Ми не просто воюємо – ми задаємо тренди світової війни

Українці переписують історію ведення бойових дій, українці створюють нові роди та сили військ. Українці зараз розгортають та відновлюють власний ВПК, який розвалювали 30 років з моменту отримання незалежності України. Далі читайте в ексклюзивній колонці для 24 Каналу.

Дивіться також Коли "патріоти" бояться пікселя: правда, яку не хочуть чути ухилянти

Україна знищила корабель морським дроном. Україна знищила підводний човен крилатою ракетою. Україна створила новий рід військ – безпілотні системи.

Створення нового роду військ – це і про навчання, і про кодифікацію нової зброї, і про організаційні процеси, і про переведення людей, і про забезпечення та логістику. В жодній країні НАТО немає такого роду військ.

Річ не в тому, що немає дронів. Річ у виокремленні в окремий рід військ. Україна почала збивати ворожі "Шахеди" дронами. Україна знищила морським дроном винищувач. Україна знищила стратегічні бомбардувальники FPV-дронами. Україна за три роки перейшла до серйозної роботизованої війни.

Наша країна показала такі масштабні та безпрецедентні розвідувальні та тактичні операції, що досі світ не може оговтатися від здивування.

Ви уявляєте, скільки в грошах коштує нашому ворогу розвінчування міфу про неможливість збити крилату ракету "Іскандер" установкою, яку розробили у 1976 році? Навіть самі розробники не сподівались на такий успіх.

Українці навчились збивати ворожі дрони з автоматів. А дівчина, вихователька в дитячому садочку, показала, що крилату ракету можна збити з "Ігли".

Українці навчились крутити дрони, переробляти браковані міни на нормальні та їх використовувати за призначенням.

Світ, який давав нам два-три дні на захоплення Києва, не може повірити досі, що ми четвертий рік повномасштабного вторгнення стоїмо. У тилу ми переживаємо втрату рідних, втрату майна, повітряні тривоги та обстріли майже щодня, але ми стоїмо. Ми вчимо та виховуємо дітей, саджаємо картоплю, радіємо успіхам наших військових і не зважаючи на те, що кожен з нас сплачує податки, які йдуть на війну, ми продовжуємо донатити. Складно, тяжко, важко, інколи нестерпно, але ми стоїмо.

Який Ізраїль з Моссадом?
Яка Спарта?
Яке НАТО?

Ми воюємо з країною, яка утричі більша за територією, в три-чотири рази більша за населенням, у якої вдесятеро більше ВВП та відсоток ВВП, який йде на війну.

Ми вже довели всьому світу, що не просто маємо право бути в НАТО, а що скоро НАТО буде проситися вступити у військовий союз з Україною.

Врешті-решт, ми ще досі у своєму розумі, що також вкрай важливо.

Але те, що ми справді у своєму розумі – це не точно.