Архів
Курси валют
youtube @24
Loading...
google @24
RSS СТРІЧКА
Загальний RSS

Топ новини

Відео новини

Ангела 4.0: перемога з присмаком поразки

12:01, 29 вересня 2017 1184 Читать новость на русском
Ангела Меркель
Ангела Меркель / 24 Канал

Партія чинного канцлера Німеччини перемогла на виборах у Бундестаг, але водночас показала найгірший результат за останні 70 років.

Після Сполучених Штатів та Франції ще одна "топова" країна визначилася з лідером. Минулими вихідними "відстрілялася" Німеччина – там пройшли вибори до Бундестагу, за результатами яких канцлер Ангела Меркель отримала можливість пролонгувати свій мандат.

Читайте також: У скандальній німецькій партії трапився розкол

"Консервативний блок пані Меркель ХДС/ХСС показав на федеральних виборах найгірший результат за майже 70 років, але й надалі залишиться найбільшим у парламенті. Соціал-демократична партія Німеччини на чолі з екс-президентом Європейського парламенту Мартіном Шульцом отримала на виборах близько 20,6%. Шульц і його прихильники вже заявили, що партія не братиме участі в коаліції і має намір піти в опозицію. Націоналістична партія "Альтернатива для Німеччини" (АдН), яка виступає за посилення міграційної політики, відмову від євро і скасування санкцій проти Росії, здобула свої перші місця в парламенті й показала загалом третій результат. Усього в Бундестаг проходять шість партій, в тому числі Вільна демократична партія (ВДП), "Ліві" та "Зелені"", інформує Бі-Бі-Сі.


Ангела Меркель перемогла на виборах в четвертий і, напевно, в останній раз. Наразі у неї попереду – найскладніша каденція з усіх

Видання нагадує: Федеральні вибори в Німеччині проводять кожні чотири роки. Місцевий парламент – Бундестаг – формується за змішаною системою: половина місць (299) відводиться кандидатам, обраним в 299 одномандатних округах простою більшістю голосів, тобто за мажоритарною системою. Друга половина мандатів розподіляється між кандидатами, що пройшли в Бундестаг за партійними списками в залежності від того, скільки голосів отримала та чи інша партія.

Проте перемогти на виборах – це лише половина завдання. Перед Ангелою Меркель, яка вчетверте обійматиме посаду канцлера Німеччини, постає серйозний виклик – сформувати коаліцію. Плюс прийняти нову реальність, у якій доведеться співіснувати з "Альтернативою для Німеччини" – суто путінським, як переконані оглядачі, проектом.


Розклад політичних сил у свіжообраному Бундестазі. Інфографіка

Читайте також: Голос Америки. Нове правило США щодо емігрантів

Ультраправі в Бундестазі: шок і згадка про 1933-й

"Альтернатива для Німеччини" – доволі молода політична сила. І "єдина серед провідних німецьких партій, яка у своїй передвиборній програмі не згадує проблему врегулювання конфлікту на Сході України, порушення Росією міжнародного права, у тому числі анексію Криму. Не даючи оцінки діям Росії, АдН вимагає "розрядки" у відносинах з цією країною і скасування санкцій ЄС", – передає "Німецька хвиля".

Україно-російську війну АдН вперто називає "громадянською". Партія вважає, що розширення кордонів НАТО спровокувало Путіна на "повернення росіян в лоно імперії". Без урахування інтересів Москви мир у світі неможливий, переконують в АдН.

Така відданість Кремлю не є дивною. "Партійні контакти "Альтернативи для Німеччини" з Росією розвиваються дуже активно. Торік молодіжне крило АдН домовилося про співпрацю з прокремлівською організацією "Молодая гвардия". Діячі АдН регулярно дають росіянам себе використовувати для легітимації анексії Криму і сепаратистів на Донбасі. Впливові партійці, порушуючи українське законодавство, відвідують Крим і непідконтрольні уряду райони Донбасу. Зокрема, голова АдН у західнонімецькій землі Північний Рейн-Вестфалія Маркус Претцель (Marcus Pretzell) був торік почесним гостем "Ялтинського економічного форуму" в окупованому Криму", – пише "Німецька хвиля".

