За даними СБУ, операція завдала Росії збитків на суму близько 7 мільярдів доларів. Знищено 34% російських носіїв крилатих ракет, передає 24 Канал.

Дивіться також З'явилися перші супутникові знімки аеродрому "Бєлая" після атаки БпЛА

Що показала операція "Павутина" та які матиме наслідки

В Інституті вивчення війни зауважили, що Україна продовжує вдосконалювати технології та тактику використання безпілотників, щоб успішно вражати російську військову інфраструктуру в тилу.

СБУ інноваційно використала вантажівки для запуску FPV-дрони безпосередньо на території Росії поблизу цілей. Це дозволило:

  • уникнути дії російських систем радіоелектронної боротьби;
  • не дати окупантам достатньо часу на реагування;
  • вперше здійснити атаку дронами під час війни по об'єкту в Сибіру.

Застосування саме FPV-дронів, а не великих літальних дронів, дало змогу зберегти раптовість, завдати максимальної шкоди та зменшити вікно для відповіді з боку Росії.

Аналітики зазначають, що операція з ураження стратегічної авіації може хоча б тимчасово обмежити здатність Росії до атак дронами та ракетами на Україну.

1 червня СБУ атакувала літаки, з яких Росія запускає крилаті ракети по Україні, а також системи дальнього радіолокаційного виявлення та управління, які використовуються для виявлення ППО України та координації дій російських винищувачів.

Ворог регулярно застосовує Ту-95 і Ту-22М3 для атак крилатими ракетами Х-101/Х-555 і Х-59/69 по Україні. Раніше збиття літаків А-50 вже тимчасово обмежувало активність російської авіації над Україною.

Операція "Павутина" змусить російське керівництво розглядати можливість перегрупування систем ППО для покриття ширшої території та, ймовірно, розгортання мобільних груп ППО, які зможуть швидко реагувати на подібні атаки в майбутньому.

Кремлю, ймовірно, буде складно відновити авіатехніку, знищену чи пошкоджену українськими силами.

Українські джерела останнім часом зазначали, що Росія все частіше використовує літаки Су, а не стратегічні бомбардувальники, для запуску крилатих ракет. Імовірно, це пов'язано з небажанням ризикувати залишками стратегічної авіації, що свідчить про занепокоєння Москви щодо обмеженої кількості таких літаків.