Маховик запустився

Після того, як Путін озвучив вигідний для себе план щодо введення миротворців, тема місії ООН на Донбасі знову стала актуальною. Як зауважив директор аналітичного центру "Політика" Микола Давидюк, світові лідери почули тільки те, що хотіли – введення миротворчої місії. І хоча бачення Заходу і Путіна щодо миротворчої місії різне, однак маховик вже запустився.


Після заяв Путіна в ООН знову повернулися до питання введення миротворців

Україна і США відмовилися від проекту Росії, яка хоче введення "блакитних шоломів" лише на лінії зіткнення. На думку України і Заходу, миротворчий контингент має перебувати на всій тимчасово окупованій території і мати доступ до україно-російського кордону, який зараз контролюється Росією і бойовиками.

Читайте також: Росія готує зміни у стратегії війни на Донбасі, – американська розвідка

Петро Порошенко під час роботи 72-ї сесії Генасамблеї ООН знову порушуватиме питання про миротворчу місію на сході України, а також планує представити свій проект. Але рішення ухвалює Радбез ООН, в якому Росія має право вето. Крім того, це непростий і тривалий процес з кількох етапів, на кожному з яких, зазначає військовий експерт Дмитро Снєгирьов, Україну чекає багато підводних каменів. Головне, що частина західних політиків не впевнена в тому, що миротворці сприятимуть вирішенню збройного конфлікту на Донбасі.

Миротворча місія для роззброєння терористів

Президент України вважає, що місія ООН повинна мати розширений мандат, який дозволить "блакитним шоломам" застосовувати зброю у разі необхідності – і не лише для самооборони. Розміщуватися миротворчий контингент має по всій території тимчасово окупованих районів Донецької та Луганської областей і обов'язково – на українсько-російському кордоні. Миротворці не тільки охоронятимуть місію ОБСЄ, але й виконуватимуть роль обов'язкового "примушення" до розмінування, роззброєння, виведення російських військ та їхніх інструкторів з території України.


Миротворці повинні посприяти роззброєнню терористів і виведенню російських військ

За словами Миколи Давидюка, миротворці ООН можуть покращити ситуацію. На Заході, говорить експерт, знають, що це російська зовнішня агресія – відповідно, і інструментарій ООН буде інший, ніж хоче Путін. Тому миротворча місія, якщо рішення ухвалять, буде не на лінії розмежування, а на україно-російському кордоні. Це допоможе нам повернути контроль над кордоном.

Більша небезпека для України – це російські найманці, терористи і сепаратисти на Донбасі,
– зауважує політолог.

В свою чергу директор Центру суспільних відносин Євген Магда нагадує: Генасамблея ООН – великий дискусійний майданчик, де можна підняти питання в масштабах всього світу.

Читайте також: На Донбасі має бути до 60 тисяч миротворців ООН, – Тука

"Треба усвідомлювати: якщо Україна не піднімає певні питання на Генасамблеї, не пропонує власні алгоритми їх вирішення, то нам нав'язуватимуть ті механізми, які можуть виявитися неприйнятними для нашої держави", – зауважує Магда.

Тому, на перший погляд, місія ООН сприятиме завершенню гарячої фази війни і стане початком поступового відновлення миру.

"Заморожений" конфлікт і пастки від Путіна

За словами Дмитра Снєгирьова, ухвалення рішення про введення миротворчої місії ООН має пройти кілька етапів, що займе не менше року. Консультації, голосування, формування бюджету, питання розміщення, логістики. Це, вважає він, зрештою, може стати глухим кутом. Вже на першому етапі консультацій, говорить експерт, можуть виникнути серйозні суперечності. Зокрема, зазначає Снєгирьов, консультації про можливість місії проходять з обома сторонам конфлікту, які повинні дати згоду.

В нашому випадку є питання щодо другої сторони конфлікту. Як відомо, Росія наполягає, що сторона конфлікту – фейкові республіки. Це викличе суперечності в ООН, а Україні буде складно довести, що не "Д/ЛНР" є сторонами конфлікту, а Росія – країна-окупант. Тим більше, що Україна доказів не надала і на законодавчому рівні не визнала Росію агресором,
– говорить експерт.

