Чому від ідеї запровадження ПДВ для ФОП не відмовилися остаточно?

Минулого тижня у Вашингтоні відбулися щорічні Spring Meetings МВФ і Світового банку, де українська делегація провела низку важливих зустрічей. Одним із найбільш чутливих питань стала саме ідея обкласти ФОПів податком на додану вартість, пише Forbes.

Дивіться також Україна втрачає мільярди гривень ПДВ: китайські Temu та AliExpress "вбивають" fashion-ринок

МВФ із розумінням поставився до чутливості питання запровадження оподаткування ПДВ для ФОПів – як для суспільства, так і для парламенту,
– написала премʼєр-міністерка Юлія Свириденко після переговорів.

Втім, за словами одразу кількох співрозмовників, які знайомі з деталями дискусій, це питання все ще перебуває на стадії обговорення. Остаточного рішення немає, але й відмови від ідеї – теж, попри те, що ця ідея не сподобалася ні українській владі, ні підприємцям:

  • Головна причина – небажання малого та середнього бізнесу переходити на складнішу систему оподаткування. Підприємці побоюються як зростання податкового навантаження, так і нових бюрократичних процедур.
  • Ба більше, у парламенті попереджають: такий крок може дати зворотний ефект. Замість збільшення надходжень частина бізнесу просто піде "в тінь".

На зустрічі з МВФ українська сторона зайняла доволі жорстку позицію. Втім, у Фонді не стали закривати тему. За словами джерел, діалог триває, і питання залишається відкритим.

Яка може бути альтернатива для боротьби з "дробленням бізнесу"?

Поки ПДВ для ФОПів завис у повітрі, уряд шукає інші способи наповнення бюджету.

За словами одного з учасників переговорів, із МВФ обговорювали варіанти покращення адміністрування податків. Це може стати тимчасовим рішенням замість запровадження нового податку.

Економісти також пропонують свої варіанти. Зокрема, йдеться про боротьбу зі схемами "дроблення бізнесу" – коли великі компанії штучно "розбиваються" на десятки або сотні ФОПів, щоб платити менше податків.

Наприклад, є мережа з трьохсот псевдоФОПів, і податкова регулярно ходить туди з перевірками, але на правовому рівні не може довести, що це порушник, бо схемники дуже добре готуються,
– каже координатор Економічної експертної платформи Олег Гетман.

Також серед пропозицій:

  • чіткі критерії виявлення таких схем;
  • розширення повноважень контролюючих органів;
  • обмеження операцій ФОП із колишніми роботодавцями;
  • перезапуск фінансового моніторингу.

За оцінками експертів, лише ці кроки можуть дати бюджету близько 50 мільярдів гривень. А потенціал ще більший: через "тіньові" зарплати держава щороку недоотримує до 265 мільярдів гривень, ще понад 100 мільярдів – через сірий імпорт.

Є й інші ідеї. Наприклад, посилення контролю за гральним бізнесом.

Додатковий потенціал детінізації цієї галузі – близько 20 ільярдів гривень у річному вимірі,
– вважає Гетман.

Чи вплине оподаткування ФОПів на ціни товарів та послуг?

Економіст Олег Гетман у розмові з 24 Каналом каже, що найреалістичніше – податковий законопроєкт запрацює аж ніяк не з 2027 року, адже на це немає волі парламенту. Є припущення, що це буде або ж з 2028 року, або ж коли Україна вступить у ЄС.

Олег Гетман,

координатор експертних груп Економічної експертної платформи

Якщо ж припустити, що нові зміни запрацюють з 2028 року або ж з якогось іншого року, то більшість ФОПів, які потрапили під межу у понад 4 мільйони гривень, не будуть переходити на ПДВ. Лише десь 20 – 30% всіх підприємців можуть це зробити.

Річ у тім, що ФОП, який має річний дохід на рівні 6 мільйонів гривень, не буде витрачати шалені кошти на адміністрування, бухгалтерію тощо в межах нових змін. Йому простіше в цій ситуації відкрити інший ФОП. Зокрема, на ім'я батьків, брата чи сестри або когось із пенсіонерів.

Таким чином очікувати, що після зміни оподаткування ціни на товари різко зростуть, не варто. Це торкнеться більше тих, хто все ж таки сплачуватиме ПДВ,
– прогнозує пан Олег.

Натомість аналітик Юрій Щедрін для 24 Каналу заявив, що не варто називати запровадження нового оподаткування саме вимогою МВФ, бо це не так.

Річ у тім, що єдина вимога Фонду – це структурувати надходження до бюджету. А от як це робити, це вже пропозиції Мінфіну України. Відповідно, Мінфін України запропонував саме варіант того законопроєкту, який ми бачимо сьогодні.

Юрій Щедрін,

аналітик ГО "Центр розвитку міст"

Перша й основна інновація цього законопроєкту – це ПДВ для ФОПів. Найбільше це вдарить по тих, хто працює у сфері послуг та торгівлі. Якщо не помиляюся, то десь близько 250 тисяч ФОПів підпадають під нього.

Як і коли ФОПи мали платити ПДВ?

  • 19 березня в Мінфіні опублікували законопроєкт про збільшення податків в Україні. Ішлося про ПДВ для ФОПів із 1 січня 2027 року.

  • ПДВ мали платити бізнеси, які мають річний дохід у понад 4 мільйони гривень. Ці фізичні особи-підприємці та юридичні особи, які зараз сплачують єдиний податок (спрощенку), були зобов'язані перейти на ПДВ.