Курдське питання є одним із найгостріших на Близькому Сході, адже цей народ не має своєї державності, а в країнах, де вони зараз живуть, їх піддають дискримінації, були навіть і випадки геноциду.

Головне, що потрібно знати про курдів, їхні угруповання у регіоні та можливу залученість до операції США та Ізраїлю проти Ірану – читайте у матеріалі 24 Каналу.

До теми ЗМІ заявили, що курди нібито пішли у наступ на Іран: що відбувається

Курди – це великий народ без власної держави, який проживає переважно на території Туреччини, Сирії, Ірану та Іраку. Вони розмовляють кількома близькими, але різними курдськими мовами та діалектами.

Генетичні дослідження свідчать, що курди за походженням близькі до народів Кавказу та Близького Сходу, зокрема вірменів, азербайджанців, грузинів і євреїв.

За різними оцінками, у світі налічується близько 40 мільйонів курдів – це трохи менше, ніж населення України. Значна частина з них живе на території, яку називають Курдистаном.

Довідково! Курдистан – це історико-етнографічний регіон у Південно-Західній Азії, територія якого поділена між Туреччиною, Іраном, Іраком і Сирією. Водночас ця назва не є офіційною адміністративною одиницею в більшості країн. Єдиним винятком є Іракський Курдистан, який має статус автономного регіону.

Етнографічний регіон Курдистан наразі розділений на такі одиниці: у Туреччині – Північний Курдистан або Бакур, Іран – Східний Курдистан або Рожхілат, Ірак – Регіон Курдистан та Сирія – Західний Курдистан або Рожава.

Курдистан на карті
Територія етнографічного регіону Курдистан / Фото Washington Kurdish Institute

У Туреччині та Сирії влада зазвичай уникає терміна "Курдистан", натомість використовує адміністративні або ж географічні назви областей чи регіонів, які закріплені у їхніх конституціях. Попри це, курдські рухи вже понад століття періодично підіймають повстання, домагаючись більшої автономії або незалежності.

Більшість курдів сповідують іслам сунітського напрямку, однак серед них є також шиїти, християни. Такоє є єзиди, які живуть переважно на півночі Іраку і сповідують єзидизм – монотеїстичну релігію, до якої неможливо приєднатися через навернення, оскільки єзидом можна бути лише за народженням. Водночас у повсякденному житті багато курдів не вирізняються високою релігійністю.

Іракські курди
Курди, що проживають на території Іраку / Фото Getty Images

Загалом у кожній з 4 країн, де розділений Курдистан, існують свої угруповання чи навіть політичні партії цього народу.

У Туреччині це була Робітнича партія Курдистану, бойове крило якої оголосило про саморозпуск та припинення кривавого повстанського конфлікту з Анкарою у травні 2025 року. Організація оголосила, що перейшла до політичних методів боротьби за права курдів.

Зверніть увагу! Детальніше про курдів в Туреччині та Робітничу партію Курдистану ви можете прочитати – у матеріалі.

У Сирії курди є основою північних регіонів країни, які отримали назву Рожава. Курди активно брали участь у громадянській війні в Сирії та входять у військовий альянс – Сирійські демократичні сили. Після того як перехідний уряд Сирії почав розширювати свій контроль над територіями на північному сході країни, у січні 2026 року СДС підписали угоду про припинення вогню та інтеграцію до структур сирійської держави.

Іракські курди тривалий час відігравали провідну роль у курдському національному русі. Протягом більшої частини XX століття вони вели боротьбу з центральною владою в Багдаді, домагаючись автономії.

Після десятиліть конфліктів у північній частині Іраку сформувалося фактично квазідержавне утворення курдів – Іракський Курдистан. Його поява значною мірою стала можливою після двох військових кампаній у країні, які очолювали Сполучені Штати.

Регіональний уряд Курдистану має багато ознак державності — власний парламент, уряд і силові структури. Водночас політична система регіону залишається відносно слабкою, а влада часто розділена через внутрішні суперечності між різними курдськими політичними силами.

Традиційно в Іракському Курдистані домінують дві партії — Демократична партія Курдистану (ДПК), яку очолює колишній президент регіону Масуд Барзані, та Патріотичний союз Курдистану (ПСК).

Масуд Барзані
Масуд Барзані – колишній президент Іракського Курдистану / Фото Gulf International Forum

Кожна з них має власні збройні формування пешмерга. ДПК контролює переважно міста Ербіль і Дахук, тоді як ПСК разом зі своїм реформістським відгалуженням – рухом Gorran ("Зміна") – має найбільший вплив у Сулейманії. Водночас і сам ПСК поділений на кілька внутрішніх політичних груп.

У контексті операції США та Ізраїлю найцікавішими є іранські курди, які через політику Тегерана змушені були змінити своє базування на територію Іракського Курдистану.

