Ця клініка майже не відрізняється від інших українських провінційних лікарень. Тут такі ж переповнені багатомісні палати. А в коридорах чути той самий запах хлорки. Особливість лікарні помітно лише на вікнах. Кожна шибка хрест-навхрест тут заклеєна коричневим скотчем.
Горлівська психіатрична лікарня змушена працювати у скрутних умовах. І справа не лише в регулярних обстрілах міста. З початку боїв, половина персоналу виїхала. Хоча пацієнтів тут явно не поменшало.
Головний лікар клініки Тетяна Сергунова нарікає – коштів на утримання закладу немає. Після того, як владу тут захопили бойовики, Київ відмовився фінансувати окуповані території.
Оскільки українська влада через окупацію забезпечити клініку і пацієнтів не може, нею опікуються міжнародні організації. Координатор Лікарів без кордонів Франкін Фріаз каже, — така ситуація майже у всіх медичних закладах зони АТО.
Всяку допомогу тут приймають радо. Хоча самі пацієнти мріють не про нові матраци. В перервах між процедурами моляться про одне — щоб війна під їхніми вікнами врешті завершилась.