В іншій своїй публікації видання зазначає, що європейські політики зреагували здебільшого болісно на появу в німецькому парламенті ультраправої партії. "Європейський комісар з економіки та фінансових справ П'єр Московісі назвав те, що відбувається, "шоком", однак закликав не проводити паралелей "з 1933 роком". Міністр закордонних справ Австрії Себастьян Курц, в свою чергу, визнав результати передбачуваними і пов'язав їх з позицією Берліна у питанні щодо прийому біженців", – говориться у статті.


Праворадикальна "Альтернатива для Німеччина" завоювала на виборах до німецького парламенту несподівано високе – третє – місце. Чим занурила деяких оглядачів в стан шоку.

"Німецька хвиля" додає: лідерка французьких націоналістів Марін Ле Пен вже привітала з перемогою на виборах "Альтернативу для Німеччини". "Браво нашим союзникам з АдН за цей історичний результат! Це новий символ пробудження європейських народів", – написала Ле Пен в Twitter.

На щастя, екзальтація Марін Ле Пен знаходить відгук лише у її безпосередніх партнерів. Частина населення Німеччини поставилася, м'яко кажучи, без ентузіазму до обрання в парламент АдН. А дехто навіть вийшов на акції протесту, які охопили Берлін, Дюссельдорф, Кельн, Гамбург, Мюнхен та Франкфурт-на-Майні. Скрізь на спонтанні мітинги збиралося до тисячі демонстрантів – вони підходили до виборчого штабу АдН та скандували таке звичне українцям "Геть!". Було й нашвидкуруч оформлені транспаранти – і з гаслом "Расизм – це не альтернатива!" зокрема.

Передумовою для успіху АдН стала міграційна криза у Німеччини, переконаний оглядач Віталій Портніков. "Ангела Меркель, потрібно віддати їй належне, боролася з наслідками цієї кризи, як могла. І намагаючись зберегти прихильність до традиційних цінностей західної цивілізації з її гуманізмом і повагою до особистості, і намагаючись зупинити приплив нових біженців – що, врешті-решт, і було забезпечено в результаті домовленостей з президентом Туреччини Реджепом Тайіпом Ердоганом", – пише він в авторській колонці на "Лівому березі".

"Але поки вона цього домоглася, політична система Німеччини вже була розбалансована – питання біженців виявився занадто болючим для суспільства, щоб ось так просто пройти повз нього. До того ж, хоча статистика щодо загальної кількості прийнятих Німеччиною біженців в розпал кризи особливо не вражає, – вражає пропаганда. І ця пропаганда, розгорнута "Альтернативою для Німеччини" і схожими з нею силами, не могла не змінити настрої в суспільстві". В результаті, резюмує Портніков, "програли і Ангела Меркель, і Мартін Шульц, і баварський прем'єр-міністр Хорст Зеехофер. А виграв Володимир Путін".

Читайте також: Відлуння виборів у Німеччині: українцям вже давно треба дещо усвідомити про німців

Коаліція в Бундестазі: у пошуках союзників

Висновки, звісно, невтішні. Але життя, і політичне зокрема, триває. А це означає, що є потреба у вирішенні головних питань порядку денного. Зокрема, формування парламентської коаліції.

Ангела Меркель заявила, що вестиме переговори про коаліцію з усіма парламентськими партіями, крім праворадикальної "Альтернативи для Німеччини". За словами Меркель, у націоналістичної партії не буде можливості впливати на політику країни. Проте не всі потенційні партнери оцінили цей жест. Так, лідер соціал-демократів Мартін Шульц заявив, що відмовляється від коаліції з Меркель та йде в опозицію. Хоча сама Меркель все ж не виключає співпрацю з Шульцем та його партією, передає Радіо "Свобода".

