Про це заявив блогер і політичний експерт Олексій Голобуцький, аналізуючи перші місяці роботи ексочільника ГУР на новій посаді.
Читайте також Європейські лідери можуть брати приклад з Кирила Буданова, – західні аналітики
За його словами, підвищена увага до Буданова виникла одразу після призначення, адже він очолив ОП у період серйозних викликів – на тлі падіння довіри до влади через корупційний скандал, а також паралельно з активними міжнародними переговорами щодо миру та безпекових гарантій.
Особлива увага до Буданова була прикута з перших днів на посаді: він очолив Офіс у розпал кризи довіри до влади внаслідок корупційного "міндічгейту" та паралельно з активною фазою переговорів щодо миру і гарантій безпеки для України,
– заявив Голобуцький.
"А ми добре знаємо, що в такі моменти країна стає особливо вразливою до зовнішнього тиску та нав’язування чужих сценаріїв. Попри це, Україна зберігає свою присутність у переговорному процесі. Буданов, як один із ключових учасників переговорної групи, зумів витримати баланс, і ми досі "за столом", а не "на столі", як би того не хотіла Росія, – констатував аналітик.
Окремо Голобуцький звернув увагу на позицію Буданова щодо переговорного процесу: попри критику та сумніви з боку частини експертного середовища, той неодноразово підкреслював свою віру в результативність діалогу.
"Можу припустити, що справа у тому, що Буданов, як розвідник, розуміє – перебуваючи всередині переговорного контуру, значно легше скористатися "вікном можливостей", коли воно з’являється. І, відчуваючи настрої в переговорному трикутнику, до цього моменту вірно підготуватися. І, звісно, не варто забувати про обміни полоненими. Переговори щодо них не зупиняються, і Буданов, зберігаючи за собою координацію цього напрямку, отримав змогу через тристоронню групу інтенсифікувати обміни. З початку року маємо три великі обміни, завдяки яким сотні наших захисників повернулися додому", – написав експерт.
Говорячи про внутрішні процеси в ОП, експерт зазначає, що на старті залишалося чимало питань, однак з часом стало зрозуміло, що нове керівництво обрало прагматичну модель управління.
Зараз уже точно можна сказати, що плітки та інтриги Буданова не цікавлять. Офіс Президента став структурою, яка систематизує проблеми, оцінює ресурси та шукає рішення. З приходом на посаду Буданов не робив масових кадрових перестановок, бо ж навіщо зайвий раз розхитувати і так послаблену "міндічгейтом" структуру. Водночас він запровадив чіткий алгоритм роботи: визначили ціль – оцінили ресурси – виконали – відзвітували. Таким чином, вбудовуючи існуючих персоналій в єдиний вектор результату. Але припускаю, що ті, хто не вписується у цей алгоритм, можуть невдовзі залишити свої посади,
– зазначив блогер.
У підсумку Голобуцький зауважив, що призначення Буданова вже дало відчутний ефект: управління стало більш зібраним, а ключові напрями – контрольованішими.
"Буданов від "стабілізації" кризової ситуації поступово нарощує оберти і скеровує ОП до системного мислення, оцінки ресурсів та ризиків, пошуку нових можливостей, підпорядковуючи все єдиному результату – зберегти державу і перемогти. І не дивно, що за таких умов політична вага Буданова зростає. Посада керівника ОП, яка довгий час сприймалася як токсична, поступово перетворюється на центр ухвалення рішень. Така логіка і модель управління точно виглядають більш функціонально, ніж попередні, але подивимось як буде на довшій дистанції", – підсумував Олексій Голобуцький.