Чому підприємствам можуть анулювати бронь?

Мова йде про зменшення кількості критично важливих підприємств на 10 – 20%. Про це розповів нардеп Руслан Горбенко, пише "Телеграф".

Дивіться також Бездіяльність – незаконна: суди штрафують керівників ТЦК за ігнорування рішень

За словами депутата, підхід до бронювання мають переглянути з урахуванням двох ключових факторів – потреб армії та економіки. З одного боку, бізнес має працювати і наповнювати бюджет. З іншого – система не повинна використовуватись формально.

На сьогодні є умовно негласний наказ, щоб зменшити кількість критичних підприємств від 10 до 20%. Тому критерії для отримання критичності кожного кварталу підвищуються,
– каже Горбенко.

Це означає, що компаніям стане складніше отримати або зберегти статус критично важливих.

Чому виникла така потреба?

У парламенті визнають: нинішня система бронювання має слабкі місця. Частина підприємств отримує статус, але не демонструє відповідної економічної ефективності. Йдеться, зокрема, про ситуації, коли:

  • кількість працівників зростає, а виробництво – ні
  • бізнес формально відповідає критеріям, але фактично не є критичним
  • бронювання використовується як інструмент уникнення мобілізації

Саме тому держава поступово переходить від масового надання статусів до їх перевірки.

За словами Горбенка, перевірки підприємств із бронюванням уже відбуваються. До них залучають не лише представників ТЦК, а й співробітників СБУ – щоб мінімізувати корупційні ризики.

Окремий акцент роблять на оборонно-промисловому комплексі, де деякі підприємства мають 100% бронювання працівників.

Якщо 100 людей виробляло продукцію на 100 мільйонів гривень, а раптом на підприємстві стало 200 людей, а виробляти продукції вони змогли на 120 мільйонів, то тут треба перевіряти ці підприємства,
– пояснив нардеп.

Фактично мова йде про перевірку ефективності: чи відповідає кількість заброньованих реальному внеску підприємства.

Що це означає для бізнесу?

Підприємствам україни варто очікувати наступних змін:

  1. Жорсткіші критерії отримання статусу
  2. Регулярні перевірки діяльності
  3. Необхідність доводити економічну ефективність
  4. Ризик втрати бронювання для частини працівників

Також обговорюється впровадження цифрових інструментів контролю. Зокрема, використання аналітики та штучного інтелекту для виявлення зловживань.

До слова, експерти ринку праці та економісти відзначають, що система бронювання створювалася як антикризовий механізм, але з часом стала надто масовою. Це призвело до кількох ефектів:

  • перекоси на ринку праці
  • зниження ефективності частини підприємств
  • нерівні умови для бізнесу

Посилення контролю може зробити систему більш прозорою, але водночас створює додаткові ризики для компаній, які реально працюють і залежать від кадрів.

Зауважте! Україна переходить до жорсткішої моделі бронювання. Якщо раніше головним було зберегти бізнес під час війни, то тепер – забезпечити ефективність і прозорість. Для компаній це означає нову реальність: статус критично важливого доведеться не просто отримати, а постійно підтверджувати.

Що про це кажуть в Офісі Президента?

Заступника керівника Офісу Президента Віктор Микита зазначив, що зараз не варто лякати бізнес скасуванням статусу критичності, ніби це якась "привілейована індульгенція".

За його словами, квота бронювання на рівні 50% від усіх військовозобов’язаних – це вже граничний рівень, за якого підприємства можуть функціонувати. Менше – і багато з них просто не витримають.

  • У 2025 році бізнес забезпечив бюджету близько 1,2 трильйона гривень податків і зборів.
  • Саме ці кошти фінансують армію, державу та базові речі – зарплати вчителів, лікарів, енергетиків.
  • І водночас ці ж гроші дозволяють існувати системі, яка сьогодні критикує бізнес і ставить під сумнів його роль.

Тому посадовець радить тим, хто просуває ідеї про скасування "критичності", спочатку розібратися, як формуються місцеві бюджети і що станеться, якщо ключові працівники просто зникнуть зі своїх місць.

Скасування статусу критичності не означає автоматичного переведення працівників у Сили оборони, а скоріше навпаки – направляє їх у напрямку річки Тиса. Тому не "продавайте повітря" і "панацею", а спрямуйте свої зусилля на розробку механізмів залучення до захисту нашої країни понад 2 мільйонів українців призовного віку, які не оновили дані, та 200 тисяч військових, котрі самовільно залишили військові частини. Як тільки розберетеся з цим, будемо говорити про скасування статусу критичності для чесних платників податків,
– каже Микита.

Яку роль в уникненні від мобілізації грають довідки про інвалідність?

Відсоток інвалідностей і відстрочок, які були оформлені незаконно дійсно вражає. Народний депутат Сергій Нагорняк розповів, що для тих, хто хоче уникнути мобілізації є просте рішення: купувати відстрочки, щоб була можливість спокійно пересуватися та їхати за кордон.

За словами Нагорняка, 98% цих довідок про інвалідність видані безпідставно. Чоловіки їх нібито купили, щоб уникнути мобілізації. Тому нардеп пропонує платити за відстрочки "в білу", а хто не має такої можливості, але хоче захищати країну, повинен мати хорошу мотивацію від держави.

Про те, чи була це чергова популістична заява, чи все ж законодавчо можна врегулювати питання "купівлі відстрочки" й "обнулити" всі довідки, в коментарі 24 Каналу розповів адвокат Руслан Ружицький.

За словами експерта, можна припустити, що медики видавали громадянам неправдиві довідки про інвалідність. Але важко сказати, яку саме кількість отримали незаконно й про це ніхто це не скаже. І, власне, ідея скасування таких довідок, з погляду на закон – проблемна й утілити її в життя важко.

Руслан Ружицький

Адвокат

Але якщо б у держави було бажання з цим розібратися, то можна було б законом скасувати відстрочку особам з інвалідністю. І передбачити, що рішення про стан здоровʼя й придатність ухвалює ВЛК. Тоді питання правдиві чи не правдиві довідки відпало б.

Але ще важливо пам'ятати, що відстрочка надається громадянам, які мають третю групу інвалідності. А правила військово-лікарської комісії кажуть, що людина, яка має хворобу для призначення третьої групи інвалідності вважається придатною до служби. Тому, як говорить Руслан Ружицький, державі треба буде вирішувати що з цим робити.

Що ще треба знати про мобілізацію в Україні?

  • ТЦК часто не виконують судові рішення про виключення військовозобов'язаних з реєстру, що призводить до штрафів для їх керівників. Суди застосовують механізм особистої відповідальності посадових осіб та накладають штрафи, але це не завжди призводить до виконання рішень.

  • У Верховній Раді пропонують запровадити "економічне бронювання", що дозволить громадянам офіційно оплачувати відстрочку від служби в армії. Депутат Сергій Нагорняк також пропонує переглянути систему бронювання та масово перевірити інвалідності, обнуливши майже всі довідки.