В іншій публікації видання цитує професора політології берлінського Вільного університету доктора Клауса Зеґберса, котрий переконаний, що Меркель так чи інакше доведеться зважати на думку праворадикалів, особливо за нинішнього складу парламенту, де у фрау Ангели цього разу бракуватиме однодумців.


Лідер соціал-демократів Мартін Шульц заявив, що відмовляється від коаліції з Меркель та йде в опозицію. Між колишніми партнерами накопичилося чимало протиріч.

"Може так статися, що у неї буде сильний "вітер" протистояння у питаннях зовнішньої політики в Бундестазі, а відтак і схильність канцлера шукати компромісних рішень у зовнішній політиці буде ускладнена. Адже вона повинна буде враховувати ту обставину, що у неї менше підтримки у Бундестазі", – припускає доктор Зеґберс.

А втім, "Ангела Меркель має великий досвід спілкування в цій справі із різними політичними силами. Так, у 2005-2009 роках і в 2013-2017 роки країною правила так звана "велика коаліція", яка об'єднувала дві найбільші сили Німеччини – ХДС/ХСС і СДПН. У той час як упродовж 2009-2013 років в ФРН уряд сформували ХДС/ХСС і Вільна демократична партія (ВДП)", – нагадує сайт "Главком".

Теоретично повторення "великої коаліції" можливо і зараз, але слід взяти до уваги значні протиріччя, котрі існують між Меркель та соціал-демократами. В середовищі останніх можливість створення більшості відкидають, а якщо й не відкидають, то обіцяють розглянути таку вірогідність як останній варіант. Що ж стосується "вільних демократів", то спілка з ними цілком ймовірна, от тільки мандатів для формування коаліційного уряду з ВДП не вистачатиме, а це означатиме, що Меркель доведеться запрошувати ще й третього гравця.

"Найбільш імовірним кандидатом на роль "третього" називають партію "Союз 90/Зелені". У такому випадку сформувалася б трипартійна коаліція під умовною назвою "Ямайка" – відповідно до кольорів цих партій (ХДС/ХСС – чорний, ВДП – жовтий і партії "Союз 90/Зелені" – зелений)", – пише "Главком".

"Проте така більшість, незважаючи на гіпотетичну можливість її створення, не є можливою, зважаючи на те що ВДП і "Союз 90/Зелені" мають протилежні погляди відразу на низку ключових питань внутрішньої і зовнішньої політики ФРН", – зазначається у статті. І все ж таки навіть ці "протилежні погляди" "не йдуть в ніяке порівняння із протиріччями "зелених" із ВДП". Одним словом, і "ямайська коаліція" також опиняється під значним питанням.

"Та існує іще одна можливість формування наступного уряду ФРН. Перш за все, ХДС/ХСС, у разі отримання найбільшої кількості голосів, має змогу створити так званий уряд меншості. У разі необхідності Меркель буде створювати ситуативні коаліції в Бундестазі, якщо треба буде проводити ті чи інші закони. Однак така ситуація була б безпрецедентною в історії ФРН із 1949 року. Окрім того, вона б розходилася із переконанням більшості німців (на фоні нестабільних урядів Веймарської республіки) щодо необхідності мати стійку більшість", – пише "Главком".

Читайте також: Німеччина і Франція стануть більш рішучими щодо Путіна, – експерт

Українське питання

Як би не розв'язала у майбутньому всі ці складнощі Ангела Меркель, для України важливим був і залишається інший аспект. А саме те, що за нинішнього керівництва Німеччини політика Берліну щодо нашої держави не зазнає суттєвих корекцій. Можна не хвилюватися ані за "нормандський" процес, ані за санкції щодо Росії, оскільки "ХДС виступає за "збереження тиску на Росію", а голова "зелених" Джем Ездемір і лідер лібералів Крістіан Лінднер говорили про можливість посилення санкцій", – йдеться у публікації на сайті ТСН.

