До 800 мін за ніч, – генерал-лейтенант Луньов пригадав героїчну оборону Донецького аеропорту

Відомо, що перший бій за Донецький аеропорт відбувся 26 травня 2014 року, коли українські військові вибили сепаратистів і росіян з нового терміналу. Відтоді навколо аеропорту було відносно тихо, але на початку вересня 2014 року там знову спалахнули бої.

Дивіться також Кіборги вистояли, не встояв бетон: в Україні вшановують захисників Донецького аеропорту

Луньов розповів про оборону Донецького аеропорту

Полковник Ігор Луньов, за наказом керівника АТО здійснював координацію і керівництво діями сил і засобів, які обороняли Донецький аеропорт.

Чоловік пригадує, що Максим Миргородський отримав завдання відновити становище, і виконав його. Бій був важким, українські бійці втратили два БТР, загинули 11 десантників. Саме тоді танк під командуванням майора Євгена "Адама" Межевікіна знищив один російський Т-72 разом з екіпажем і підбив інший танк противника.

З того часу і до кінця листопада 2014 року за оборону Донецького аеропорту фактично відповідала 79-та бригада. "Майк" був постійно на зв’язку з командирами рот, але користувався мобільними телефонами.

Перше, що треба було зробити, – налагодити безперебійний зв’язок між підрозділами. Я привіз два ретранслятори, один ми поставили в Пісках, другий – в Авдіївці на дев’ятиповерхівці, і ми отримали нормальний транкінговий зв’язок,
– розповів Луньов.

За його словами, тоді було важливо налагодити роботу артилерії, це був другий крок.

Генерал-лейтенант пригадав, що тоді у бійців було дві батареї 120-міліметрових мінометів, батарея гаубиць Д-30, неповна батарея 152-мм САУ 2С3 "Акація" та декілька "Градів". Саме з цим артилерійським угрупованням вони почали активно діяти. Бійці визначили орієнтири, цілі, а тоді пристріляли їх.

Як зазначив Луньов, за два тижні від заявки на ураження до прильоту наших снарядів минало 40 секунд.

Про напругу боїв скажу так – бувало, що мінометники випускали за ніч до 800 мін,
– зазначив генерал-лейтенант.

Одночасно була налагоджена робота розвідки. Відомо, що безпілотників практично не було, там працював один добровольчий підрозділ "Аеророзвідка" з Пісків, від позиції Івана "Гнома" Начовного. Втім, цього було замало.

Українські захисники використовували камери, що були встановлені на будинках у Донецьку і розгорнуті в напрямку аеропорту. У такий спосіб військові деякий час мали інформацію у прямому ефірі. Однак пізніше російські окупанти дізналися про це та знищили камери.

Луньов зауважив, що тактика сепаратистів була одна й та ж. Кожного ранку по українських позиціях починала працювати ворожа автоматична зенітна установка ЗУ-23М, потім виїжджали танки, далі починалась атака на термінал.

Боєць розповів, що розуміючи їхню стратегію, українські захисники одного разу завдали удар по позиціях росіян приблизно за годину до початку атаки. Того дня відповіді від окупантів не було.

Атакували нас, так би мовити, всяким збродом – наркомани, алкоголіки, зеки, а за їхніми спинами працювали російські снайпери та спецпризначенці, танкісти,
– наголосив Луньов.

За словами генерал-лейтенанта, четвертим кроком стало розв'язання питання щодо ротацій підрозділів у терміналі. Коли уже було зрозуміло, що ця оборона буде довгою, то почали міняти бійців, які її тримали.

На думку Луньова, саме завдяки зв'язку, роботи артилерії, розвідки та ротації особового складу вдалося утримувати термінал до кінця січня.

Початок складних боїв за Донецький аеропорт: коротко

• Наприкінці вересня 2014 року становище стало вкрай важким. Був поранений керівник оборони аеропорту полковник Олександр Трепак "Редут". Захисники Донецького аеропорту зазнавали втрат.
• У ті дні оборону аеропорту і Пісків здійснювали підрозділи 93-ї механізованої бригади, 3-го полку спецпризначення, частини добровольчого корпусу "Правий сектор" та інші підрозділи Сил оборони України.
• 28 вересня 2014 року в Донецький аеропорт заходили десантники 1-го батальйону 79-ї бригади. Командував ними майор Максим Миргородський "Майк", який наразі є командувачем Десантно-штурмових військ ЗСУ.