За останні п'ять років в Україні відбулися зрушення у цій сфері, однак владні еліти не завжди демонструють свою націленість на впровадження подальших змін.

Основне: Пенсії, зарплати, виплати: що обіцяють партії перед виборами

Існує приклад, що дозволяє оцінити рішучість українських еліт до антикорупційних реформ антикорупційна стратегія на 2018-2020 роки ще досі не пройшла обов'язкове затвердження у Верховній Раді, хоча половина планового строку дії документу стратегії вже пройшла.

Громадська організація "Центр UA" проаналізувала антикорупційні плани партій-учасниць парламентських виборів, висвітлені у програмах на сайті ЦВК. У фокус нашої уваги потрапили дванадцять політичних сил, що займають місця у першій десятці виборчих симпатій відповідно до даних чотирьох соціологічних опитувань (Соціологічна група "Рейтинг", КМІС, Центр "Соціальний моніторинг", Центр "Социс"). І більшість з цих партій, за винятком "Батьківщини" та "Опозиційного блоку", таки висловлюють хоча б якісь ідеї щодо протидії корупції в Україні. Також ми надали цим політичним партіям можливість надати нам уточнення до зібраних нами позицій з їх програм. Цим правом скористалися три партії – "Голос", "Громадянська позиція" та "Європейська Солідарність".

Інституційна підтримка

З 2014 року в Україні триває антикорупційна реформа, в рамках якої було створено ряд спеціалізованих інституцій. Національне антикорупційне бюро (НАБУ) займається розслідування злочинів топ-посадовців, Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) при Генпрокуратурі здійснює прокурорських супровід цих справ, а Вищий антикорупційний суд (ВАСу), що має запрацювати з 5 вересня, повинен виносити у них вироки. Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) моніторить електронні декларації чиновників та розробляє антикорупційні стандарти державних установ. Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (АРМА) повинно забезпечувати повернення отриманих внаслідок корупції в державну казну. А новостворене Державне бюро розслідувань (ДБР) серед іншого, веде слідство щодо випадків побутової корупції та має повноваження щодо розслідування зловживань серед членів НАБУ та НАЗК.

В той же час, за період свого існування нові антикорупційні органи вже пережили ряд скандалів: значні суми премій в НАЗК та САП; брифінг працівниці НАЗК Ганни Соломатіної щодо фальсифікації процесу перевірки електронних декларацій; обшуки ГПУ в співробітниці НАБУ "агента Катерини"; конфлікт у вересні 2018 між директором НАБУ Артемом Ситником та головою САП Назаром Холодницьким щодо встановлення детективами НАБУ засобів прослуховування в кабінеті останнього.

Підтримку новостворених антикорупційних органів декларують "Слуга народу", "Голос" (в уточненнях штабу) та "Самопоміч". Зокрема перші дві партії виступають за перезапуск антикорупційних органів, що виявились скомпрометованими або, як зазначає, "Слуга народу", працюють неефективно.

На жаль, більш конкретної інформації про підтримку антикорупційних органів партії у своїх програмах не на надали.

Посилення відповідальності

Посилення кримінальної відповідальності за корупцію обіцяють своїм виборцям "Опозиційна платформа – За життя!" та "Громадянська позиція". Останні, зокрема, висловлюють гасло про те, що "Топ-корупціонери – сидітимуть довічно!". "Самопоміч" у своїй програмі піднімає ідею виховання несприйняття корупції в суспільстві. "Голос" в уточненнях свого передвиборчого штабу висуває ідею скасування права на заставу при вчиненні корупційних злочинів.

"Слуга народу і "Самопоміч" обіцяють відновити кримінальну відповідальність за незаконне збагачення у своїх програмах, а "Голос" – в уточненнях передвиборчого штабу. Нагадаємо, в кінці лютого 2019 року було опубліковано рішення Конституційного Суду України (КСУ) у справі за поданням 59 народних депутатів України, яким суд визнання неконституційною статті Кримінального Кодексу України щодо відповідальності за незаконне збагачення. Кримінальну відповідальність за незаконне збагачення можливо повернути. Для цього потрібно переписати текст відповідної статті Кримінального Кодексу, враховуючи зауваження КСУ до неї. Свої законопроекти про це подавали і президент Порошенко, і президент Зеленський. Щоправда, "Європейська солідарність", на відміну від "Слуги народу", не включила це питання до своєї програми – як додали представники "Європейської Солідарності" у своїх уточненнях, майно чиновників, походження якого вони не можуть пояснити, підлягають конфіскації (але про повернення покарання у вигляді ув'язнення не додали нічого).