Ще до удару США по Ірану 5 іранських курдських опозиційних угруповань, які базуються в Іракському Курдистані, оголосили про створення нової коаліції. Головна мета цієї об'єднаної структури – повалення Ісламської Республіки та здобуття курдської автономії.

До коаліції увійшли:

  • Партія свободи Курдистану (PAK);

  • Демократична партія Іранського Курдистану (PDKI);

  • Партія вільного життя Курдистану (PJAK);

  • Організація боротьби Іранського Курдистану (Khabat);

  • Комала трудящих Курдистану;

Партія вільного життя Курдистану
Бойові представниці Партія вільного життя Курдистану / Фото PJAK

Разом із тим, кілька впливових курдських політичних сил, зокрема партія "Комала Іранського Курдистану", до коаліції не приєдналися.

Іран час від часу проводить удари по курдських угрупованнях у вигнанні. Влада Тегерану визнає їх терористичними організаціями та звинувачує у роботі на інтереси США та Ізраїлю.

Увечері 4 березня міжнародні медіа повідомляли про можливу військову операцію курдських сил проти Ірану. Деякі агентства, зокрема Associated Press, із посиланням на представника Партії свободи Курдистану (ПСК) Халіля Надірі писали, що курдські формування нібито готуються до дій проти іранського режиму. Зазначалося, що частина бойових підрозділів могла переміщуватися ближче до кордону з Іраном.

Пізніше з'явилися більш гучні повідомлення. Ізраїльське видання i24News із посиланням на посадовця Коаліції політичних сил Іранського Курдистану заявило, що наземна операція нібито вже розпочалася. За їхніми даними, тисячі курдських бійців могли почати наступ, займати бойові позиції та закріплюватися на прикордонних територіях.

Інші джерела, зокрема Fox News, писали, що йдеться про ірансько-курдські збройні формування, які нібито прагнули спровокувати ширше повстання проти режиму Тегерану. Також повідомлялося, що Ізраїль надає підтримку курдським силам, щоб вони змогли контролювати окремі райони Ірану та кинути виклик владі.

Водночас іранські ЗМІ та Міністерство розвідки повідомляли про превентивні удари Корпусу вартових ісламської революції по курдах в Іраку. За їхніми даними, кілька позицій курдських бойовиків було знищено, а угруповання зазнали значних втрат під час спроби проникнення з західного кордону.

Проте вже вночі 5 березня курдські джерела спростували повідомлення про масштабний наступ. Видання Rudaw із посиланням на опозиційні курдські групи зазначило, що переміщення окремих підрозділів були неправильно витлумачені, і жодної повноцінної наземної операції на території Ірану наразі не проводиться.

Крім того, представники влади Іракського Курдистану підкреслили, що регіон не має наміру втягуватися у конфлікт. Президент автономного уряду Нечирван Барзані заявив, що Курдистан залишиться нейтральним і продовжить виконувати роль фактора стабільності та миру в регіоні.

Представниця Партії свободи Курдистану також заявила, що повідомлення про "наступ" не відповідають дійсності. Вона зазначила, що жоден боєць пешмерга, збройних формувань Іракського Курдистану, не змінював позицій, і переміщення підрозділів наразі не відбувається.

У ПСК наголосили, що не розпочнуть наступ без повітряної підтримки та допомоги США.

Йдеться не про години чи дні. Ми не можемо рухатися, якщо повітря над нами не буде чистим. Нам потрібно побачити знищення складів зі зброєю. Інакше це буде самогубством,
– підкреслила представниця партії.

Видання CNN писало, що Центральне розвідувальне управління США працює над озброєнням курдських сил, щоб стимулювати народне повстання в Ірані та повалити режим. Джерела видання повідомляють, що адміністрація Трампа активно веде переговори з іранською опозицією та курдськими лідерами в Іраку про військову підтримку.

За словами співрозмовників, Дональд Трамп поспілкувався з президентом Іранської демократичної партії Курдистану (KDPI) Мустафою Хіджрі. KDPI раніше була однією з цілей Корпусу вартових ісламської революції.

Журналісти писали, що, очікується, що курдські опозиційні сили незабаром почнуть наземну операцію на заході Ірану. Три джерела також повідомили, що 1 березня Трамп провів телефонні розмови з лідерами курдів в Іраку.

Політтехнолог Тарас Загородній в етері 24 Каналу наголосив, що, цілком ймовірно, що США можуть домовитися з курдами й залучити їх до наземної операції. Але поки незрозуміло, як американці візьмуть під контроль нафту Ірану.

Тож наразі всі продовжують спостерігати за подіями в Ірані та операцію США з Ізраїлем. Водночас питання можливого наступу курдів на іранську територію – лишається відкритим.