За даними джерел 24 каналу в українських спецслужбах, майже у кожній батальйонній тактичній групі загарбників є чимало солдатів, які вимагають повернення додому. Втім, відпускати невмотивованих бійців генералітет не збирається, оскільки тоді військо розбіжиться, а путінські завдання ніколи не будуть виконані.

Дивіться також Провал захоплення Лисичанська призвів до стрілянини між росіянами та бойовиками Донбасу

Женуть у наступ власні війська очільники російської армії фактично без перерви, не особливо переймаючись долею особового складу.

Показові розстріли та погрози децимацією

  • У деяких ротах військ Росії, що перебувають під Мар'їнкою, українські спецслужби зафіксували тотальну відмову військових йти у бій. Через тваринний страх перед ЗСУ після того, як з бою із 120 місцевих бойовиків повернулося лише троє, росіяни ледве не збунтувалися.
  • Прапорщик ЗС Росії, якого через загибель керівництва призначили командувати ротою, не зміг приборкати підлеглих та звернувся до заступника начальника штабу з вимогою повернення всіх до Росії.
  • Через невиконання наказу зверху наступного дня після відмови до місця дислокації підрозділу прибув каральний загін ФСБшників та особисто очільник штабу армії. Перед всім особовим складом прапорщика розстріляли, а на його посаду призначили іншого солдата.
  • Після показової страти підполковник наказав всім тримати інцидент у таємниці, а військовим пригрозив децимацією у випадку, якщо вони хоча б раз заїкнуться про відмову участі в бойових діях.

Ніхто не знає, як врятуватися

Випадки подібних масових відмов через страх бути вбитим чи важкопораненим фіксуються майже на кожній ділянці фронту. Попри це, російські підрозділи вперто йдуть у бій. Зокрема, через те, що такий саме страх вони відчувають перед генералітетом армії. Ніхто з окупантів не знає, як врятуватися від участі у війні. Через це вони масово звертаються до родичів та благають, аби ті витягли їх з України в будь-який спосіб.

У розмовах між собою російські окупанти зазначають, що їм фактично немає куди відступати. Для того, щоб хоч якось притупляти страх, строковики почали вживати наркотичні засоби. Зокрема, у старих російських аптечках деякі загарбники знайшли промедол, яким почали замінювати "фронтові 50 грамів". Після "успішного випробування" військові почали обносити будь-які доступні їм аптеки, де можна знайди пігулки чи розчин цього препарату.

Як тільки офіцери збагнули, що строковиків, контрактників та мобілізованих набагато простіше погнати у бій під дією наркотиків, до передової одразу почали завозити цілі ящики з промедолом. У багатьох підрозділах пігулки роздають розсипом, пояснюючи, що вони є "бойовими препаратами, які тестує міністерство оборони Росії".

У місцевих бойовиків, мобілізованих та російських вояк, які вже випробували на собі дію наркотику, панічні атаки припинялися на час дії пігулок. Через це ординці просять офіцерів дістати їм якомога більше "бойової речовини" для використання на полі бою.

Артилеристи не бояться

Якщо ж аналізувати загальну небезпеку збройних сил Росії для українських військових, то зовсім не можна казати, що злам морального духу ворога є остаточною перемогою. Загарбники мають вдосталь вмотивованих нелюдів, неонацистів, професійних артилеристів та льотчиків. Саме вони являють собою найбільшу небезпеку для захисників України, оскільки наразі позиції ЗСУ постійно перебувають під обстрілом важких калібрів та ударами з неба. Піхотні атаки відбуваються лише після довготривалих артнальотів.

На жаль, більшість російських артилеристів та пілотів не відчувають панічного страху. Крім того, в українських спецслужбах кажуть, що російське командування зберігає повний контроль над багатьма батальйонними тактичними групами, тому, на жаль, зведені угруповання бойовиків ОРДЛО та армії Росії досі становлять значну небезпеку для України.