"Зміна правлячої коаліції матиме наслідком і зміну міністра закордонних справ Німеччини. І Лінднера, і Ездеміра називали можливими кандидатами у керівники МЗС (…). Ліберали у своїй програмі стверджують чітко: "Ми, вільні демократи, закликаємо російський уряд негайно припинити незаконну окупацію Криму і війну у Східній Україні".

Водночас у ході нинішньої кампанії Лінднер несподівано запропонував "заморозити" питання Криму, аби створити передумови для розрядки у відносинах з Москвою. Хоча пізніше, у відповідь на зливу критики, він заявив протилежне: "ВДП не готова прийняти анексію Криму, яка суперечить міжнародному праву". Своєю чергою, "зелені" були послідовними у своїй підтримці України. Вони навіть підтримують проголошення перспективи членства України у ЄС", – пише ТСН.

І все-таки загальну картину відчутно псує присутність у Бундестазі праворадикалів. Таку думку висловлює політичний експерт Євген Магда. "Результати виборів у Німеччини мають діалектичний характер для України. З одного боку, Ангела Меркель зберігає посаду канцлера Німеччини та залишається найбільш впливовим європейським політиком. Це дає підстави прогнозувати пожвавлення процесу пошуків шляхів мирного врегулювання на Донбасі", – коментує він.

З іншого боку, "бронза" "Альтернативи для Німеччини" була отримана саме завдяки втратам лідерів ХДС/ХСС та СДПН. Це означає не лише розчарування частини німецького суспільства у системних партіях, але й поширенні поступу популізму на провідну країну ЄС. Україні варто вже зараз продумати перспективи протидії вояжам "альтернативних" депутатів Бундестагу до Криму та ОРДЛО, зазначає Магда.

Тим часом російські медіа плекають надію на те, що обрана у четвертий раз Меркель перегляне свої позиції та розпочне зближення з Росією в цілому та її президентом Путіним зокрема. Доказом тому буцімто слугують телефонні перемовини канцлера ФРН з очільником РФ. Розмова відбулася під час німецьких виборчих перегонів і торкалася "російських ініціатив щодо формату миротворчої місії".

"Це означає, що Меркель навіть у вирішальний момент своєї виборчої кампанії думала про це, це її турбувало, вона збиралася цим займатися. Тепер вона цим займеться. ... Тепер вони (команда Меркель) трохи видихнуть, перепочинуть, займуться формуванням уряду і паралельно теж працюватимуть", – переконані "РИА Новости".

Що ж, кожен має право на власну втіху від німецьких виборів – і учасники, і інтерпретатори. Тож не заважатимемо Кремлю мріяти – в умовах перемоги німецької "залізної леді" тільки це йому і залишається.

Читайте також: Чим загрожують ультраправі в німецькому Бундестазі: думка експерта

Джерело: 24 Канал
powered by lun.ua
Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
Пропозиції партнерів
Коментарі
СЛУХАЙ ON AIR
РАДІО МАКСИМУМ Радіо Максимум
ЧИТАЧІ РЕКОМЕНДУЮТЬ
Більше новин
Новини інших ЗМІ
При цитуванні і використанні будь-яких матеріалів в Інтернеті відкриті для пошукових систем гіперпосилання
не нижче першого абзацу на Телеканал новини «24» — обов’язкові.
Цитування і використання матеріалів у оффлайн-медіа, Мобільних додатках, SmartTV можливе лише з письмової згоди Телеканалу новин «24».
Матеріали з маркуванням «Реклама» публікуються на правах реклами.
Усі права захищені. © 2005—2017, ПрАТ «Телерадіокомпанія “Люкс”», Телеканал новин «24»
Залиште відгук