На думку Миколи Давидюка, ризик у введенні миротворчого контингенту на Донбас для України є і Росія заготовлює пастки, які будуть підточувати українську державність, і просто так на поступки щодо миротворців не піде. Тому, вважає він, Україні треба бути обережною і уважною, вникати в кожне слово, шукати підводні камені.

Якщо місія ООН буде наповнена російськими солдатами або військовими з країн, близькими до Москви, то таким чином за гроші ООН буде посилений російський вплив на Донбасі. Для України це виклик – не допустити проросійського сценарію в ООН,
– говорить експерт.

До того ж, зауважує Снєгирьов, введення миротворців ООН у всіх випадках – "замороження" конфлікту, а не його вирішення. І це на десятиліття.

"Діяльність місії призведе не до повернення окупованих територій, а до визнання квазіреспублік із незрозумілою цивільною адміністрацією, підпорядкованою ООН. В Косово миротворці введені ще в 1999 році, і чим це закінчилося? Нічим", – наголосив Дмитро Снєгирьов.


Путін на поступки не піде і готує новий "чорний план Б"

Примітно, що низка відомих західних політиків також вважає, що миротворці не вирішать проблему, а конфлікт стане "замороженим". Екс-держсекретар США Джон Керрі зазначає, що місія ООН може стати пасткою. Зокрема, наголошує він, вводити миротворчі сили на Донбас можна лише за умови контролю ними зовнішнього кордону України.

Екс-прем’єр Великобританії Девід Кемерон вважає, що миротворці ООН можуть стати новим кордоном між ОРДЛО і підконтрольними Україні територіями. В інтерв’ю "Лівому берегу" політик заявив, що справжня проблема на Донбасі полягає в тому, що там за підтримки Росії здійснюється агресія проти України. І відповіддю на це є припинення вогню, виведення всіх озброєнь, повернення контролю над східним кордоном України, а також ряд конституційних і спрямованих на децентралізацію заходів, які відображають проблеми в країні. Це, на переконання Кемерона, не повинно вимагати введення миротворчої сили.

Схожої думки дотримується і спецпредставник США по Україні Курт Волкер, який вважає, що миротворці ще більше розділять Україну.

Ще один важливий момент стосується фінансування тимчасово окупованих територій. За словами міжнародного експерта Богдана Яременка, Росія за утримання ОРДЛО платити не буде, оскільки не визнає себе учасницею конфлікту, та ще й перестане контролювати ці території. Світове співтовариство вже оплачує місію ОБСЄ. Україна на це грошей не має.

З іншого боку, якщо оцінити можливість введення місії ООН на Донбас, то ймовірність дуже низька. Росія не піде на поступки. Принаймні, на думку Євгена Магди, протягом найближчих півроку, тому що в РФ наближаються президентські вибори. А поступки – це демонстрація власної слабкості.

На переконання Давидюка, якщо Путін публічно заявив про введення миротворчого контингенту, то в нього точно є "чорний план Б". Німецьке видання Frankfurter Allgemeine відзначає, що хоча Путін у розмові з Ангелою Меркель погодився, що місія має бути розташована на всій окупованій території, це зовсім не поступка. Автор відзначає, що пропозиція Путіна може призвести до того, що окупована Росією частина України виявиться закритою від будь-якого контролю. Плюс місія ООН захищатиме бойовиків від контрударів української армії.

Однозначно, якщо Путін не побачить для себе вигідного сценарію миротворців, то Росія це рішення заблокує. З іншого боку, не можна не погодитися з тими, хто вважає, що потрібно припинити вогонь, відвести важку зброю і повернути контроль України над власним кордоном. Цей сценарій можна було б швидко реалізувати, якщо Україні надали б летальне озброєння. І не лише оборонного характеру. Тому українській владі і політикуму, в першу чергу, потрібно наполягати саме на цьому. Від проекту "блакитних шоломів" не відмовлятися, але паралельно закликати світ визнати, що Росія – агресор, і лише дипломатією її імперські апетити не зупинити.

Читайте також: Войовничий "миротворець": про нові погрози і шантаж Путіна