Найкривавіше бомбардування в історії воєн: як Хіросіму й Нагасакі стерли з лиця Землі
Альянти активно вдавалися до повітряного терору, щоб змусити Японію капітулювати у Другій світовій війні. Навесні 1942 року американці вперше атакували територію країни у такий спосіб.
Рейд під командуванням Гарольда Дуліттла був помстою за Перл-Гарбор. Він мав радше політичне значення, аніж військове.
Читайте також Нищівні бомби Третього Рейху: як Роттердам й Лондон постраждали від потужних авіанальотів
Початок авіаударів США по Японії
З авіаносця "Хорнет" у західній частині Тихого океану злетіли 16 бомбардувальників і напали на міста на острові Хонсю. Зокрема, на Токіо. З того часу США систематично завдавали авіаударів по містах Імперії Висхідного Сонця.
Базувалися вони в 1944 році спочатку в Індії, літаючи через китайські аеродроми. У самому Китаї робити це було надто складно. Американці доставляли туди запаси палива. Ці літаки приземлялись, заправлялись і далі йшли на цілі в Токіо,
– розповів доктор історичних наук Андрій Харук.
Спочатку нальоти американців були короткими і малоефективними. Ситуація змінилася тоді, коли у серпні 1944 року США захопили Маріанські острови. На островах Гуам і Сайпан вони побудували 3 авіабази. Від Гуаму до Токіо – всього 1,5 тисячі кілометрів.
Найпотужніших авіаударів Імперія Вранішнього Сонця зазнала у 1945 році. Тоді американці ставили перед собою 2 завдання:
- зламати дух цивільного населення;
- підірвати економіку.
Японські заводи були незручною мішенню для авіанальотів. Насамперед через компактні розміри.
"В деякій літературі зазначено, що підприємства мали в середньому по 30 осіб. Однак не може таке підприємство робити у великій кількості кораблі й озброєння", – наголосив воєнний історик Андрій Швачко.
До теми Під ногами плавився асфальт, а люди задихались у підвалах: нищівні удари для Гамбурга
Ціль – Токіо
Завдання американським бомбардувальникам ускладнювали й особливості рельєфу японських островів. Вже у 1945 році американці вирішили зосередити удар не по заводах, розсіяних сільською місцевістю, а обрали ціллю Токіо. Для удару по столиці ворожої імперії американський генерал Кертіс Лемей розробив план операції Meetinghouse.
Кертіс Емерсон Лемей / Фото United States Air Force
Літаки, рухаючи 3 ешелонами, мали скидати запалювальні бомби кожні 15 метрів. До участі в операції залучили найкращих американських стратегічних бомбардувальників Другої світової війни – Boeing B-29 або так звані "суперфортеці".
Японські винищувачі не могли за ними вгнатися. Вони розвивали швидкість до 600 кілометрів на годину. Токіо на той час – це переважно дерев'яна забудова. Піднести сірник і все згорить,
– розповів доктор історичних наук Андрій Харук.
Авіаналіт почався вночі 10 березня. Бомби скидали із висоти 3 тисячі метрів. Запалювальні бомби й напалм сипалися на голови японцям упродовж кількох годин.
Токіо у вогні після бомбардування / Фото Wikiwand
Якими були втрати після бомбардування
Авіаналіт викликав вогняний смерч, як під час бомбардувань союзниками Гамбурга й Дрездена. Очевидці розповідали, що у річці Суміда закипіла вода. За підрахунками американців, впродовж однієї ночі загинуло близько 100 тисяч токійців. Японці називали втричі більшу цифру. Люди згоряли живцем, задихалися в укриттях і помирали від жахливих опіків. Згодом Кертіс Лемей сказав, що якби США програли Другу світову війну, його б судили як воєнного злочинця. Ще півтора мільйона токійців залишилися без даху над головою.
Американці теж зазнали втрат. Вогняний смерч спричинив таку турбулентність, що ті літаки, які йшли останніми, втрачали управління. Додому не повернулося 14 "суперфортець".
