Чому "Магніт" в Росії став збитковим?

Мережа має понад 32 тисячі торгових точок і раніше стабільно зростала, проте у 2025 році прозвітувала про 22,5 мільярди рублів збитку, пише "РБК-Україна".

Дивіться також Рейтинг Путіна падає: чому росіяни втрачають довіру до влади і що це означає

Про фінансовий провал стало відомо зі звітності ключової структури групи – АТ "Тандер", яка керує магазинами "Магніт" і "Магніт Косметик".

На перший погляд, продажі навіть збільшилися – виторг зріс приблизно на 11% і перевищив 3 трильйони рублів. Але ці гроші просто "з’їли" витрати:

  • Найбільший удар – це кредити. Через високу ключову ставку в Росії обслуговування боргів стало набагато дорожчим: витрати підскочили майже на три чверті. Фактично весь прибуток пішов на виплати банкам.
  • Друга причина – економія покупців. Росіяни обирають найдешевші продукти й скорочують витрати. Щоб не втратити клієнтів, "Магніт" тримав ціни на мінімумі, але це сильно вдарило по прибутковості бізнесу.

До слова, історія "Магніта" – не поодинокий випадок. У схожій ситуації опинилися й інші великі компанії Росії, зокрема "Лукойл", "Северсталь" та "Русал". Високі відсотки та загальне економічне просідання поступово «душать» навіть найбільший бізнес.

Аналітики кажуть: якщо вже навіть продуктові мережі починають працювати в мінус, це сигнал серйозних проблем у всій економіці. І приховати їх за зростанням виторгу вже не виходить.

Яка ситуація в економіці Росії та що відомо про дефіцит бюджету?

Дефіцит бюджету Росії за 2 місяці 2026 року розширився до 3,45 трильйона рублів, тобто це 1,5% ВВП, що досягає майже річного прогнозу, повідомляють в The Moscow Times.

Цікаво, що економіст Іван Ус розповів для 24 Каналу, що наприкінці минулого року влада Росії відзвітувала, що дефіцит бюджету складає нібито 5,7 трильйона рублів. Втім колишній перший заступник очільника Центробанку Росії заявляв, що насправді реальний дефіцит становить десь близько 8 трильйонів.

Іван Ус

Головний консультант центру зовнішньополітичних досліджень Національного інституту стратегічних досліджень

Річ у тім, що окремі видатки росіяни перенесли з 2025 року на 2026 рік. І такий суттєвий дефіцит за 2 місяці 2026 року тому показник.

Ус пояснює, що росіяни вважали, що зможуть покривати дефіцит коштом від нафтогазових надходжень. Крім того, Ус називає ще один фактор, який впливає негативно на покриття дефіциту Росії. Йдеться про міцний курс рубля.

Економіст Олег Гетман для 24 Каналу додає, що найкритичніше для їх дефіциту як цього року, так і торік, є ціни на енергоносії. І в першу чергу, на нафту.

Олег Гетман

Координатор експертних груп Економічної експертної платформи

За два місяці 2026 року світова ціна нафти марки Brent трималася на рівні 60 доларів за барель, а відповідно, російська марка Urals могла становити десь 40 доларів за барель, що доволі близько до собівартості. І якби така ситуація протрималася до кінця року, то наслідки для Росії були б критичними.

  • Загалом влада Росії розраховувала, що підсумковий дефіцит бюджету цього року складе до 3,8 трильйона рублів, або ж 1,6% ВВП через підвищення податків.
  • Але цьому завадили реальні ціни на нафту, курс рубля та економічна динаміка, які не відповідають тим показникам, які були закладені у проєкті бюджету.
  • Відтак у січні Росія заробила 9,5 мільярда доларів на експорті сирої нафти та нафтопродуктів. Це на 1,5 мільярда доларів менше за січневі показники, свідчать дані Bloomberg.

Проблеми бізнесу в Росії

  • У 2025 році "ВкусВілл" в Росії закрив 286 магазинів, скоротивши загальну кількість на 12,7% до 1973 точок, що пояснюється оптимізацією та прискоренням доставки.

  • У Росії вперше з 2000 року скоротилася кількість магазинів через зростання податків та загострення конкуренції. Це стосується всіх торгових точок – від продуктових магазинів біля будинку, супермаркетів та кіосків із фруктами до салонів зв'язку та магазинів одягу.

  • У I кварталі 2026 року з ринку Росії пішли сім модних брендів, зокрема, турецькі та казахстанські компанії. Економічні реалії, демографічна криза та конкуренція з "сірим" імпортом впливають на ринок, що призводить до відмови ритейлерів від експансії.