Цікаво: Чи скасують медичну реформу після парламентських виборів?

Конфіскація майна корупціонерів

Питання вдосконалення процедури конфіскації майна корупціонерів піднімають у своїх програмах "Слуга народу" та "Самопоміч". "Слуга народу" говорить про впровадження обов'язкової конфіскації майна корупціонерів. "Самопоміч" зобов'язується відправити чверть конфіскованих коштів на будівництво лікарень, шкіл, дитячих садків тощо. Окрім цього, "Голос" в наданому нам уточненні штабу пропонує створити просту процедуру цивільної конфіскації у чиновників награбованого майна.

Відповідний законопроект вже поданий до парламенту президентом Зеленським, а до того цієї тематики торкалось ряд інших законів. Вони спрямовані на імплементацію Україною Директиви ЄС "Про замороження і конфіскацію засобів здійснення злочинів і доходів, набутих у злочинний спосіб".

Ліквідація схем

Руйнування корупційних схем в економіці декларують "Громадянська позиція", "Свобода", "Сила і честь" та Радикальна партія. "Громадянська позиція" та "Сила і честь" не говорять про ліквідацію схем в загальному. Дві інші партії конкретизують сфери пріоритетної для себе боротьби з корупцією: для "Свободи" це формування тарифів та оборонна галузь, а для Радикальної партії – діяльність НАК "Нафтогазу".

Прозорість держави

Електронізація процесів надання державою послуг та спрощення адміністративних процедур розглядаються як ефективний засіб подолання корупції такими партіями як "Слуга народу", "Європейська солідарність" (в уточненнях штабу), "Самопоміч". Остання, зокрема, говорить про електронізацію усіх державних послуг. "Слуга народу", серед іншого, обіцяє запровадити просту процедуру електронного відкриття та закриття бізнесу, а також скоротити кількість процедур у будівництві та відведенні землі.

"Українська Стратегія" обіцяє прозорий та відкритий ринок державних закупівель, відкритість та доступність державних реєстрів, а також реалізацію проектів "електронного правосуддя". В Україні з минулого року тестується система "Електронний суд", що дозволяє лише подавати позови та надсилати процесуальні документи в онлайн-режимі.

Щодо вітчизняного ринку публічних закупівель, то ситуація з ним в останні роки дещо покращилася. У 2013-2017 роках в Україні діяв проект європейської технічної допомоги "Гармонізація системи державних закупівель в Україні зі стандартами ЄС". В цей час було прийнято нове законодавство про публічні закупівлі, а також запушено онлайн-платформу для проведення закупівель Prozorro, яка за період свого існування дозволила зекономити державному бюджету 86,5 млрд грн. В той же час, проведення публічних закупівель для оборонної галузі відбувається за окремою процедурою з обмеженим доступом до інформації, що потребуватиме відповідних рішень у майбутньому.

Партійні фінанси

Партія "Сила і честь" єдина, що пропонує врегулювати питання фінансування політичних партій. Детальніше ця політична сила не говорить про свої плани у цій сфері. Партії із 2015 року отримують державне фінансування( 565,7 млн грн на 2019 рік), однак значну частину коштів на своє функціонування вони продовжують отримувати від приватних та юридичних осіб.

Захист викривачів

Законопроект про викривачів корупції обіцяють прийняти "Самопоміч" та "Слуга народу". Останні акцентують увагу на фінансовій винагороді викривачів. Викривачами є люди, які володіють інформацією про корупцію, та повідомляють про неї відповідні відомства. Таким чином, такі громадяни потребують захисту від можливої помсти тих осіб чи установ, про зловживання яких вони надають інформацію. Законопроект про викривачів був зареєстрований в Раді ще в 2016 року, однак до сесійної зали так і не дійшов. Свій варіант тексту у 2018 році підготували і в НАЗК, однак він був розкритикований громадськими експертами і у підсумку теж не зайшов далеко у процедурних хащах вітчизняного законотворчого процесу.

Підсумовуючи, питання удосконалення антикорупційного законодавства та посилення спроможності антикорупційних інституцій вимагатимуть не лише політичної волі, але й насамперед комплексної програми дій. Саме вона є найкращим свідченням серйозності намірів партій щодо змін в країні та подолання системної корупції.

Автор: Ігор Мошенець, аналітик ГО "Центр UA"

Важливо: Nota bene: культура, туризм і молодь в програмах партій