Читайте також Наприкінці не було з ким воювати: конфлікт Болівії та Парагваю призвів до незворотних наслідків
Американці очікували, що масштаби трагедії в Токіо змусять Японію скласти зброю. Однак несподівано для США ворог не пішов на такий крок. Навіть після капітуляції Німеччини в травні 1945 року Країна Висхідного Сонця не вийшла із війни. Бойові дії на Тихому океані тривали.
За кожний острів японці вмирали й воювали так, ніби це був їхній останній бій. Психологія японського воїна зовсім інша, ніж європейця чи американця,
– наголосив воєнний історик Андрій Швачко.
Військові аналітики США підрахували, що у разі повномасштабної висадки на японські острови втрати їхніх збройних сил будуть колосальними. Тоді американці застосували нищівну зброю, яку досі в історії людства ніхто не використовував поза межами військових полігонів.
Вибух плутонієвої бомби "Гаджет"
Ще у 1942 році Франклін Рузвельт створив Урановий комітет, який прийняв секретну атомну програму – "Мангеттенський проєкт". У результаті видатні вчені зі США, Великої Британії, Канади й Німеччини створили перші у світі зразки ядерної бомби.
Вчені створили перші у світі зразки ядерної бомби / Фото Timetoast
Спершу нову смертоносну зброю перевірили у пустелі Невада, на полігоні Аламогордо. Випробування назвали "Трініті" або "Трійця". Плутонієва бомба, яку підірвали в липні 1945 року, отримала назву "Гаджет". Ніхто не міг спрогнозувати, яку потужність матиме вибух.
Звучали версії, що нова зброя може знищити ввесь штат Нью-Мексико або ж випалити кисень на всій планеті. Через це вчені навіть влаштували тоталізатор. Найточнішим виявися прогноз фізика Ісидора Айзека Рабі. Він поставив на 18 тисяч тонн в тротиловому еквіваленті. Вибух мав потужність 21 тисячу тонн. Вибух було видно за 320 кілометрів і чутно за 130 кілометрів.
Фізик Отто Роберт Фріш згадував, що піщані бархани на краю пустелі загорілися дуже яскравим світлом, майже без кольору й форми. Об'єкт на горизонті виглядав як маленьке сонце. Він був занадто яскравим — на нього було неможливо дивитися.
Через кілька тижнів американці скинули ядерну бомбу вже не на мертві піски пустелі, а на місто із населенням понад 400 тисяч осіб. Наприкінці липня крейсер "Індіанаполіс" доставив атомну бомбу, яку назвали "Малюком", на Тініан – один із Маріанських островів у Тихому океані. Додому корабель вже не повернувся. У Філіппінському морі його торпедувала японська субмарина.
Вода поглинула крейсер дуже швидко – за 12 хвилин. З 1 200 військових, які були на борту, врятувалася лише чверть особового складу. Решта затонули разом із кораблем, померли від зневоднення чи стали здобиччю акул. Це була найбільша втрата в історії військово-морського флоту США.
Ядерне бомбардування Хіросіми
З острова Тініан у напрямку Хіросіми 6 серпня о 1:27 ночі вирушили 3 літаки. Один із них – "суперфортеця" "Енола Гей" ніс на борту атомну бомбу. Пілот Пол Тібеттс назвав смертоносний бомбардувальник на честь своєї матері. Два інші літаки – Great Artist і Necessary Evil мали описати потужність вибуху й зафільмувати його. "Вантаж смерті" скинули з літака на висоті 9 300 метрів. За пів кілометра від землі "Малюк" вибухнув.
Грибоподібна хмара над Хіросімою / Фото George Robert Caron
Бомба утворила величезну вогняну кулю температурою 4 000 градусів. Вибухова хвиля утворила руйнівний вітер швидкістю до 800 кілометрів на годину. Далі виник так званий "ядерний гриб" висотою 20 кілометрів.
