Обійми з воєнним злочинцем
Сам Орбан намагається вийти з цієї ситуації, кажучи, що його зусилля потрібні якраз тому, що він передрікав, що наступними місяцями війна між Україною та Росією стане набагато жорстокіша. Мовляв, потрібно припинити вогонь і допомогти Києву та Москві сісти за стіл перемовин.
Читайте також Коли вже "це" закінчиться?
Однак на тлі цієї людиноненависницької атаки слова Орбана мають непереконливий вигляд. Сам факт того, що політик очолює уряд країни, яка головує у Євросоюзі, відвідав Москву і потис руку воєнному злочинцю Владіміру Путіну, навряд чи посилює престиж Угорщини в ЄС.
Путін не обмежився тим, що підставив лише Орбана. Прем'єр-міністру Індії Нарендру Моді довелося зустрічатися з Путіним того самого дня, коли Москва атакувала Київ та інші українські міста. На тлі цього обійми між Моді й Путіним виглядають сумнівно.
Моді це також розумів і виходив з ситуації інакше, ніж Орбан. Розмовляючи з індійськими журналістами, політик наголосив, що він виступає проти війн, у яких гинуть невинні діти. Моді не сказав прямо, про яку війну він говорить, але всі прекрасно все зрозуміли.
Ставлення Путіна до зовнішнього світу
У цій ситуації варто подивитися і на самого Путіна. З одного боку, він очолює країну, яка перебуває у справжній міжнародній ізоляції. Що б не розповідав Путін про те, що йому вдається подолати цю ізоляцію, приїзди закордонних політиків до Росії є епізодичними подіями з часу повномасштабної війни.
Мовиться не лише про західних політиків. Політики з країн Глобального Півдня, зважаючи на те, що їхні країни продовжують підтримувати вигідні економічні взаємини з Росією, намагаються не так часто відвідувати Росію. Вони змушені балансувати між цивілізованим світом і Кремлем. Вони не хочуть, щоб приїзди до Москви якось позначалися на тих взаєминах, які у них є зі США та ЄС.
Зауважте Зраду відставити: звідки в російських ракет західні чипи
Без проблем до Росії приїздять лише політики тих країн, які не мають серйозних взаємин із країнами цивілізованого світу. Це країни, які й самі перебувають під санкціями ЄС чи США. Також приїжджають лідери колишніх радянських республік. Але якщо порівняти, як вони відвідували Москву раніше і як нині, то можна сказати, що і в них немає великого бажання зустрічатися з Путіним.
І от є люди, які з власних політичних міркувань готові їхати зараз до Москви – Віктор Орбан і Нарендра Моді. Орбан хоче продемонструвати власну політичну вагу, насамперед не Путіну, а китайському президенту Сі Цзіньпіну. Хоче показати, що він невтомно працює над тим, щоб доносити до світу подробиці китайського "мирного плану". Орбан готовий їхати до Києва, Москви чи Пекіну, щоб показати свою важливість як політика.
А що робить Путін? Наступного дня після перебування Орбана в Росії ракетами б'є по київській дитячій лікарні. Так він ставить під сумнів всі миротворчі зусилля угорського прем'єра і сам китайський "мирний план" також.
Приїздить Моді, який стурбований китайсько-російським стратегічним партнерством, адже Китай є важливим геополітичним конкурентом Індії. Прем'єру треба, щоб Путін продовжував хороші відносини з Індією.
Його візит міг би бути такий, де Путін з погляду гостинності конкурував би з Джо Байденом, який нещодавно приймав Моді у США. Але очільник Кремля супроводив урочистий прийом на честь Моді вбивством українців.
От вам і вся сутність ставлення Путіна до зовнішнього світу. Його не дуже турбує ізоляція. Його хвилює винятково демонстрація своєї влади й жорстокості.