На початку повномасштабного вторгнення Євросоюз скасував мита, квоти та інші обмеження для українського експорту до Європи. Торік цю угоду продовжили ще на один рік. Однак з 5 червня торгові преференції для України можуть скасувати остаточно. Зокрема, речник Єврокомісії Олаф Гілл заявив, що Європа не планує продовжувати режим автономних торговельних заходів для України.

Річ у тім, що угода щодо торговельного безвізу дозволяла експортерам Україні ввозити більшість своїх товарів на територію Євросоюзу без мит. Після скасування цього, український експорт, зокрема, мед, кукурудза, томати, молочна продукція тощо, зазнають втрат.

24 Канал дізнавався, які варіанти співпраці обговорюються щодо розв'язання ситуації, чи зможе Україна зберегти доступ до європейських ринків та які наслідки чекають на український експорт після скасування торговельного безвізу.

Як розповів Михайло Непран для 24 Каналу, Україна дивиться на дану ситуацію з точки погляду торгівлі. Однак у цій ситуації питання в іншому, вважає він.

Читайте також Трудова криза: хто може стати новою робочою силою для бізнесу в Україні

Михайло Непран

Перший віцепрезидент Торгово-промислової палати, член Української ради бізнесу

Єврокомісія мало що коментує стосовно цього. На це є декілька причин. По-перше, переговорити ще тривають. А по-друге, ця ситуація може мати кілька варіантів розв'язки.

  • Варіант перший – продовження угоди про торговельний безвіз,
  • Варіант другий – безвіз скасовується й Україна повертається до ситуації, коли була угода щодо торгової продукції,
  • Третій варіант – ухвалення нової угоди, яка, на думку Непрана, буде найбільш лояльна та прийнятна для України.

Цікаво, що ще раніше прем'єр-міністр України Денис Шмигаль під час години запитань до уряду у Верховній Раді зазначив, що Кабінет Міністрів сподівається домовитися з Європейською комісією про автономні торговельні правила для України до 5 червня.

До 5 червня ми розраховуємо домовитися про певний перехідний варіант безвізової торгівлі з ЄС до моменту завершення перемовин і внесення змін у статтю 29 Угоди про асоціацію з Україною. Відповідно Міністерство економіки, Мінагрополітики, Міністерство закордонних справ і минулого, і цього, і наступного тижня будуть в перемовинах з Єврокомісією стосовно автономних торговельних заходів для України з Євросоюзом,
– зазначив Шмигаль.

Нагадуємо! До торговельного безвізу у 2022 році Україна мала угоду з Євросоюзом про асоціацію, але з невеликою модифікацією – доступ лише до 7/12 своєї річної квоти.

Заступник міністра економіки Тарас Качка під час виступу на конференції "Торгові війни: мистецтво захисту" пояснює, що угода про вільну торгівлю з ЄС продовжить свою дію навіть після 5 червня.

У нас до 6 червня діяв розширений доступ на ринок, коли ті товари, які по угоді частково лібералізовані, не мають обмежень. Але угода про вільну торгівлю і режим вільної торгівлі збережеться і надалі,
– підсумував Качка.

Крім того, він додає, що транзитне навантаження на країни Європи зменшилося, адже почали працювати українські порти, й весь експорт до третіх країн йде саме через них. Відповідно, автономні торговельні заходи, які допомагали українським товарам транзитуватися, не такі вже актуальні.

У розмові з 24 Каналом економіст Олег Пендзин каже, що після того, як ЄС скасують торговельний безвіз, формально буде відновлено те, що працювало до 2022 року. Тобто повернуть квоти на українську аграрну продукцію.

Повертаються квоти на 30 видів української аграрної продукції, які раніше постачалися в Європейський союз. Втім ці квоти є дуже маленькі – від 1% до 3% загальної української продукції.

Олег Пендзин

Виконавчий директор Економічного дискусійного клубу

Крім того, є ще вищі квоти. Однак цього недостатньо для того, щоб говорити про присутність наших товарів на європейському аграрному ринку.

Пендзин зауважує, що зараз є обіцянка щодо того, що через деякий час Європа буде готова провести торговельні перемовини для погодження нових угод спільної торгівлі.

Михайло Непран пояснює, що у Європі відбуваються вибори. Наприклад, на виборах в Румунії, що є сусідньою державою, виграв більш проукраїнський кандидат. Однак вибори в Польщі, яка також є сусідкою для України, все ще тривають.

