драгобрат. Пара вирушала туди на зимові відпустки та на весняні відпустки. Це, за її словами, були "такі 3 – 4-денні моменти просто якогось мініцивільного життя".

  • Раніше Михайлова говорила, що "не живе у світі, де нема Діми", а у світі, де він поїхав і вона його просто очікує. Проте у річниці смерті "Да Вінчі", за словами Аліни, "люди на тебе тиснуть інформацію, яку ти не хочеш чути. Тиснуть оцим словом "загинув". Але вона ненавидить, коли щодо Дмитра застосовують слово "загинув".

  • Крім того, офіційні заходи, на яких вона має бути присутня, завдають їй болю. Тому що люди навколо горюють, у той час, як вона намагається зберегти свій світ, де чекає на Дмитра.