До яких наслідків призвів вибух
Атомний вибух спричинив небачений досі людством ефект. Майже усі люди, які були на вулиці в радіусі кілометра від епіцентру вибуху, загинули від потужного світлового випромінювання. Дерев'яні будівлі вмить перетворювалися на попіл, плавилася черепиця, вигоряла трава, птахи гинули на льоту, а сухі матеріали займалися за 2 кілометри від епіцентру.
У Хіросімі спалахнули пожежі, які об'єдналися у вогняний смерч, а він вбивав усе живе на своєму шляху. Радіоактивна чорна хмара з домішками пилу й ґрунту заступила сонце. Згодом вона випала на землю отруйним дощем.
3 кольори характеризують для мене той день. Чорний, бо вибух відрізав сонячне світло і занурив світ у темряву, червоний як символ крові, яка текла з поранених, і коричневий — колір спаленої шкіри,
– згадувала жителька Хіросіми Акіко Такакура.
Безпосередньо від вибуху загинуло близько 70 тисяч людей. Протягом наступних років від променевої хвороби померли ще десятки тисяч мешканців Хіросіми. Японці були нажахані наслідками нової смертельної зброї.
Наступного дня американська преса вибухнула пропагандистськими заголовками: "Бомба, яка змінила світ", "Америка відкрила нову еру війни", "Трумен попереджає про дощ руйнації".
Нищівний удар по Нагасакі
На Хіросімі США не зупинилися й вже через 3 дні застосували смертоносне знаряддя знову. Цього разу вдарили по Нагасакі. Спершу місто було резервною мішенню, але постраждало через фатальний збіг обставин.
До теми Сотні торговельних кораблів ставали жертвами сомалійських піратів: як діяли грабіжники
Посеред ночі 9 серпня бомбардувальник під командуванням Чарльза Суїні вирушив з острова Тініан. На борту була плутонієва бомба, призначена для потужного промислового міста Кокура. Однак його щільно закрили хмари. Через це Суїні взяв курс на запасну ціль, розташовану за 200 кілометрів, Нагасакі.
Це місто теж було оповите хмарами, але навідник зумів прицілитися через невеликий просвіт, орієнтуючись по силуету стадіону. На відміну від дерев'яної Хіросіми, більшість будівель Нагасакі були цегляними або залізобетонними. Саме ж місто було розташоване у западині й це трохи пом'якшило масштаби ураження. Руйнування Нагасакі спричинила бомба "Товстун", внаслідок якої пролунав вибух потужністю в 21 тонну в тротиловому еквіваленті.
Хмара над Нагасакі внаслідок вибуху / Фото Charles Levy
Якими були наслідки
Від вибухів миттєво загинули 60 тисяч жителів Нагасакі. Повністю або частково були зруйновані споруди за 10 кілометрів від епіцентру ураження.
Акт про капітуляцію Японії
Уже наступного дня після бомбардування Нагасакі імперія оголосила про готовність скласти зброю. Ще через кілька тижнів на лінкорі "Міссурі" міністр закордонних справ Японії Мамору Сігеміцу і начальник Генштабу Есідзіро Умедзу офіційно підписали Акт капітуляції, поставивши крапку в Другій світовій війні.
Людей, які пережили ядерні атаки, називають хібакуся. До 60-х років минулого століття вони зазнавали дискримінації та утисків. Через брак інформацїї їх вважали заразними. Люди боялися з ними спілкуватися, приймати на роботу та створювати з ними сім'ю.
Повоєнний світ так змінився, що американці висловлюють співчуття. Важливо, щоб ця травма існувала в ментальному просторі як нагадування про потенційну можливість такої масакри,
– заявив психоаналітик Ростислав Гривул.
Як відбудовували країну
Попри те, що міста були майже повністю спустошені, японський уряд відбудував їх блискавично швидко – менш ніж за 20 років. Зараз Хіросіма є квітучим індустріальним містом.
Про трагедію минулого століття тут нагадує Хіросімський меморіал миру. Атомну бомбу у 1945 році скинули якраз поблизу нього. Водночас портове місто Нагасакі перетворилося на один із найпопулярніших туристичних центрів Японії.