У Польщі є два кандидати: один поміркований, який ставиться до України позитивно, а є, образно кажучи, антиукраїнський. І ось ці пільги, при тому, що, з економічного погляду, вони не так сильно впливають на Польщу, розігруються активною політичною картою. І це відбувається і у великих країнах,
– каже Михайло Непран.

Таким чином, ця пільга з економічної категорії стала політичною. І саме у цьому проблема, адже питання про пільги використовуються антиукраїнськими та проросійськими політиками. Вони підбурюють виборців, говорячи що їхні податки йдуть на фінансування України.

Тому тут питання не стільки економічне, скільки вже політичне. І зараз потрібно зробити так, щоб допомогти Україні, але й не викликати антиукраїнських настроїв,
– зауважує Непран.

Пендзин натомість додає, що Європа охороняє свій внутрішній аграрний ринок. На сьогодні середній дохід європейського фермера на 70% складається із дотацій.

Таким чином, вони не хочуть пускати будь-кого на європейський ринок просто тому, що таким чином будуть страждати їхні фермери,
– каже економіст.

Не секрет, що деякі країни Євросоюзу вважають, що український імпорт зменшує місцеві ціни та нібито перешкоджає місцевим фермерам. Починаючи з 2023 року такі країни, як Польща, Угорщина, Словаччина та Болгарія, запроваджують різні обмеження на український імпорт.

  • Відтак, у лютому 2025 року, за словами голови Мінсільгоспу Угорщини, міністри сільського господарства Болгарії, Угорщини, Румунії та Словаччини звернулися до Єврокомісії із закликом скасувати підвищені квоти на аграрну продукцію з України та зобов'язати українські компанії дотримуватись стандартів, прийнятих на ринку ЄС.
  • Водночас прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск після вступу на свою посаду практично одразу ініціював зміну механізму автономних торговельних заходів (ATM), який передбачає лібералізацію торгівлі з Україною, пише RMF24.
  • За його словами, Варшава підтримує Україну у війні проти Росії, але ця підтримка не повинна шкодити польським фермерам.

Голова комітету з євроінтеграції УКАБ Олександра Авраменко в інтерв'ю виданню Latifundist, передає 24 Канал, розповідає, що найболючіший момент полягає в тому, що Україна повертається не просто до системи квот на товарні групи, а до умов ПВЗВТ – поглибленої і всеосяжної зони вільної торгівлі (DCFTA).

Єврокомісія ще в травні минулого року попередила, що торговельного безвізу більше не буде, натомість вони сконцентруються на оновленні торговельної частини Угоди про асоціацію. Тому я б не назвала це різким поворотом. Просто всьому українському АПК хотілось вірити, що ми і надалі будемо мати необмежений доступ до ринку ЄС, хоча по факту потрібно було ще рік тому починати готуватися до найгіршого сценарію,
– каже Авраменко.

Про це говорить й економіст Олег Пендзин, додаючи, що після скасування торговельного безвізу постраждає 30 різних категорій продукції, а це і яйця, і курятина, і кукурудза, і мед.

Однак збіжжя Україна продовжить вивозити, адже працює зерновий коридор, й все йде на традиційні ринки в Північній Африці, на Близькому Сході, в Південно-Західній Азії тощо,
– каже Пендзин.

За даними Financial Times, річна квота на кукурудзу може зменшиться з 4,7 мільйона тонн до 650 тисяч тонн. Квота на виробництво птиці – з 57,11 до 40 тисяч тонн, а на виробництво цукру – зі 109 тисяч до майже 41 тисячі тонн.

За словами Олександри Авраменко, постраждають насамперед ті фермери, які залучені в ланцюги доданої вартості, наприклад, з пшениці в борошно.

  • Є ризики для доходів молочників. Мита зроблять українську молочну продукцію непрохідною або ж менш конкурентоздатною на європейському ринку.
  • Водночас на виробників томатів також негативно вплинуть обмеження, адже крім мит додається й те, що томати переважно вирощують у Запорізькій, Херсонській і Миколаївській областях, які весь час під обстрілами.
  • Будуть проблеми ще й з яйцями, адже їх не можуть експортуватися повноцінно на старі ринки: країни Близького Сходу та Південно-Східної Азії.
  • А та продукція, яка залишиться в Україні, може впасти в ціні, адже її стане забагато. Непідготовлений виробник не зможе так швидко адаптуватися й переорієнтувати свій експорт.

Зауважте! Міністерство економіки оцінює потенційні втрати українських експортерів через скасування режиму безмитної вільної торгівлі з Євросоюзом, у 2,9 мільярда євро на рік, повідомив для Forbes заступник міністерки економіки Тарас Качка.