Про це Суспільному розповів заступник начальника штабу Харківської зенітної ракетної бригади Олександр.

Дивіться також Між модульними реакторами й Чорнобилем: чи слід перезапускати ЧАЕС, скільки АЕС втратила Україна

Збиття КАБів над Харковом

Військовий розповів, що для того, аби протистояти КАБам потрібно мати високоманеврові дивізіони, які розгортаються за п’ять хвилин, а згортаються – за дві.

Він повинен заходити, грубо кажучи, за окружну, якщо ми кажемо про Харків, тобто десь до Руської Лозової. У тій зоні постійно триває розвідка, 10 – 15 російських розвідників висить постійно, їх дуже багато. З моменту заходу дивізіону на ту точку, після початку й випромінення, буде три – чотири хвилини до завдання по ньому удару або протирадіолокаційною ракетою, або наземним балістичним комплексом типу "Іскандера", або ракетою по наземному базуванню С-400,
– поділився Олександр.

Для цього можна було використовувати, наприклад, Nasams або Iris-T. Проте вартість ракет до цих комплексів вище, аніж вартість КАБа. Окрім цього, кількість ракет обмежена.

Заступник начальника штабу пояснив, що якщо поставити три батареї Nasams на Харківському напрямку, то всього за дві – три доби Україна витратить всі запаси до комплексу. І так наша держава вже не зможе захищати серйозні інфраструктурні об’єкти, як от 750-кіловатні підстанції, ТЕЦ, газорозподільчі станції. Доводиться визначати, що доцільніше прикрити.

"Використання кожної ракети, кожного комплексу – це рішення відповідних керівників. Куди ці дві чи три ракети, які до нас зайшли, відправити? Чи збити три КАБи в зоні Харкова, чи прикрити підстанцію, яка живить, наприклад, Кропивницький", – вказав військовий.