За даними джерел 24 каналу у розвідці, загарбники, які насправді беруть участь у боях під Маріуполем, а також ті, хто перебував на передовій під Києвом, були лише формально вписані до росгвардії Чеченської республіки.
Дивіться також Хто причетний до злочинів кадировців в Україні: ФСБ злили дані нашій розвідці
Насправді ж на передову закидали навіть не срочників, а взагалі не пов'язаних зі службою у правоохоронних органів.
Без пояснень етапували до Донецька та закинули під Маріуполь
- Яскравим прикладом того, як воюють кадировці, може слугувати доля Асланбека Хузієва, який здався у полон захисникам Маріуполя 28 березня.
- 31-річний терорист з паспортом 96 04 759648, виданим 20.07.2004 року відділом внутрішніх справ Шалінського району Чеченської Республіки має ІПН: 201203797854.
- Прописаний він у 22 квартирі 10 будинку селища Чирі-Юрт Шалинського району Чеченської республіки, воював в Україні з початку російського вторгнення.
- Ніякого стосунку до військових чи правоохоронних підрозділів впродовж свого не надто щасливого життя ніколи не мав.
Як з'ясували розвідники, Хузієв при собі мав документи росгвардії Чечні, видані фактично заднім числом.
Асланбек Хузієв перебуває у полоні ЗСУ / Фото з соцмереж
Скоріш за все, військовий квиток та інші папери окупант отримав у Донецьку. Втім, набагато цікавіше, як само він опинився у захопленому росіянами місті, адже до початку війни окупант відбував покарання у в'язниці.
Полонений "кадировець" / Фото з соцмереж
Десь за тиждень до повномасштабного вторгнення Асланбека разом з іншими в'язнями примусово посадили на поїзд та під охороною етапували на Донбас.
"Мобілізованим" пояснили, що вони мають взяти участь у бойових діях, після чого отримають амністію. Ніяких варіантів щодо ймовірної відмови нікому з них не пропонували.
Більшість групи знищили бійці "Азову"
Оскільки ж Хузієв та інші чеченці насправді до тікток-загонів Кадирова не належали, їх насправді закинули у бої. Без підготовки та якихось інструкцій. Аби мобілізовані в такий спосіб "солдати" не втекли, їх обіцяли розстрілювати свої ж. Однак вижити у м'ясорубці під Маріуполем судилося далеко не всім. Угруповання, які окупанти закидували у лобову атаку на азовців та морпіхів, понесли таких втрат, що більшість підрозділів за місяць боїв були просто знищені.
Тим не менш, за рахунок чисельності гарматного м'яса, тотальної переваги у повітрі, а також показовому знищенню будівель росіяни все ж таки змогли частково зайти у місто. Втім, українські захисники навіть за такої ситуації продовжують успішно відбивати атаки окупантів. Групу, в якій був Хузієв, "азовці" знищили майже повністю. Сам чеченець вирішив здатися, оскільки втекти, як справжній кадировець, він не міг.